СПІВПРАЦЯ

Сьогодні в Познані відкривається засідання 1-ї Щорічної конференції регіональних і місцевих влад
у рамках Східного партнерства ЄС

Європейський Союз дедалі частіше звертає увагу на проблеми регіонального розвитку та місцевого самоврядування в країнах, які входять до його складу. Це, ймовірно, пов’язано з розумінням того, що окремі місцеві питання, котрі виникають сьогодні, завтра можуть набути геополітичного значення і вирішувати їх буде набагато складніше.

Позитивний досвід щодо цього має зокрема інша континентальна організація — Рада Європи, яка упереджено діє через представницький Конгрес місцевих та регіональних влад, котрий «диктує моду» на місцеві демократичні перетворення у державах-членах РЄ, планомірно відстежує зміни та новації не лише на загальнодержавному, а й на рівні регіонів та громад, через участь своїх експертів у різноманітних міжнародних зібраннях, семінарах, засіданнях, обговорення найгостріших викликів нашого часу на сесіях КМРВ «підтягує» нових членів до загальноприйнятних стандартів.

Уперше запрошення на участь у засіданні 1-ї Щорічної конференції регіональних і місцевих влад, що розпочинається завтра в польському місті Познань, отримала й Україна. Делегацію представників вітчизняного самоврядування очолює президент Української асоціації районних та обласних рад, голова Харківської обласної ради Сергій Чернов, у якого ми напередодні з’ясовували: в чому полягає наш інтерес до цього міжнародного зібрання?

— Щойно відсвяткувавши перше 20-річчя незалежності, українська самоврядна та регіональна спільнота чесно визнала: свої можливості, зокрема й на шляху до європейської інтеграції ми до кінця не реалізували.

Тож створення ефективної системи регіональної влади з потужним місцевим самоврядуванням, як того вимагає логіка євроінтеграційних устремлінь залишається нашим першочерговим завданням, вирішення якого стимулюватиме подальший суспільно-політичний та економічний розвиток.

Завважу, що комплекс системних заходів з модернізації усіх сфер життя в Україні, започаткованих Президентом Віктором Януковичем, включає в себе реформування владних інституцій від центральних органів до первинних ланок. Чільне місце в цьому процесі належить реорганізації системи влади на місцях, приведенню її до норм європейської демократії та відповідного розвитку самоврядування на засадах, викладених у Європейській хартії місцевого самоврядування.

Познань стала центром євроінтеграційних прагнень муніципальної спільноти континенту. Фото з сайту maklai.com.ua

Передусім ідеться про розширення кола повноважень громад і самоврядних органів, забезпечення їхньої фінансової спроможності, дотримання прин?ципу субсидіарності, відповідно до якого управління та захист інтересів громадян мають відбуватися на найближчому до населення рівні. А саме такий досвід мають країни старої демократії, який нам доцільно вивчити глибше.

Тому не можна не вітати ініціативу Комітету регіонів Європейського Союзу, котрий запропонував зробити Річну конференцію платформою для регулярного діалогу і співпраці між органами місцевого та регіонального самоврядування, залучивши сюди і країни Східного партнерства. Це реальний вияв поглиблення політики добросусідства в регіоні, що безумовно сприятиме розвитку базових демократичних інституцій в Україні.

Як відомо, організацією зібрання в Познані опікується Комісія з питань громадянства, управління, інституційних та зовнішніх зносин Комітету регіонів ЄС. Учасники засідання докладно розглянуть регіональний аспект співпраці, інструменти для цієї роботи, проведуть дебати з найактуальніших проблем, які зачіпають інтереси євроспільноти. Важливо, що підсумковим документом конференції стануть рекомендації для наступного саміту Східного партнерства, на який запрошено Україну.

ДОВІДКА «УК»

Східне партнерство — проект ЄС, що має на меті зміцнення відносин зі східними сусідами і є продовженням східного напрямку існуючої європейської політики сусідства.

Ця ініціатива  була представлена Польщею за підтримки Швеції у травні 2008 року і передбачає  участь шести  країн Східної Європи, передусім України.

У її рамках передбачено багатосторонній діалог на чотирьох рівнях: зустрічі глав держав і урядів; щорічні зустрічі на рівні міністрів закордонних справ; тематичні зустрічі:  демократія, належне управління та стабільність; економічна інтеграція та наближення; енергетична безпека; міжлюдські контакти тощо.