Запроваджене ЄС ембарго на постачання морем сирої нафти з рф (а це  становить дві третини всього нафтового експорту росії) набуло  чинності 5 грудня. «Урядовий кур’єр» з’ясовує, що це означатиме для світового ринку, економіки різних країн, зокрема агресора, і для України.

Обмеження завдають опосередкованої шкоди

Нагадаємо, що ці обмеження передбачають заборону для страхових та судноплавних компаній країн ЄС обслуговувати угоди, пов’язані з міжнародним перевезенням нафти російського походження.

Європейські країни ввели цінові обмеження на російську нафту і поки що зупинилися на 60 доларах за барель. Але показник  переглядатимуть щодва місяці, він буде на 5% нижчим за середню ринкову ціну нафти із країни-агресора.

Президент України Володимир Зеленський нещодавно заявив, що обмеження цін на російську нафту 60 доларів за барель недостатнє і ціна має становити не більш як 30 доларів за барель. Глава нашої держави вважає, що з нинішньою обмеженою ціною російський бюджет отримуватиме щорічно з продажу нафти не менш як 100 мільярдів доларів, а ці гроші знову витрачатимуть на фінансування  жорстокої війни проти України. Варто додати, що Польща і країни Балтії теж не були в особливому захваті від встановленої граничної ціни.

Однак як зазначив Генадій Рябцев, заступник директора центру «Психея», введені обмеження все-таки неабияк вдарять по росії: «Це потрібно для того, щоб країна-агресор не отримувала надприбутків. Хоч визначена ціна держав Європи 60 доларів за барель — саме така, яку передбачено в державному бюджеті росії. Але вона й надалі матиме великі проблеми після такого рішення ЄС».

Експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ вважає, що такі санкції справді завдають росії великої шкоди, проте опосередковано.

«рф тепер не може перевозити свою нафту танкерами через великі коридори, приміром, протоки Босфор та Дарданели, Суецький канал та Малакську протоку біля берегів Сінгапуру. Тобто росії не дають змоги, як кажуть, знімати вершки від торгівлі нафтою. Однак після запровадження таких обмежень нафта на світовому ринку ще більше стала дешевшати», — зазначає він.

Географія продажу різко змінилася

Яка реакція самої росії на такі обмеження? Керманчі країни-агресора погрожують, що можуть зовсім відмовитися продавати нафту тим державам, які підтримали ці дії. Але сказати, що росія дуже перелякалася від цього, теж буде великим перебільшенням. За словами міністра енергетики країни-агресора олександра новака, він не хвилюється із цього приводу, адже чорне золото росії має неабиякий попит у світі, й покупці на нього завджи знайдуться.

Генадій Рябцев із цього приводу додає, що держави, які підтримали санкції щодо обмежень, і так не купують російську нафту. Її активно закуповують великі країни, які не приєдналися до санкцій країн ЄС: Туреччина, Індія та Китай.

Проте відомо з російських джерел, що вже на 7 грудня 2022 року, тобто через кілька днів після введення ембарго, географія продажу сирої нафти рф істотно змінилася: зросла частка країн-покупців, які не входять до ЄС, і це не Індія, Китай чи Туреччина.

Схоже на те, що Китай усіляко зменшуватиме обсяги закупівлі російської нафти. Це припущення можна зробити після візиту лідера цієї країни Сі Цзіньпіна до Саудівської Аравії, де однозначно було заявлено про намагання КНР поширювати співпрацю із країнами Перської затоки, зокрема на нафтовому ринку.

Трейдери спокійні, але попит зменшується

Як на всі ці події відреагували трейдери? Вони не вірять, що росія якось заблокує торгівлю нафтою. Країни ОПЕК+ заявили на засіданні,  яке відбулося недавно, що не змінюватимуть політики видобутку нафти й видобуватимуть її стільки само, як і до ввдення санкцій країн ЄС, — на рівні 2 мільйонів барелів на добу.

Олексій Кущ вважає, що більшість трейдерів воліє працювати з російською нафтою й активно робитиме це. А за умови, що попит на нафту у світі постійно знижується, ціни на неї падатимуть і надалі.

«Споживання нафти постійно зменшується, однак не через обмеження ЄС, а через те, що у світі дедалі шириться економічна рецесія. І попит на нафту природно падає», — зазначає Генадій Рябцев.

Інша причина: один з найбільших виробників нафти Саудівська Аравія  офіційно заявила, що й надалі зменшуватиме свої відпускні ціни на чорне золото.

Хто ще залюбки купуватиме російську нафту, крім трьох великих споживачів? Із вищезазначених причин Туреччина, Китай та Індія купуватимуть її, можливо, менше, ніж раніше. Як вважає Генадій Рябцев, навіть продаж невеликими партіями російської нафти іншим країнам Сходу, Африки чи Латинської Америки особливо не змінить загальних обсягів продажу.

Україні слід формувати контракти на закупівлю нафто-продуктів

Як цінове ембарго країн ЄС вплине на ситуацію на європейському та українському ринках?

Аналітик компанії «А-95» Сергій Куюн вважає, що ще принаймні два-три місяці нам слід зачекати. На ринку впродовж цього часу відбуватиметься невелике падіння й таке саме невеликі зростання цін на нафту. А відчутних змін, які будуть після запроваджених санкцій, нам слід очікувати лише із кінця січня — початку лютого 2023 року.

Олексій Кущ зазначає, що це погано відобразиться на Україні. Адже, на його думку, обсяги виробництва нафтопродуктів у європейських країнах мають значно скоротитися. Додамо, що везти сиру нафту в Україну немає сенсу, адже нашу нафтопереробну промисловість після ракетних російських атак зруйновано майже вщент. Тож слід постачати лише нафтопродукти: бензин, дизельне пальне тощо.

«Тому нині трейдери повинні укладати середньострокі та довгострокові контракти на постачання нафтопродуктів в Україну і мати певні зобов’язання щодо обсягів такого постачання. Своє слово мають сказати і державні постачальники, приміром, Держрезерв. Він може укладати контракти на резервування та зберження нафтопродуктів не лише в нашій державі, а й за кордоном. Приміром у Словаччині чи Польщі», — додає експерт.

Але ці питання можна цілком успішно вирішити. Головне — не дати росії жодного шансу накопичувати за рахунок продажу нафти чималі кошти, які потім перетворюються на ракети та іншу смертельну зброю проти України.

Звісно, цінова стеля в 60 доларів за барель нафти, яку передбачено в ембарго ЄС, зависока. Особливо з огляду на те що її собіварстість в рф становить 20—40 доларів за барель. Проте якщо внаслідок перегляду ціни вона зможе знизитися, приміром, до кінця зими до 20 чи навіть до 15 доларів за барель, росія опиниться у скрутному економічному становищі й постане перед справжньою нафтовою ціновою кризою. До речі, за повідомленням агенції Блумберг, уже 9 грудня ціна російського сорту нафти Urals, на який припадає 60% російського нафтового експорту, падала до $43,72 за барель.