Виконують усі передбачені виробничою програмою завдання, сплачують податки та допомагають ЗСУ й підрозділам територіальної оборони, розвивають лісогосподарські підрозділи — так працюють в умовах воєнного стану підприємства Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України.

Про це розповідає його начальник Віктор ЧИГРИНЕЦЬ.

— Вікторе Петровичу, як працюється лісівникам у доволі складних воєнних умовах?

— Сумщина нині під постійними обстрілами. Особливо потерпають прикордонні громади, хоч в області важко знайти не прикордонні, адже 560 кілометрів краю — це лінія кордону з ворогом. Але напрацьована, як годинниковий механізм, система дала змогу адаптувати роботу і життя лісгоспів до не бачених раніше, інколи надзвичайно складних умов.

Держлісгоспи не припиняли роботи жодного дня! Перебуваючи в умовах активних бойових дій чи окупації, лісівники демонструють незламність духу, високу національну свідомість.

Колективи збережено — всього на лісогосподарських підприємствах забезпечено повною зайнятістю близько 3 тисяч працівників. На сьогодні, коли скрізь спостерігається величезний дефіцит робочих місць, це неабияка мотивація для людей. Усі, від рядового працівника до керівника, працюють з повною самовіддачею.

Небезпечність виконання у прикордонних масивах навіть планових завдань ставить роботу лісівників в один ряд з військовими. Особливо ризикують  трактористи, водії автомобілів, бригади із заготівлі деревини, працівники лісової охорони, адже саме вони працюють у лісі, де з огляду на підступність ворога можливі будь-які неприємні сюрпризи. Зізнаються, справді небезпечно, але як тоді хлопцям на передовій? Ситуація інколи унеможливлює виконання навіть основних функцій. Не кажучи, що в найгарячіших точках лісівники долучаються до розчищення завалів, спорудження фортифікаційних споруд, риття окопів тощо. Усі розуміють: необхідно підтримувати економіку, місцеві громади, дбати, щоб заклади соціальної сфери та люди були забезпечені дровами, тож кожен робочий день кожного нашого працівника — це, без перебільшення, подвиг.

Із перших днів війни постійно допомагаємо Збройним силам України, підрозділам територіальної оборони та Національної гвардії. Відправляємо їм насамперед паливно-мастильні матеріали, автомобілі, квадрокоптери, тепловізори, рації, вагончики для обігріву, лісоматеріали круглі та пиломатеріали для облаштування фортифікаційних споруд, дрова паливні тощо. Та найцінніше багатство — людський ресурс. 107 наших працівників мобілізовано до ЗСУ, тероборони та інших формувань. На жаль, маємо і втрати. Один наш лісівник загинув, два безвісти зниклих. Нещодавно поховали двох молодих воїнів — синів наших працівників. В іншого під час обстрілів прикордонних сіл загинув батько.

Матеріальні втрати, яких зазнали внаслідок російського вторгнення, на сьогодні, за висновками експертних комісій, вже становлять майже 100 мільйонів гривень. Усього пошкоджено 75 об’єктів нерухомого та 19 — рухомого майна, а відповідно 15 і два об’єкти знищено повністю, чотири захоплено. Це стосується насамперед Охтирського, Лебединського, Тростянецького та Шосткинського держлісгоспів.  Найбільше постраждав Тростянецький лісгосп — нині тривають роботи з його відновлення. Поряд з виробничими втратами значних пошкоджень зазнало приватне майно працівників підприємств — усього постраждало 46 родин лісівників, яких також підтримуємо.

— Як складається ситуація з реалізацією продукції?

— Через погіршення логістичної системи, спричиненої руйнуванням мостів, наявність значних площ лісових масивів, небезпечних через мінування, постійні провокаційні обстріли маємо проблеми із заготівлею й реалізацією лісової продукції. За вісім місяців цього року загалом її реалізовано на суму 827,9 мільйона гривень. Збільшили реалізацію порівняно з відповідним періодом торік Краснопільське, Лебединське, Охтирське та Тростянецьке твердолистяні лісові господарства. У решті підприємств зафіксовано негативну динаміку. Найскладніша ситуація на півночі області, зокрема у Свеському та Шосткинському хвойних держлісгоспах. Попри непрості економічні умови, підприємства забезпечили працівників зайнятістю та достойною заробітною платою, яка в середньому становить понад 18 тисяч гривень на місяць.  

— Наскільки відомо, на ведення лісового господарства сумські лісівники спрямували понад 225 мільйонів гривень.

— Ростити ліс — справа кропітка. Збирання та підготовка насіння, вирощування високоякісного садивного матеріалу, висаджування, постійний догляд за насадженнями, охорона від самовільних порубів, запобігання та гасіння пожеж, захист від шкідників і хвороб, а також багато інших складових загалом створюють величезний комплекс робіт з ведення лісового господарства, потребують значних трудових ресурсів і фінансових вкладень.

Цьогорічну весняну лісокультурну кампанію провели досить успішно. Висадили 44 гектари лісів на нових землях, прийнятих торік від місцевих громад за програмою  Президента України  «Зелена країна». Відновили 885 тисяч гектарів лісу. Загалом висадили понад 6 мільйонів дерев. Усі роботи проведено силами штатних працівників держлісгоспів. Загальні витрати на ведення лісового господарства за вісім місяців цього року становили 225 мільйонів гривень.

У загальній сумі водночас з відновленням та створенням нових лісів висіяно розсадники на загальній площі 5,2 гектара; проведено догляди на площі 3954 гектари; для оперативного виявлення лісових пожеж та їх профілактики забезпечили роботу 30 телевізійних систем відеоспостереження; облаштовано 629 кілометрів мінералізованих смуг; проведено догляди за мінералізованими смугами завдовжки 4073 кілометри; перекрито 569 позапланових доріг; виставлено 498 аншлагів на протипожежну тематику тощо.

— Попри складнощі, держлісгоспи забезпечили 100-відсоткове виконання фінансових зобов’язань перед державою.

— Так, до зведеного бюджету і державних цільових фондів загалом спрямували більш як 370 мільйонів гривень податків, зборів та обов’язкових  платежів, з яких майже 98 мільйонів надійшло до місцевих бюджетів, сплативши з кожного кубометра заготовленої деревини 1049 гривень. Податок з кожної гривні реалізованої продукції становить 45%. Більше за середньообласний сплатили у Тростянецькому (46%), Конотопському (48%) та Краснопільському (50%) держлісгоспах. Порівняно з відповідним періодом торік спостерігається збільшення податкових платежів за всіма позиціями. Загальна сума сплачених податків становила 102% торішнього показника. І це попри те, що в державному лісовому фонді, який примикає до кордону, проведення будь-яких видів лісогосподарських робіт заборонено. За підсумками восьми місяців порівняно з початком року спостерігається збільшення на 11% коштів на рахунках держлісгоспів, або 14,4 мільйона гривень, що свідчить про економічно обґрунтоване господарювання. 

— Справедливо вважають, що інвестиції у власне виробництво сприяють успішному розвитку підприємства.

— Щоб бути конкурентним в сучасних умовах, треба постійно шукати нові шляхи і можливості для розвитку. Інвестиції у власне виробництво — це розвиток виробничої бази, що робить підприємство успішним. Тому водночас із виконанням усіх лісогосодарських заходів, податкових зобов’язань перед державою та соціальних — перед працівниками лісгоспів вишукуємо можливості для інвестування коштів у розвиток власної виробничої бази. На будівництво, придбання та капітальний ремонт основних засобів загалом  спрямовано 25 мільйонів гривень. Основний акцент — на оновлення пожежного інвентарю та технічних засобів з догляду за лісом. На Лебединському і Тростянецькому підприємствах це вимушені придбання, оскільки під час окупації російські злочинці викрали чимало технічних засобів і інвентарю. Щодо Тростянецького лісгоспу, то інвестиції підприємства порівняно з минулим роком навіть зросли, адже лісгосп вимушений спрямовувати значні кошти у відбудову зруйнованих і пошкоджених об’єктів. У сумі вкладених коштів — будівництво теплиці для вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою у Конотопському держлісгоспі, відновлення пошкоджених об’єктів Тростянецького та Лебединського держлісгоспів, придбання пожежних технічних засобів та пожежного інвентарю, систем відеоспостереження за лісовими масивами, механізмів з догляду за лісом, модернізація процесів переробки тощо.

— Наскільки дошкуляють лісові пожежі?

— У лісових масивах держлісфонду зафіксовано сім загорянь. Два — у Глухівському структурному підрозділі Шосткинського держлісгоспу, по одному в лісових масивах Середино-Будського структурного підрозділу Свеського держлісгоспу та в лісах Тростянецького, Краснопільського та Охтирського підприємств. Шість пожеж виникли через ворожі обстріли прикордонних територій. Тому будь-які дії лісової охорони обов’язково узгоджували з підрозділами ЗСУ і всі виїзди здійснювали тільки після отримання офіційних дозволів. Звісно, втрачали дорогоцінний час. Лісова пожежа в Охтирському  держлісгоспі виявилася найбільш масштабною — 7,5 гектара пошкоджених 12—14-річних лісових насаджень. Загалом в області постраждало внаслідок загорянь 8,43 гектара лісу.

— Оскільки наступний осінньо-зимовий опалювальний період обіцяє бути складним, як допомагаєте населенню дровами?

— Держлісгоспи здатні забезпечити всіх охочих жителів області деревиною — ресурси для цього є. Адже Сумщина належить до лісоресурсних областей. Реалізацією деревини непромислового використання для опалення займаються всі вісім державних лісогосподарських підприємств, які входять до складу Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства. Замовити паливні дрова можна в центральних офісах лісогосподарських підприємств і в кожному із 58 лісництв на території області. Трапляється випадки, що в лісництві мобільний зв’язок працює з перебоями, тоді потрібно зателефонувати до центральної контори держлісгоспу, відповідальному за збут дров’яної сировини працівникові — ці контакти у відкритому доступі.

— Деревину тільки реалізуєте чи й доставляєте замовникам?

— Усі підприємства реалізують деревину для опалення. Торік держлісгоспи реалізували місцевим споживачам понад 100 тисяч кубометрів паливних дров, з яких майже дві третини придбало населення, 13% — заклади соціальної сфери, решту — інші споживачі. Нині наше завдання — повністю забезпечити потреби населення у дровах. За сім місяців цього року жителі вже придбали їх 75 тисяч кубометрів. До кінця року повинні заготовити ще не менш як 50 тисяч. По продажу дров з лісу черги немає, а із завезенням до двору є, але до зими ми забезпечимо всіх. Докладаємо зусиль, аби людина, яка звертається, щоб придбати дрова, була задоволена нашою роботою. Найбільший попит має деревина твердих порід, середня ціна якої для населення разом з доставкою — 1200 гривень з ПДВ. Два підприємства управління, а саме «Охтирське» і «Сумське», пропонують  паливні колоті дрова. Вартість їх вища, понад 2 тисячі гривень, але споживач отримує готову продукцію. Під час замовлення послуги є нюанс: згідно з нормативними документами, за прямими договорами фізична особа має право придбати до 15 кубометрів деревини непромислового використання для особистих потреб. Тож на кожному напрямі господарської діяльності працюємо з максимальною віддачою.

Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр» 

ДОСЬЄ «УК»

Віктор ЧИГРИНЕЦЬ. Народився 1957 року в селі Підлісне Козелецького району Чернігівської області. 1979-го закінчив Українську сільськогосподарську академію за спеціальністю «Лісове господарство» (нині Національний університет біоресурсів і природокористування), тоді й розпочав трудову діяльність помічником лісничого Пакульського лісництва Чернігівського лісгоспу. Працював на різних посадах на Чернігівщині. З 2001-го і досі очолює Сумське обласне управління лісового та мисливського господарства.

Депутат Сумської обласної ради трьох скликань. Заслужений працівник сільського господарства України. Кандидат сільськогосподарських наук. Повний кавалер ордена «За заслуги».