Днями вірчі грамоти президентові Польщі Анджею Дуді вручив новий посол України у цій країні Василь ЗВАРИЧ. У першому інтерв’ю на цій посаді головний український дипломат у Варшаві розповів власному кореспондентові Укрінформу про пріоритети своєї роботи в Польщі, як розвиваються українсько-польські відносини та вирішуються найбільш актуальні проблеми в умовах російської агресії проти України.

— Пане Посол, нещодавно ви вручили вірчі грамоти президентові Польщі. Чи була у вас нагода переговорити з Анджеєм Дудою? Що він вам сказав?

— Справді, я мав змогу досить довго як за протокольними нормами поговорити із главою Польської держави. На все своє дипломатичне життя мені запам’ятаються його слова про те, що Україна не залишиться наодинці з тими проблемами, з якими ми зіткнулися через російську агресію.

Польща, як ніхто інший, розуміє всі загрози, які йдуть від путіна й росії, і в інтересах Варшави і Києва максимальне об’єднання зусиль для надання відсічі нашому спільному ворогові. Тому слова президента Польщі для мене — чергове підтвердження того, наскільки близькі обидва наші народи.

— Для вас Польща не terra incognita. Раніше ви були у дипломатичному відрядженні в цій країні вже двічі, а до призначення на посаду посла очолювали територіальний департамент МЗС, до якого входить Польща. Чи під час третього дипломатичного повернення до Польщі щось тут стало несподіванкою для вас?

— Я завжди знав, що польський народ — взірець справжньої солідарності. Це риса польського народу, відома у всьому світі. Але мене вразило, що ця солідарність аж настільки глибока, щира і масштабна. Українські прапори на вулицях польських міст, жести доброти і приязні, які я і моя сім’я відчули з перших хвилин після приїзду до Варшави, відгуки наших співвітчизників, які безмежно вдячні за солідарність польському народу, — це все дуже зворушливо. Цей жест доброти і солідарності назавжди зміцнить фундамент нашої дружби і втілиться у конкретні результати для розвитку стратегічного партнерства між Україною і Польщею.

— Якими будуть головні пріоритети вашої роботи на посаді посла?

— Українські дипломати, як військові та весь український народ, перейшли на воєнні рейки. Мій пріоритет — збереження високого рівня підтримки України, яка протидіє російській агресії, як з боку Польщі, так і всієї Європи та світу. Зараз у Варшаві дуже активне дипломатичне життя, великий інтерес іноземних посольств до України. Тому моїм обов’язком буде подальше кування цієї міжнародної підтримки у Варшаві.

Наступний пріоритет — відбудова України, яка вже має розпочатися. Це також створить нові можливості для партнерства з Польщею.

Важливий напрям — допомога українським громадянам, особливо тим, які змушені були покинути свої домівки і тимчасово перебувають у Польщі.

Коли я їхав сюди працювати послом, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба і керівництво Української держави сказали мені одну просту річ: ти повинен привезти назад нову історію українсько-польських відносин. Ми її вже будуємо разом, і це має бути історія нашого спільного успіху, нашої єдності та спільного європейського майбутнього.

— Польща відразу після початку повномасштабної російської агресії проти України прийшла нам на допомогу. Як ви оцінюєте роль Польщі у цей переломний момент української історії?

— Польща друга після США країна за кількістю і рівнем допомоги та підтримки України в цій нічим не спровокованій війні росії проти України. Станом на сьогодні Польща вже надала Україні допомогу на загальну суму понад 3 мільярди доларів США. Ідеться про військову допомогу, пально-мастильні матеріали, фінансову підтримку, гуманітарні вантажі, медичне обладнання.

Польща також допомагає нам у створенні належних умов для проживання вимушено переселених осіб усередині України. Уже зараз понад 2 тисячі житлових модулів надійшло з Польщі в Україну для побудови контейнерних містечок у Львові, Київській, Чернігівській, Харківській і Сумській областях.

Ми вдячні урядовому агентству стратегічних резервів, яке вже надало гуманітарну допомогу на суму понад 150 мільйонів доларів США. Є багато інших видів допомоги, зокрема надання українським рятувальникам пожежних автомобілів.

Варто підкреслити, що у Польщі на допомогу Україні мобілізувалося все суспільство. Тому ця сума не враховує гуманітарну допомогу, яку українські міста й села отримують від органів місцевого самоврядування та пересічних людей із Польщі. Цю допомогу складно порахувати. Тут не у грошах річ: це людський жест солідарності й підтримки, який ми відчуваємо щодня, і за це щиро вдячні польським друзям.

У Польщі надзвичайно зворушливо сприйняли надання містам Жешув і Перемишль статусу міст-рятівників України. Це величезне визнання і подяка містам, які першими відкрили свої домівки для українців. Ми всі пам’ятаємо кадри, як на перонах цих міст польські матері залишали дитячі візочки для українських дітей, які приїжджали з України.

Вияв вдячності й солідарності — внесення Президентом України до Верховної Ради законопроєкту про особливий статус громадян Польщі в Україні. Це крок у відповідь на закон, чинний щодо українців у Польщі.

— Одне із пріоритетних завдань — вивезення через Польщу українського збіжжя до країн Африки й Азії. Як триває робота з організації цього процесу і скільки загалом зерна можна вивезти через Польщу в цьому році?

— Це надзвичайно велика проблема, яка полягає не лише у вивезенні зерна, а й у відповідному інформаційному супроводі. Із польською стороною ми тісно працюємо, щоб протидіяти російській пропаганді в цій сфері. Не таємниця, що росія намагається переконувати, що криза постачання продовольства — наслідок санкцій Заходу, і перекладати провину за продовольчу кризу на країни ЄС. І найгірше, що ця відверта дезінформація часом потрапляє на сприятливий ґрунт у країнах Близького Сходу й Африки, де росіяни намагаються просувати свої наративи. Тому разом із польською стороною ми інформуємо представників дипломатичного корпусу країн Близького Сходу й Африки про стан справ і показуємо, що головна причина продовольчої кризи — агресивна політика і війна, яку росія розв’язала проти України. Українські порти заблоковані не санкціями ЄС, а збройними силами росії, і для врегулювання цієї кризи треба зупинити агресора і розблокувати українські порти.

В уряді Польщі створено окрему робочу групу, яка опрацьовує логістичні шляхи постачання зерна з України через територію Польщі до польських портів, щоб звідти можна було далі транспортувати збіжжя в різні країни. Між міністерствами України і Польщі підписано спільний меморандум, в якому було чітко визначено спрощення процедур, пов’язаних із транспортуванням агропродукції з України, пом’якшення певних вимог Польщі щодо фітосанітарного контролю для транзитних вантажів. Польща допомагає розв’язати цю глобальну проблему.

За нашими даними, лише в червні обсяги експорту українських товарів з використанням інфраструктури Польщі становили близько 2 мільйонів тонн. Але це втричі менше від реальних потреб, і ми й надалі працюватимемо з польською стороною, щоб ефективно розв’язувати ці проблеми.

— Одна з найбільших перепон для швидкого перевезення вантажів між Україною і Польщею, а також руху людей — кордон. Частково ситуація покращується в ручному режимі, але як її врегулювати системно?

— З ініціативи Президента України нещодавно створено спеціальну групу «Відкритий кордон». Її очолює міністр інфраструктури України. Завдання цієї групи — покращення прикордонної інфраструктури, підвищення її пропускної здатності та побудова під’їзних шляхів до пунктів пропуску. Це питання вирішується системно. Для збільшення пропускної спроможності ми працюємо над запровадженням спільного контролю в усіх восьми автомобільних пунктах пропуску, адже на сьогодні він діє лише у чотирьох.

Триває робота над новою міждержавною угодою, створено відповідні переговорні групи. Нині це питання вирішують у пріоритетному порядку. Оскільки українсько-польський кордон — це кордон з усією Шенгенською зоною, то всі домовленості, що стосуються контролю в пунктах пропуску, мають відповідати нормам Шенгенського кодексу про кордони.

Однак уже покращено можливості пропуску деяких пунктів: на ПП «Краківець — Корчова» нещодавно збільшено кількість смуг для вантажного автотранспорту з чотирьох до десяти, і там вже спостерігається стрімке зростання вантажопотоку. ПП «Ягодин — Дорогуськ» переобладнано виключно під рух вантажного транспорту.

— Польща передала Україні озброєння на понад 1,7 мільярда доларів, між Україною і Польщею підписано багаторічний контракт на постачання САУ Krab. На яку ще військову допомогу Україна може очікувати від Польщі?

— Під час вручення вірчих грамот я сказав президентові Польщі: польська зброя в українських руках — символ справжнього братерства зброї, про яке знатимуть наступні покоління обох народів. З нашої спільної історії ми пам’ятаємо 1920 рік, коли УНР разом із Польщею протистояла більшовицькій навалі. Ми тоді разом захистили Європу від більшовиків, і сьогодні також зможемо разом захистити Європу від російської агресії. Польські гаубиці Krab, переносні зенітні установки Piorun, польські танки успішно зупиняють ворога на всіх фронтах. Ми впевнені, що військова допомога Польщі надходитиме Україні й надалі. Польща довіряє ЗСУ та вбачає в цій обороні і свою гарантію, й гарантію безпеки всієї Європи.

— У вас є приблизні дані, скільки нині українців перебуває в Польщі і скільки прибуло після початку російської агресії?

— За офіційною інформацією прикордонної служби Республіки Польща, з початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну понад 4,5 мільйона осіб в’їхало на територію Польщі, а в Україну з Польщі повернулося близько 2,7 мільйона осіб. На сьогодні 1 мільйон 900 тисяч громадян України отримали номер PESEL, із них більш як 90% — це жінки та діти.

— Багато з них приїхали до Польщі без належних документів — закордонних паспортів або їхня чинність вичерпалася. Надання консульських послуг такій великій групі українців — неабиякий виклик. Українці, які перебувають тут, часом нарікають, що не можуть стати в електронну чергу чи зв’язатися з консульствами телефоном. Як цю проблему розв’язуватимуть?

— Ми розуміємо ці нарікання і невдоволення. Але просимо зрозуміти, що кількість громадян України, які перебувають нині в Польщі, дуже велика з огляду на кількість консульських посадових осіб у дипломатичних установах України. Лише консульський відділ у Варшаві за один день обслуговує близько 300 людей.

За перше півріччя цього року консульські установи України в Польщі вчинили приблизно 140 тисяч консульських дій, що майже вп’ятеро більше, ніж за весь минулий рік, прийнято близько 250 тисяч відвіду­вачів. Не хочу, щоб хтось сприйняв це як виправдання, але запевнюю громадян України, які тут проживають, що кожний український консул у Польщі працює за максимумом.

— Українці, які рятуються від вій­ни за кордоном, стикаються з різноманітними проблемами. Наприклад, ідеться про подальше навчання дітей. Як це питання вирішують у Польщі?

— Ми віримо, що сім’ї, які вимушено прибули в Польщу після 24 лютого, повернуться в Україну. Тому їм важливо зберегти зв’язок з українською системою освіти, українським навчанням. Посольство України в Польщі разом з відповідними польськими установами намагається створити українським дітям максимально сприятливі умови. У цьому напрямі вже багато зроблено і на державному рівні, і на рівні різних комерційних структур. Наприклад, два тижні тому один із польських банків (Alior Bank. — Авт.) відкрив центр для українців, забезпечивши у себе в приміщенні 150 комп’ютеризованих місць, щоб українські діти могли використовувати їх для онлайн-навчання. Схожі проєкти з надання нашим дітям змоги дистанційно навчатися в українських школах реалізує і міністерство освіти і науки Польщі.

Ми дуже цінуємо, що в Польщі вже певний час працюють українські школи. Це ті громадські ініціативи, які дають змогу дітям навчатися за українською програмою. Створюють також умови, щоб діти могли одночасно навчатися і в польській, і в українській школі онлайн.

Українська держава дбає й про те, щоб забезпечувати українських дітей підручниками. За останні три місяці посольство передало близько 20 тисяч підручників, методичних посібників та літератури українською мовою у бібліотеки середніх шкіл у Польщі. Цьогорічні випускники українських шкіл матимуть змогу з 18 липня по 10 серпня скласти національний мультипредметний тест у Польщі: Варшаві, Познані, Кракові, Вроцлаві, Любліні та Гданську.

— Поляки радо відкрили свої домівки і прийняли українців, які рятуються від війни. Натомість хоч би як це прикро звучало, десь може наступати втома, з’являтися роздратованість. Як втримати дуже позитивне ставлення поляків до українців з огляду на те, що антиукраїнські сили в Польщі робитимуть усе можливе, щоб посварити обидва народи?

— Доки українські воїни невтомно захищають Українську державу і ціною свого життя борються і обстоюють європейські цінності, ми віримо, що світ не втомиться підтримувати Україну. Це непросте завдання, але я впевнений, що такої втоми не настане в польському суспільстві. Народ Польщі співпереживає українцям і розуміє ціну, яку український народ платить зокрема й за безпеку Польщі.

— Історичні проблеми ніхто не знімав із порядку денного. Деякі політичні сили в Польщі прямо кажуть, що без їх розв’язання неможлива тривала нормалізація і дружні відносини. Яке у вас бачення такого розв’язання?

— Зараз між українцями і поляками найвищий рівень взаєморозуміння та поваги, а також усвідомлення, що ці питання доволі чутливі. Цього року Посол України вперше взяв участь в офіційних заходах із вшанування жертв Волині разом з вищим керівництвом Польщі і поклав вінок до пам’ятника від імені Президента України. Цей жест багато про що свідчить. Я переконаний, що росії не вдасться внести розбрат між українцями і поляками, розігруючи історичну карту.

Юрій БАНАХЕВИЧ,
Укрінформ