Позитивні підсумки політичних рішень минулого літа керівництво нашої держави підбило першими днями осені. Це розширене засідання уряду Президент Петро Порошенко проводив не без підстав. Він означив міністрам і керівникам коаліційних політичних сил такі перемоги влади, як досягнення домовленостей з реструктуризації частини зовнішнього боргу, ухвалення в першому читанні змін до Конституції в частині децентралізації, а потім вказав на головні загрози, які можуть виникнути після проведення місцевих виборів. До жовтня завадити розвитку країни може й безвідповідальне ставлення влади до своїх прямих обов’язків.
Наступного пленарного тижня Верховна Рада повинна підтримати пакет документів, які б юридично затвердили відтермінування сплати нашою країною частини зовнішнього боргу, а уряд має працювати на незворотність макроекономічної стабілізації в державі, аби у жовтні по закінченні роботи місії МВФ головний кредитор нашої країни погодив на засіданні Ради директорів надання нам чергового траншу фінансової допомоги 1,7 мільярда доларів.
Надії на лібералізацію з 1 січня 2016 року візового режиму з ЄС Петро Порошенко оцінює як крихкі, щоправда, з цієї дати має повноцінно запрацювати зона вільної торгівлі між Україною та ЄС. Ось тут завдання уряду — швидко віднайти альтернативу заполітизованому ринку Росії. Зі слів глави держави присутні зрозуміли, що країна-агресор змінила стратегію дій.
«Гібридна війна, яка розв’язана проти України, має й економічну складову. Росія практично повністю закрила для українських виробників свої ринки. І як приклад, лише 2% українського продовольчого експорту потрапляє на закриті російські ринки», — пояснив Петро Порошенко.
І про всяк випадок заявив, що за потреби підтримає будь-яке рішення коаліції про кадрові зміни в уряді: «Ми повинні забезпечити спільну і ефективну співпрацю».
«Червоні лінії» парламенту
«Підвищення соціальних стандартів має й політичний характер — воно символізує відповідальне ставлення влади до своїх обов’язків, демонструє і показує, що зусилля у боротьбі з корупцією, детінізацією економіки, економічною кризою дають перший фінансовий результат у вигляді додаткових надходжень до бюджету, — наголосив Президент. — Ми уникли того дефолту, який давав би змогу агресору пред’явити нам до сплати шалені борги. Ми не дамо їм цього шансу».
Нині влада має найбільше зважати на те, що в будь-який час може відбутися повномасштабне відновлення бойової активності в зоні АТО. Лягає тінню на економічне зростання країни й непроста ситуація в світовій економіці. «Біржі лихоманить, а інвестори під час криз важко ухвалюють рішення вкладати кошти в інші країни, особливо в ті, де тривають бойові дії», — додав глава держави.
Та найголовнішою загрозою все-таки є дестабілізація ситуації всередині країни. На думку Президента, ворогу нині допомагають ті, хто бере участь в політичній боротьбі та створює «неадекватні ініціативи».
«Від відновлення економічного зростання нас відділяють лічені місяці. Політичні конкуренції доречні, однак слід знати про межу допустимого, знати, відчувати й не переходити «червону лінію», — так Петро Порошенко заявив про невдалу спробу розвалити коаліцію зсередини. А українців він попросив триматися подалі від популістів, «які готові кожного зробити мільйонером». — Нам конче потрібно зберегти єдність всередині країни!».
Він переконаний, що нинішній формат більшості у Верховній Раді слід зберегти. Про це детальніше йтиметься під час зустрічі з представниками фракцій коаліції. «Переконаний, що ми разом маємо знайти друге дихання в спільному марафоні», — додав Петро Порошенко.
На часі й засідання Ради національної безпеки та оборони, яке вирішить долю військового бюджету наступного року. У цьому розрізі перше прохання Президента: збільшити грошове забезпечення військовослужбовців Збройних сил і бійців Національної гвардії.
Глава держави ще раз попросив парламентаріїв підтримати урядовий проект закону щодо змін до державного бюджету, який підвищує соціальні стандарти в середньому на 13% з 1 вересня. Окремо він виступив за закріплення в державному бюджеті на 2016 рік зростання соціальних стандартів населення.
До слова, статистичні дані за останні два місяці дають підстави Президенту казати про ймовірне відновлення економічного зростання в державі та поступове зниження інфляції вже цього року. Про позитивні тенденції в банківському секторі засвідчило зупинення девальвації національної валюти й приріст гривневих депозитів, який впродовж останніх місяців становив 4%.
Підстави для зростання
Голова Верховної Ради Володимир Гройсман анонсував наступного тижня розгляд народними депутатами питань, пов’язаних з реструктуризацією державного боргу, підвищенням соціальних стандартів та запровадженням безвізового режиму з ЄС, створенням антикорупційної прокуратури. Для цього протягом кількох днів міністри мусять подати до Верховної Ради всі необхідні документи. «Ми повинні якісно спланувати наступний пленарний тиждень. Ви маєте встигнути донести свою позицію як до депутатських фракцій, так і взяти участь у роботі комітетів», — акцентував Володимир Гройсман.
А міністр фінансів Наталія Яресько розповіла, що термін одержання наступного траншу МВФ буде встановлено після третього перегляду програми співпраці з Фондом, і ці кошти планується витратити на поповнення золотовалютних резервів, а не на фіскальні потреби уряду.
До слова, Міністерство фінансів закладає дефіцит бюджету 2016 року на рівні 3,7% ВВП та курс на рівні 22,4 гривні за долар. Усі ці показники узгоджено з МВФ і, за словами міністра, вони стануть основою макрофінансової стабільності та економічного зростання країни наступного року.
Наталія Яресько потішила присутніх новиною, що Україна в рамках реструктуризації частини державного боргу досягла розуміння з кредиторами в тому, що в 2020 році уряд випустить державні деривативи в обмін на реструктуровані бонди. Платежі за ними він розпочне лише з 2021 року і за умови зростання української економіки на рівні 3% на рік. «Ми домовилися з кредиторами, деякі з яких управляють активами вдесятеро більшими, ніж вся економіка України. Нам вдалося списати чотири мільярди доларів, які нам ніколи не треба буде повертати. Якби ми цього не зробили, нам довелося б виплатити 5,2 мільярда доларів як обслуговування боргу. Україна не сплачуватиме основну суму боргу до 2019 року. Нам вдалося домовитися про це, не вдаючись до мораторію на виплату коштів», — пояснила міністр.
Тобто до 2021 року наша держава не здійснюватиме жодного платежу і не здійснюватиме їх, якщо реальне зростання ВВП буде меншим за 3% після 2021 року. «Ми будемо платити, якщо ВВП країни перевищить 125 мільярдів доларів», — пояснила Наталія Яресько.
А в 2040 році економіка України в разі збереження позитивних сценаріїв її розвитку та щорічного зростання на рівні не менш як 4% може зрости до 600 мільярдів доларів проти 84 мільярдів доларів за підсумками 2015 року. Це рівень розвитку Швейцарії.
На субсидії кошти будуть
Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк вважав за потрібне розповісти лише про те, що Кабінет Міністрів цього року виділить 5,9 мільярда гривень на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, вироблену без використання природного газу. Це пов’язано передовсім зі змінами курсу валют у країні ще на початку року.
Окрім цього, уряд очікує, що субсидії на оплату житлово-комунальних послуг цього року оформлять 4,7 мільйона домогосподарств. Для порівняння: торік їх отримували 450 тисяч домогосподарств, у 2015-му цей показник зріс до 2,7 мільйона. «Ми очікуємо, що ще щонайменше два мільйони домогосподарств прийдуть оформляти субсидії», — сказав Прем’єр, додавши, що у державному бюджеті на цю потребу передбачено 24,5 мільярда гривень. А ще у змінах до кошторису Кабмін пропонує виділити додатково 56 мільйонів гривень для доплат соціальним працівникам, які залучені до оформлення субсидій і мають неймовірно велике навантаження. Так, до оформлення субсидій залучено Укрпошту. Ця установа виділила 2 мільйони гривень на преміальний фонд для своїх працівників, які допомагають оформляти документи.
«Народ нас обрав і знає, як спитати з нас, і має право на це. Те, що зараз відбувається, — намагання вистрілити в спину державі, роз’єднати нас, почати чвари і зробити так, щоб від України відвернулися всі. Треба з усього робити висновки. Ми багато їх з 2005 року зробили і довели, що хоч як би нам було складно, ми завжди знаходимо спільну позицію, — резюмував Прем’єр-міністр. — Маємо одну надію, віру в людей і впевненість, що йдемо правильним шляхом. Ціную лідерство в цьому питанні Президента. Хоч би які виклики стояли, хто б критикував — нехай гавкають собі, а український караван іде».
Надія на депутатів
У ході заходу брав слово і міністр соціальної політики Павло Розенко. Він закликав керівників обласних державних адміністрацій прискорити роботу з оформлення громадянами субсидій на оплату комунальних послуг. «Система субсидій буде ефективно працювати лише тоді, коли місцеві органи влади, на яких покладено завдання вчасно і в повному обсязі оформлювати субсидії, зрозуміють, що для них це сьогодні питання номер один», — наголосив міністр.
Ситуація з оформленням субсидій у регіонах різниться. Лідерами є Сумщина, Кіровоградщина, Житомирщина, Вінниччина та Донеччина. А з проблемами в призначенні пільг для населення зіткнулися Миколаївська, Чернівецька, Закарпатська, Луганська та Одеська області.
Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин поспілкувався з журналістами після заходу. У холі Клубу Кабінету Міністрів він розповів, що тристоронні переговори з постачання газу у форматі Україна — Росія — ЄС попередньо заплановано на 11 вересня. Та поки що його відомство не отримало підтвердження про цю зустріч.
Наприкінці вересня, за його словами, в Україну надійдуть перші партії південноафриканського вугілля за контрактами, укладеними українськими суб’єктами тепло- та енергогенерації. «Є домовленості у різних суб’єктів, тому зараз я не можу сказати про точні обсяги поставок вугілля. Я точно знаю про одну поставку в 160 тисяч тонн. Плануються й інші. Це великі кораблі, по 80 або 160 тисяч тонн, які регулярно заходитимуть у наші порти», — пояснив він.
Знову ж таки за результатами заходу міністр фінансів повідомила, що Кабінет Міністрів узгодив умови реструктуризації держборгу з Комітетом кредиторів і оформив їх у пакет законопроектів, який передано до парламенту для подальшого затвердження. Йдеться про зміни до Бюджетного кодексу, де буде прописано питання випуску та обслуговування деривативів, визначено пріоритетність реструктурованих боргів і боргів, які не брали участь у борговій операції. А ще — про зміни до закону про цінні папери і фондовий ринок, які передбачають саме визначення держпапери; зміни до Податкового кодексу, де буде прописано правила оподаткування доходів власників держзапозичень. «Ці закони мають технічний характер, але вони — обов`язкова складова нашого загального успіху на шляху реформ і зростання», — підкреслила Наталія Яресько.
Ми в Google+