Найбільше брешуть після полювання, під час війни та перед виборами. Однак якщо перше та третє не є катастрофою: просто не вір, не голосуй за гречку — і  буде тобі щастя, то брехня під час війни часто буває фатальною.

Днями у Росії знайшли ще одне ймовірне поховання вояків, загиблих на Донбасі. На їхніх безіменних могилах, звісно, написано «защитнику отечества», а треба було б викарбувати великими буквами: «туристові», який не вмів користуватися компасом і картою та заблукав у чужій державі.

Минулої суботи біля міста Щастя на Луганщині, на підконтрольній Україні території, були затримані під час бою двоє росіян, капітан Євген Єрофеєв і сержант Олександр Александров. Вони назвалися військовослужбовцями загону спецпризначення ГРУ з частини, що базується в Тольятті. Міністерство оборони Росії досить оперативно заявило: затримані на Луганщині громадяни Росії — колишні військові, і розраховує, що Київ їх звільнить. Примітно, що звільнити Єрофеєва й Александрова перед цим вимагав і представник так званої міліції так званої ЛНР, признавши в них своїх співробітників. Утім треба мати багату уяву, аби повірити, що  військовий елітного підрозділу може опуститися до банальної ментівської служби.

Вчасно зрадити — передбачити

Відмова Кремля визнати полонених грушників військовослужбовцями Російської Федерації вкрай похвальна. Справді, важко домогтися більшої демотивації особового складу, ніж дати зрозуміти: батьківщина зрадить за першої нагоди. Можна як  завгодно промивати мізки пропагандою «руського міра», однак в епоху Інтернету з тим, що діється  на українському сході, добре обізнані в російських військах.

Прецедент зі спецназівцями, затриманими в Щасті, — привід для роздумів і сумнівів для всіх офіцерів і контрактників РФ, силою наказу загнаних на український фронт. «Служа отєчеству», військовослужбовець ризикує опинитися без найменших гарантій захисту від держави, якій присягав на вірність. Чи варто в такому випадку виконувати такий наказ?

Обізнані з військовою розвідкою стверджують, що у цьому питанні не може бути двох відповідей. Спецназівці ГРУ заздалегідь знають, що потрапивши в полон, залишаться без підтримки батьківщини. Мовляв, такі правила.  Однак у нашому випадку маємо справу не з полоненими, а з терористами. За словами  речника Генерального штабу Збройних сил України Владислава Селезньова, які передає Радіо Свобода, ці хлопці не є військовополоненими, бо цього не передбачає правовий статус, в якому перебуває нині наша країна…  «Але вони є терористами, які здійснили злочин, тому що вони вбили військовослужбовця-учасника АТО. І тому відповідні уповноважені слідчі мають встановити ступінь причетності кожного з них до вбивства українських військових», — наголосив  Селезньов.А з терористами й розмова інша.

Жодного обміну, лише суд і розголос

Зараз затримані перебувають у київському шпиталі на лікуванні після отриманого у бою біля Щастя поранення. Наші хлопці стверджують, що виносили їх з поля бою на своїх плечах, аби вберегти від куль їхніх однослуживців. У цьому місці годилося б на хвилинку згадати шокуючі кадри допитів українських вояків, взятих у полон поблизу Донецького аеропорту. Пам’ятаєте, як їх закривавлених змушували їсти погони?

Отож вітчизняні силовики на брифінгу в понеділок продемонстрували  гвинтівку, яку нібито вилучили в затриманого росіянина. «Вінторєз» російського виробництва, який перебуває на озброєнні у підрозділів спеціального призначення збройних сил Російської Федерації», —  сказав про зброю керівник генштабу ЗСУ Віктор Муженко.

Те, що затримані — військовослужбовці третьої окремої бригади спеціального призначення Головного розвідувального управління Генштабу РФ, що дислокується у Тольятті, підтверджує такий  факт: у понеділок у Тольятті біля військової бази третьої бригади відбулася стихійна акція протесту, учасники якої вимагали вивести російські війська з України. Щоправда,  протест, в якому взяли участь з десяток людей, тривав не більш як 20 хвилин, розповів російській службі ВВС місцевий журналіст Сергій Петров.

Звісно, затримані не мали при собі офіційних посвідчень. Висновок щодо їхньої приналежності до збройних сил РФ зроблено на підставі їхніх свідчень.  «Ми знаємо прізвище їхнього командира, знаємо прізвища інших військовослужбовців, які у складі чотирьох рот зайшли на територію України, ми знаємо їхні адреси в Росії і знаємо прізвища їхніх родичів», —розповів начальник департаменту СБУ Віталій Найда.

Затримані зізналися, що їхня група складалася з 14 осіб — і вони мали завдання дійти до мосту, аби потім можна було захопити ТЕЦ у Щасті. Проти них відкрито кримінальні провадження, їх звинувачують у тероризмі.

…У серпні минулого року десять російських десантників здалися в полон українській армії. Тоді офіційна версія Москви була такою: це бійці, які заблукали під час навчань. Згодом їх віддали рідним. У нинішній ситуації маємо вимагати лише чесного публічного суду в Україні.