Парламентська асамблея Ради Європи остаточно припинила п’ятирічне протистояння з Росією. Депутати асамблеї підтримали резолюцію, яка пропонує без будь-яких обмежень і додаткових умов підтвердити повноваження російської делегації. Хоча жодного пункту із семи резолюцій, які ухвалювали в ПАРЄ щодо України і які стали підставою для введення і продовження санкцій проти Росії, Москва не виконала. Проте в тексті резолюції про анексію Криму та збройну агресію Росії на Донбасі навіть не згадано. Єдиний конкретний заклик до російської влади, що стосується інтересів України, — звільнити 24 моряків, захоплених у Керченській протоці.  

Усі поправки, в яких пропонували підтвердити відданість ПАРЄ принципам суверенітету й територіальної цілісності України та ввести хоча б мінімальні обмеження для російської делегації, наприклад, заборонити виступати під час вільних дебатів, подавати поправки, ініціювати резолюції і заяви ПАРЄ, було відхилено більшістю голосів. 

Протягом нинішньої літньої сесії ПАРЄ складалося непереборне враження, що бажання впливових сил в асамблеї негайно повернути російську делегацію за будь-яку ціну таке потужне, що вони були готові закривати очі на вимоги регламенту, нехтувати власними резолюціями і забути про основоположні принципи РЄ та європейські цінності. Голосування ж щодо підтвердження повноважень російської делегації, за влучним зауваженням латвійської депутатки Лінди Озола, стало моментом істини для асамблеї.

Принципова  дискусія під час дебатів розгорнулася між прихильниками повного і безумовного підтвердження повноважень росіян і тими, хто переконував, що ПАРЄ має ввести хоча б деякі обмеження щодо діяльності делегації Росії. До останніх належав доповідач із цього питання голова моніторингового комітету, британський депутат-консерватор сер Роджер Гейл.

Думку доповідача не врахували

У доповіді, яка супроводжувала резолюцію, він наголошує, що «підтвердження повноважень без призупинення певних прав російської делегації буде надмірно поблажливим щодо безперечних порушень, які асамблея не може не помічати». «Це дасть помилковий сигнал і сприйматиметься як нагорода за відсутність співпраці з асамблеєю за більш ніж чотири останніх роки», — вважає сер Гейл. 

Проте резолюція — це плід колективної співпраці членів моніторингового комітету, тому думку сера Гейла з цього приводу не врахували. І асамблеї було запропоновано підтвердити повноваження росіян без обмежень, закликавши їх сплатити внески до бюджету РЄ і почати активну співпрацю з моніторинговими органами ПАРЄ. Згадку про анексію Криму, війну на Донбасі та в Грузії у документі сором’язливо заховали за безликими номерами резолюцій, присвячених цим драматичним подіям, закликаючи РФ виконати всі їх рекомендації.

Недвозначні натяки

Це призвело до того, що сам доповідач заявив: голосуватиме проти власної резолюції, бо розчарований тим, що депутати не підтримали поправок про обмеження прав росіян. «Ми залишилися без грошей і пропонуємо продати наші принципи тим, хто готовий дістати гроші з кишені», — обурився сер Гейл.

За його словами, «де­хто з тих, хто сидить у президії, сьогодні говорив мені, що гроші нам потрібні більше, ніж принципи». У президії ПАРЄ, окрім двох високопоставлених посадовців із секретаріату, сиділи генсек РЄ Турбйорн Ягланд та президент асамблеї Ліліан Морі Паск’є. Після цих слів Паск’є невдоволено зауважила: «Сер Гейл, ви перейшли повноваження доповідача».

Санкції ПАРЄ не мають нічого спільного із санкціями ЄС, намагався переконати присутніх німецький депутат-соціаліст Франк Швабе. «Ми ніколи не визнаємо анексії Криму, просто наша організація існує для того, щоб просувати діалог. Але санкції ЄС чинні», — заявив він.

На думку словацького депутата від групи лібералів Мартіна Полячека, за п’ять років своєї відсутності в асамблеї Росія не виконала домашнього завдання, яке було сформульоване у семи резолюціях. «Російська влада до них навіть не доторкнулася», — наголосив Полячек.

Специфічний діалог

Взяв слово голова російської делегації Петро Толстой. «Ні в кого немає права давати уроки Росії, ми не учні, щоб виконувати якісь домашні завдання. Для нас важливо починати діалог на рівних, тому будь-які обмеження нашої делегації неприйнятні», — заявив  він. Толстой наголосив, що «верховенство права і права людини — головні цінності для Російської Федерації», а якщо цього в ПАРЄ не помічають, то це тому, що «більша частина Європи в полоні української дезінформації».

Після Толстого на дебатах виступали Леонід Слуцький, Леонід Калашніков, Світлана Журова, які перебувають під візовими санкціями ЄС, бо в березні 2014 року підтримали введення російських військ в окупований Крим. Проте словам цих політиків про діалог, відкритість Росії і бажання обговорювати найскладніші проблеми вірилося важко. Особливо українським депутатам.

 «Сумно, що ті, хто колись говорив про відповідальність Росії за її вчинки, тепер робить усе, щоб вона її уникла. І річ тут не в Україні, бо ми боротимемося далі, з вами чи без вас. Проте чи зможе ПАРЄ після цього рішення зберегти свій авторитет в очах мільйонів європейців?» — запитав колег український депутат.

Свідченням того, що безумовне повернення Росії в ПАРЄ стало точкою відліку нової сторінки в історії існування Ради Європи, став демарш делегацій семи держав-членів. На знак протесту було зачитано заяву, що дії ПАРЄ щодо Росії «супе­речать основним цінностям Ради Європи і її статуту». Після цього делегації України, Грузії, Польщі, Словаччини, Литви, Латвії та Естонії залишили сесійну залу в Палаці Європи.