Цими днями в Україні пройшли дні вшанування пам’яті жертв політичних репресій. Президент Петро Порошенко взяв участь у церемонії, яка відбулася на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».

«Нині ми вшановуємо 80-ті роковини масових політичних репресій 1937—1938 років. Через незбагненно великі масштаби, які точно встановити неможливо й дотепер, цей злочин комуністичного тоталітарного режиму називають Великим терором», — сказав Петро Порошенко під час виступу. В Україні цей злочин став логічним продовженням Голодомору, яким вбивали українських селян, «чекістсько-енкаведешними кулями — політичну, культурну, наукову еліту», здійснюючи «денаціоналізацію та викорінення українства».

Биківнянський ліс став місцем спільної пам’яті українського, польського й інших народів. «Ми, українці, солідарні з усіма народами, які постраждали від злочинів тоталітарних режимів. Ми налаштовані на співпрацю в подоланні наслідків тоталітаризму», — наголосив глава держави.

«Отруйний коктейль» від Кремля

Українська влада й українська громадськість останніми роками здійснили багато кроків для відновлення та утвердження політики національної пам’яті. «Неприйнятно довгий час в гуманітарній політиці незалежної України домінували малоросійство та радянщина. У Москві для цього отруйного коктейлю вигадали навіть назву і запатентували її: «рускій мір», — сказав Петро Порошенко, зауваживши, що подібні інструменти впливу та підкорення інших країн в політології називають «культурним імперіалізмом». Десятиліттями  застосовуючи так звану м’яку силу, Росія готувала найбезпечніші маршрути для танків, і саме там, де російські «ідеологічні диверсанти занурилися найглибше», були «паралізовані воля і спротив» українців і з’явилися «території, які треба визволяти».

На кінець 2013 року мапа України «була неначе ілюстрація до підручника з історії КПРС. Наші міста, селища і села були щедро утикані ідолами Леніна та його поплічників. За 23 роки незалежності влада так і не спромоглася визнати вояків УПА борцями за незалежність України. Сумнозвісним законом 2012 року вони хотіли добити нашу українську мову», — заявив він. Проте ті тектонічні зміни, які сталися із громадською думкою під час і після Революції гідності та внаслідок російської агресії, «забезпечили потужну суспільну підтримку всім діям нової української влади в гуманітарній політиці та політиці української пам’яті — нашої історичної пам’яті».

Історична справедливість

За інформацією глави держави, на підставі Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів» перейменовано 52 тисячі площ і вулиць, майже тисяча населених пунктів у всій Україні. «Тільки пам’ятників Леніну демонтували майже півтори тисячі. Комуністичну партію, яка винна в репресіях і винищенні мільйонів людей, зокрема й десятків тисяч тих, хто покоїться тут, у Биківнянському лісі, нарешті заборонено», — додав Президент. І нагадав про ухвалений три роки тому Закон «Про правовий статус і вшанування пам’яті борців за незалежність України у двадцятому столітті». «Уперше на найвищому державному рівні засвідчено, що всі герої, які воювали, а тим більше, загинули в боротьбі за Україну, варті визнання й поваги, включно і з Українською Повстанською Армією та Армією УНР», — наголосив Петро Порошенко.

Кілька поколінь українців виросли на ретельно відретушованій версії «Великой Отечественной войны», вважає Президент. «За 27 років незалежного буття ми нічого не забули і не зреклися нічого з того, що було правдою. Натомість відкрили багато нових сторінок історії, які раніше від нас старанно приховували», — додав він. І тому на підставі закону, ухваленого три роки тому, крім Дня Перемоги 9 травня, Україна відзначає разом з усією Європою День пам’яті й примирення — 8 травня. Також ще у 2014 році було покладено край «патологічній традиції святкувати головне військове свято в унісон з країною-агресором. Саме тоді я й скасував «День защитника Отечества» і запровадив День захисника України, призначивши його на 14 жовтня. Торік 21 листопада ми вперше відзначили День Десантно-штурмових військ Збройних сил України. А раніше його святкували 2 серпня, не замислюючись, що то лише дата першого стрибка парашутистів у Московському військовому окрузі».

Європейський вибір

Президент категорично заявив: армію остаточно очистять від усіх небезпечних рудиментів радянсько-російської ідеології, які негативно впливають на бойовий дух українського війська і «морочать голову облудними пропагандистськими штампами, покликаними тримати нас на ментальній орбіті Росії». Петро Порошенко повідомив, що вже цілу низку частин та з’єднань Збройних сил і Національної гвардії названо іменами видатних українців, яких радянська цензура намагалася витравити з нашої пам’яті.

Українські громадяни зробили вибір у напрямку Європи і впевнено продовжують рух від Росії до сім’ї європейських народів, констатує департамент прес-служби АП.

Президент нагадав, що підписав указ, яким остаточно було припинено участь України в роботі статутних органів так званої Співдружності незалежних держав. «Україна, починаючи з Біловезької пущі, розглядала СНД як інструмент цивілізованого розлучення з імперією. Цивілізованого з російської вини не вийшло», — констатував Петро Порошенко. Бо Москва прагнула перетворити Співдружність на оновлену імперію, де б усі, як у старі радянські часи, звіряли годинники за Спаською вежею Кремля. Тому Україна не ратифікувала Статуту СНД і так і не стала й не збиралася ставати повноцінною учасницею СНД. «Моя місія, в якій відчуваю підтримку більшості українського суспільства, — зробити так, щоб Україна безповоротно вийшла зі смертельно небезпечної зони тяжіння Російської імперії», — резюмував глава держави.

Оксана КРАМАРЧУК
для «Урядового кур’єра»