ПРАВОПОРЯДОК

Прокурор Дніпропетровської області
Наталія МАРЧУК

Напередодні Дня Незалежності України про головні пріоритети та напрями роботи органів прокуратури своїми думками ділиться прокурор Дніпропетровської області Наталія МАРЧУК.

— Що для прокурора є Конституція, яка в 1990-х закріпила основи молодої незалежної держави? Наскільки прокурор у поточній роботі не просто спирається на Основний Закон, а й керується ним як нормою прямої дії?

— Конституція України — Основний Закон нашої держави, це її стрижень, основа державного ладу, а Президент України — гарант державного суверенітету, територіальної цілісності, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина.

Прокурорську діяльність без щоденного застосування норм Основного Закону уявити просто неможливо.

Наведу приклад: ст. 43 Конституції передбачає право кожного на працю та на її своєчасну оплату. Саме керуючись цією нормою, прокуратура здійснює правозахисну діяльність у сфері оплати праці.

За втручання прокуратури поновлено права тисяч громадян, яким торік виплачено понад 100 мільйонів гривень, а цього року — 70 мільйонів гривень боргів із зарплати. Не в останню чергу завдяки цій роботі борг Дніпропетровщини із виплати заробітної плати чи не найменший у країні. Це яскравий результат забезпечення чинності Конституції та захисту прав людини на практиці.

— Минув етап реформування кримінальної юстиції, запроваджено новий КПК, внесено зміни до Закону «Про прокуратуру». І, можливо, є підстави підбити перші підсумки роботи в нових умовах.

— Ухвалення нового Кримінального процесуального кодексу стало важливим кроком на шляху розбудови України як правової держави, виконання зобов’язань перед Радою Європи, які наша держава взяла ще 1995 року, і реальним прикладом політичної волі Президента України В. Януковича.

Новий КПК повернув усю державну систему кримінальної юстиції обличчям до громадянина. Безумовне свідчення цього — істотне збільшення кількості кримінальних проваджень. Якщо за 7 місяців торік слідчі МВС розслідували 29,4 тисячі кримінальних справ, то за аналогічний період цього року в роботі було вже 114,5 тисячі кримінальних проваджень.

Якщо раніше за заявами громадян упродовж 3—10 днів проводили дослідчі перевірки, за якими до 90% приймали рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, то тепер кожна заява, що відповідає вимогам нового КПК, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань і за нею проводять досудове розслідування в повному обсязі.

Тобто суспільство отримує результат, наближений до реальності. Якщо раніше прокурор у деяких матеріалах безліч разів скасовував постанови про відмову в порушенні чи про закриття кримінальної справи, то тепер за вказаний проміжок часу таких рішень прийнято усього 1370.

В області триває активна робота щодо забезпечення гуманізації у застосуванні запобіжних заходів, не пов’язаних з триманням під вартою: особисте зобов’язання — 1444, домашній арешт — 220, застава — 38.

Кількість осіб, яким обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, протягом 1-го півріччя 2013 р. зменшилась майже вдвічі: з 1488 осіб торік до 745 цього року.

Активно запроваджується інститут угод. До суду вже спрямовано 728 угод про визнання винуватості та про примирення.

— Наскільки правоохоронні органи держави виявилися готовими до запровадження нової моделі досудового слідства?

— На виконання вимог Президента України В. Януковича Генеральний прокурор України В. Пшонка в координації з першими керівниками силових відомств України напрацювали та впровадили в дію реальний механізм забезпечення роботи всіх норм КПК. Щодня ефективність спільної діяльності правоохоронців у цій сфері зростає.

Цього року досудове розслідування в області вже закінчено у 70,1 тисячі кримінальних проваджень, у залишку — 40,8 тисячі.

До суду направлено з обвинувальним актом 7816 (11,4%) кримінальних проваджень, це другий показник у державі.

Завдяки вжитим заходам майже у кожному п’ятому провадженні реально відшкодовано збитки. Загалом стягнуто понад 24 мільйони гривень, накладено арешт на майно на суму 19 мільйонів гривень, заявлено позовів на суму понад 100 мільйонів гривень.

Безумовно, є також багато проблем.

Цього року слідчі управління внутрішніх справ області направили до суду з обвинувальним актом 64 справи за злочинами у службовій сфері, тоді як за аналогічний період торік слідчі прокуратури (чисельність яких майже в 6 разів менша, ніж в органах внутрішніх справ) — 383 справи цієї категорії, тобто майже у 6 разів більше.

Серед важливих функцій прокуратури — захист прав потерпілих.

Це важливе питання, бо в державі тільки формується система охорони прав потерпілих за допомогою інших механізмів, зокрема безоплатної правової допомоги. Проте на практиці застосування інших форм захисту інтересів потерпілих має обмежений характер з різних причин: через матеріальний стан, брак юридичної грамотності тощо. Потерпілий вступає у процес, як правило, без адвоката. І потерпілий нині переважно розраховує на допомогу прокуратури. Це дуже потрібна функція, вона обумовлена та апробована і теоретично, і практично.

— Багато скарг на роботу судів. Подекуди ухвалюють суперечливі рішення навіть у резонансних справах. Як слід реагувати?

— Це справді важливе питання, але його потрібно розглядати трохи інакше. Держава гарантує загальні засади правосуддя, насамперед принцип верховенства права, законність, публічність, рівність перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків, забезпечення права на оскарження тощо.    

Чи дотримуються суди всіх цих принципів, чи стали вже вони запорукою їхньої діяльність? Цю відповідь повинні давати наші громадяни.

Звернення громадян, громадських організацій, потерпілих свідчать, що є проблеми. Підтверджує це і ваше запитання. Але те, що суспільство повинно знати про такі негативні випадки, мати право реагувати на них — беззаперечна істина. І саме принципи гласності й відкритості, реалізація права на оскарження — запорука досягнення результату у вигляді законного та справедливого судового рішення.

Трагедія, яка відбулася 13 жовтня 2007 року, досі не залишає байдужими громадськість області та держави.

Прокуратура області спрямувала до суду кримінальну справу за обвинуваченням колишніх посадовців ВАТ «Дніпрогаз» у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.272 КК України за фактом вибуху 13 жовтня 2007 року багатоповерхового будинку № 127 на вул. Мандриківській у Дніпропетровську. Вибух зруйнував багатоквартирний будинок, загинуло 23 особи, тілесні ушкодження отримали ще 23 людини, 400 потерпілих, загальна сума матеріальних збитків — понад 91 мільйон гривень. Це тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.

З лютого 2012-го й досі відбулося понад 50 судових засідань у справі, допитано 170 потерпілих, 80 свідків, 6 експертів, досліджено всі матеріали справи, зокрема висновки 6 судово-технічних, 47 судово-медичних експертиз. Усього 64 томи. Ми постійно інформуємо громадськість про хід розгляду справи. 

Під час судового розгляду захисники підсудних неодноразово клопотали про зміну запобіжного заходу підсудним, які суд залишав без задоволення. 6 серпня цього року захисник одного із підсудних знову заявив таке клопотання. Представники державного обвинувачення та потерпілі у справі заперечували проти його задоволення.

Слід зазначити, що висновок про стан здоров’я підсудного зробили не лікарі, а керівник Запорізького слідчого ізолятора.

Натомість суд клопотання задовольнив, Іванкова звільнено з-під варти. При цьому своє рішення суд мотивував не погіршенням стану здоров’я підсудного, а відсутністю процесуальної необхідності його подальшого утримання під вартою, хоч захисник таких підстав у клопотанні не наводив.

Таке рішення суду не зрозуміле і потерпілим, і громадськості.

— Сподіваюся, прокуратура не залишає такі випадки без уваги?

— Реагуючи на порушення вимог закону та допущену судову тяганину під час розгляду справ, протягом 2013 року ми направили 8 заяв до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, на сьогодні двох суддів вже притягнуто до відповідальності.

Вища рада юстиції розглянула подання про звільнення суддів Довгинцівського районного суду з посад у зв’язку з порушенням ними присяги. Судді цього суду Козак А. В., Пруднік Н. Г. та Середня Н. Г. 21.03.2012 р. постановили вирок у кримінальній справі щодо Тарана О. С.,  депутата Софіївської районної ради, який із хуліганських мотивів на очах малолітнього сина, родичів та знайомих убив мешканця села Новоподільськ Софіївського району. Суд дії Тарана О. С. перекваліфікував з умисного вбивства з хуліганських мотивів на вбивство при перевищенні меж необхідної оборони та звільнив від відбуття реального покарання.

Прокуратура області не погодилася з таким рішенням і внесла апеляцію, яку було задоволено, апеляційним судом було постановлено новий вирок, яким Тарана О. С. засуджено до  14 років позбавлення волі.

Верховна Рада України цих суддів звільнила з посад.

— Які, на вашу думку, головні пріоритети в діяльності прокуратури на майбутнє?

— Президент України Віктор Янукович четвертий рік проводить послідовну системну роботу, спрямовану на інтеграцію України до європейської спільноти. Насамперед це модернізація всіх напрямів життя нашої країни, перехід до європейських стандартів — технічних, правових, демократичних. З ініціативи глави нашої держави відбулася кардинальна зміна системи кримінального судочинства.

Органи прокуратури України готові виконати у повному обсязі в межах наданих законодавством повноважень покладені на них функції, відстоювати права громадян та захищати інтереси держави.

Головним пріоритетом, метою та цінністю в державі були, є і завжди будуть людина та її права. Іншого не дано.

Юрій СПЕКТОР
для «Урядового кур’єра»

ДОСЬЄ «УК»

Наталія МАРЧУК. Прокурор Дніпропетровської області. Державний радник юстиції другого класу. Заслужений юрист України. Кандидат юридичних наук. Почесний працівник прокуратури України.

В органах прокуратури з 1996 року. Працювала на посадах прокурора  м. Горлівка, заступника, першого заступника прокурора Донецької області.

З 10 грудня 2010 року — прокурор Дніпропетровської області.