ТАРИФИ

Монополіст хоче вижити за рахунок споживача

Тетяна КИРИЛЕНКО 
для «Урядового кур’єра»

Ще навесні цього року Укрпошта звернулася до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері поштового зв’язку та інформатизації,  із пропозицією оптимізувати тарифи на універсальні послуги поштового зв’язку.

З миру по нитці

Якщо перекласти це з мови чиновників простою людською, то йдеться про підвищення цін на послуги. Своє прохання поштовики мотивували «збільшенням витрат на забезпечення технологічного процесу надання універсальних послуг поштового зв’язку». Мовляв, на це вплинули зовнішні чинники, серед яких ціни на паливно-мастильні матеріали, тарифи на електроенергію, орендна приміщень, інфляція.

Зв’язківці врахували навіть витрати на зростання мінімальної заробітної плати своїм працівникам, яка у загальних витратах підприємства становить левову частку — понад 73%. Щоправда, не поцікавилися, як «зростає» зарплата у користувачів їхніх послуг. Аргумент на кшталт того, що пересилання письмової кореспонденції, посилок у межах України на одного жителя становить лише 4,04 гривні (близько 0,03 % прожиткового мінімуму), сприймати однозначно не можна. Адже треба було б поцікавитися, чому так мало українці користуються поштовими послугами. Можливо, для них вони вже й так задорогі? А може, їхня якість не задовольняє споживачів?

Нацкомісія до пропозицій зв’язківців підійшла з правової точки зору. А це означає, що, згідно з чинним законодавством, слід створити умови, за яких повністю покриватимуться витрати підприємств на надання універсальних послуг. Оскільки тарифи на низку цих універсальних послуг поштового зв’язку не змінювалися кілька останніх років, регулятори вирішили їх переглянути в бік збільшення.  НКРЗІ на засіданні 6 серпня затвердила Граничні тарифи на універсальні послуги поштового зв’язку.

Таке повідомлення зачепило за живе не лише окремих споживачів, а й низку громадських об’єднань. 


 

Зважайте на ціну послуги. Фото Володимира ЗAЇКИ

Журналісти стурбовані

Зокрема Національна спілка журналістів звернулася до Прем’єр-міністра з проханням не допустити різкого збільшення тарифів з доставки періодичної преси. За попередніми даними «Укрпошта» планує збільшити їх на понад 45%  напередодні передплати на газети та журнали на наступний рік, то вона вже поставила періодику в клінч. Нічого не знаючи про можливе підвищення тарифів, редакції вже надали дані про передплатні ціни для внесення їх в каталоги, склали свої бюджети і бізнес-плани.

«Викликає стурбованість кулуарність і втаємниченість підготовки цього проекту, йдеться у листі Спілки журналістів. — Адже нове керівництво Укрпошти не проводило жодних консультацій з громадськими організаціями, редакційними колективами, не збиралась робоча група з представників медійної спільноти, що створена наказом «Укрпошти». Не обговорювалось це питання і на засіданні Міжвідомчої робочої групи з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист прав журналістів, утвореної Президентом України В. Януковичем».

Журналістська спільнота скаржиться, що в останні роки  формування тарифів на доставку періодичних видань є нелогічним, непрозорим, непередбачуваним. Вона з  розумінням ставиться до пошуку шляхів розв’язання фінансових проблем Укрпошти. Попередньо обговорювалась можливість підвищення тарифів на рівень інфляції в 2012-2013 роках і НСЖУ не заперечувала проти цього.

Однак друковані видання, не єдина сфера, про яку йдеться у вже згадуваному документі. Щоправда, там зміни не такі разючі. Приміром, тарифи на пересилання у межах України листів та поштових карток і бандеролей масою до 2 кг, зокрема рекомендованих, та на пересилання до іноземних держав секограм (поштових відправлень, які приймають для пересилання у відкритому вигляді із вкладенням письмових повідомлень, написаних секографічним способом, друкованих видань для сліпих), листів, поштових карток вагою понад 50 грамів і простих бандеролей не зміняться.  Що ж до посилок без оголошеної цінності, які відправляють у межах області й України, то вони здорожчають у середньому на 15 % (за посилку та за кожний кілограм).

І це ще не всі зміни. Комісія об’єднала деякі тарифи на схожі послуги. Приміром, пересилання пріоритетних посилок без оголошеної цінності масою до 10 кг в межах України та звичайних посилок з додатковим сервісом «кур’єрська доставка»,  терміни обробки, перевезення та доставки яких нічим не відрізняються.  Однаковими стануть і тарифи на пересилання простої бандеролі вітчизняної продукції книговидавництва до 100 грамів включно та від 100 до 250 грамів, оскільки середня вага однієї книжки — 250—500 грамів. До однієї категорії зарахували також тарифи на пересилання до іноземних держав простої поштової картки і тарифи на простий лист масою до 20 грамів, мотивуючи це тим, що технологічний процес надання таких послуг нічим не відрізняється.

 Зміни торкнуться також тарифів на міжнародні пересилання поштової картки та листа масою до 20 грамів та від 20  до 50 грамів і на пересилання посилок без оголошеної цінності. Ці зміни пояснюють зростанням кінцевих витрат за період з 2009 року в середньому на 27%. Кажуть, це світова тенденція, і посилаються на відповідні акти Всесвітнього поштового союзу.

Саме з урахуванням світового досвіду передбачено й зміну рівня знижки  (з 20 до 40 %), яку оператор може надавати користувачам на свої послуги. Щоправда, з однією обмовкою: не нижче собівартості. Усе це має посприяти збереженню мережі поштових відділень і штату працівників. Особливо коли йдеться про листонош, чиї послуги вкрай необхідні жителям віддалених населених пунктів.

Отож залишилося дочекатися реєстрації документа у Міністерстві юстиції. Якщо так і станеться,  з 1 вересня (але не раніше дня офіційного опублікування) тарифи зростуть. Сподіватися, що буде інакше, напевно, не варто. Антимонопольний комітет на повідомлення про перегляд тарифів не відреагував, тож ініціатори і регулятори доведуть свою ідею до втілення в життя.