Останніми роками тернопільські глядачі вже добре знають, що до свого професійного свята творчий колектив драмтеатру ім. Тараса Шевченка запропонує нову виставу. Торік режисер-постановник народний артист України Олег Мосійчук піднімав їм настрій відомою комедією Олексія Коломійця «Фараони». Нинішнього ж березня вирішив звернутися до твору драматичного. Щоправда, конкретний жанр він замаскував під звичне визначення «сімейні сцени». А де родина, відаємо, то там завжди цілий моток нерозв’язаних проблем-труднощів, а почасти й важкі психологічно, незрозумілі серцю стосунки-взаємини, що можуть навіть принести багато лиха, біди.
Отож у свято Олег Мосійчук запропонує глядачеві не розслаблятися, не бути пасивним, а уважно стежити за сімейними перипетіями, відчути сповна біль цієї родини й водночас кожному замислитися над атмосферою, що панує в його власному гніздечку. Адже, на глибоке переконання пана Олега, театр покликаний хвилювати. І цього разу занепокоєння, переживання викликатимуть дійові особи п’єси Ганни Яблонської «Язичники».
Як відомо, автор саме за цей твір мала отримати премію, за якою й прилетіла 24 січня 2011 року до російської столиці. Але сталося непоправне — внаслідок терористичного вибуху двадцятирічна Ганна загинула в залі московського аеропорту. Коли «Язичники» прочитав Олег Мосійчук, то, як cтверджує, його відразу щось «щипнуло». Зовнішня форма цієї п’єси видалася йому «простенькою», де, проте, майстерно, яскраво, по-філософськи на прикладі однієї родини показано величезний зріз нашого суспільства. «Твір такий, як саме наше життя, мене це надзвичайно захопило», — зазначає пан Олег. Одначе на два роки відклав роботу над сценічним втіленням «Язичників». Опісля ж узявся працювати над цим матеріалом, «щось забирав, щось міняв місцями, бо треба було перенести п’єсу на театральний майданчик». Знаємо, що автор вклала в уста своїх персонажів чимало лайливих, непристойних слів. Чи зберіг цю ненормативну лексику в своїй новій постановці тернопільський режисер? Він не сповідує вульгарних виразів, висловлювань, уникає їх, бо вважає, що має бути щось чистіше й святіше. «Гадаю, забудував так стосунки між персонажами, що всі ці слова прочитуватимуться поза фразами», — ділиться думками Олег Мосійчук. За хвилинку зауважує: п’єсу назвали скандальною не лише тому, що вона рясніє матюками, а ще й тому, що ми не стаємо кращими.
Режисер-постановник певен, що в новій сценічній роботі шевченківців кожен з глядачів, незалежно від віку, фаху, соціального стану, відшукає для себе якісь відповіді чи поставить знаки запитання, які треба буде розшифровувати, чому ми такі, чому світ такий.
До вистави «Язичники» режисер-постановник залучив усі покоління акторів театру. Передусім тут гратимуть аж три народні артисти України: Люся Давидко втілить образ Наталі Степанівни, а Ярослава Мосійчук — Марини, В’ячеслав Хім’як зіграє роль сусіда Боцмана. Своє бачення молодої героїні Христини покаже акторка Юлія Хміль. А над роллю її батька Олега працював заслужений артист України Микола Бажанов.
Ми в Google+