Полтавщина прихистила в себе чи не найбільше в Україні внутрішньо переміщених осіб, які, крім житла, потребують роботи. Щоб потерпілим було простіше її отримати, держава передбачила потенційним роботодавцям 6500 гривень за працевлаштування таких людей. В області вже виплачено понад 13 мільйонів гривень. Компенсацію отримали більш як 400 роботодавців за працевлаштування приблизно 1,5 тисячі ВПО. Виплати тривають і надалі. Подати документи на отримання компенсації роботодавці можуть через застосунок «Дія». Компенсацію виплачують за перші два місяці з початку працевлаштування. Про це повідомили в обласній військовій адміністрації.

Кадри вирішують все

Попри воєнний стан, область потребує працівників у різних галузях. Наприклад, Полтавському турбомеханічному заводу потрібні спеціалісти з вищою економічною освітою та досвідом роботи на виробництві. Роботодавець забезпечує гуртожитком для переселенців, частковою компенсацією затрат на обіди в їдальні та оплату відпускних і лікарняних днів. Фабрикам, заводам, приватним підприємствам на роботу потрібні охоронці для забезпечення порядку та контрольно-пропускного режиму. Їм, крім житла, готові компенсувати всі витрати на проїзд. Робота позмінна, а за день працівник заробляє майже 400 гривень.

На будовах Полтави шукають різноробів для прибирання майданчиків, виконання підсобних, вантажних робіт. Ці позиції не потребують профільної освіти й досвіду, але дають змогу освоїти будівельні спеціальності й у майбутньому навіть отримати посаду майстра. Працівникам надають безплатне місце в гуртожитку, пропонують харчування протягом робочого дня. Заробітна плата таких спеціалістів — 6000—8000 гривень. Вакансії різнороба доступні й для жінок.

Полтавській компанії з виробництва та експорту соняшникової олії потрібен спеціаліст з охорони праці, якого компанія зобов’язується забезпечити повним компенсаційним пакетом і оплачувати оренду його житла.

Переселенці з освітою кухаря, які хочуть працювати за фахом, знайдуть роботу в кафе, піцеріях Полтави й районних центрів. Образно кажучи, з руками й ногами заберуть до себе на роботу висококваліфікованих столярів-переселенців деревообробні підприємства краю. Вони пропонують офіційне працевлаштування згідно з чинним Трудовим кодексом, п’ятиденний робочий тиждень з восьмигодинним графіком. Заробітна плата — 15 000 гривень.

Не відмовляться від умілих і беручких до роботи шиномонтажників-переселенців полтавські автоцентри. Надійних і спроможних навчатися співробітників чекають кол-центри. Значний попит на кадри пояснюється тим, що тільки у промисловому секторі економіки області працюють майже 1400 підприємств різних форм власності, із них 200 великих та середніх, 1200 малих та мікропідприємств. На території краю розташовані відомі далеко за його межами: ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», приватні акціонерні товариства «АвтоКрАЗ», «Кременчуцький завод дорожніх машин», «Завод «Лтава», «Полтавамаш», «Хорольський механічний завод», ВП «Лубенський верстатобудівний завод», ПАТ «Мотор Січ» та інші. В області функціонують підприємства гірничодобувної, харчової промисловості, нафтогазовидобувного комплексу.

Із початку війни на Полтавщину перемістилися понад 40 підприємств із Харківської, Донецької, Луганської та Запорізької областей.

Власник двох клінік у Харкові Андрій Дягілєв перевозити одну з них у Полтаву почав наприкінці лютого. Фото з сайту suspilne.media

Громади потребують виробництв

Наприклад, підприємець Андрій Дягілєв із Харкова перевіз у Полтаву одну зі своїх ветеринарних клінік. «Їздив власним автомобілем і довозив, що там було. Це частина клініки — всього ми не змогли вивезти. Це було рішення, щоб допомогти персоналу заробляти гроші. Адже це найближче місто до Харкова», — розповів власник клініки.

Перевозити її він став відразу після того, як почалася війна. Андрій розповідає: «Коли ми вантажили, почався обстріл десь іздалеку, падав сніг. Почалася несподівана зима, ми все це накривали ковдрами, вантажили в автомобіль. Дуже швидко намагалися виїхати та вивезти все з Харкова, тому що обладнання дороге й крихке. Якщо впаде, наприклад, УЗД-апарат, то його можна викинути, а коштує він 2—3 тисячі доларів».

«У якийсь момент я зрозуміла, що так буде краще, бо є хоч справа, яку люблю. З розподілом часу особливо нічого не змінювалось, оскільки на роботу в Харкові ми добиралися приблизно так само довго», — розповіла працівниця клініки ветеринарний лікар Поліна Пеклич.

«У нас тут приблизно 50 квадратних метрів. Це зона прийому, ветаптеки, зоомагазину, невеличкий стаціонар, господарське приміщення, куточок лабораторії. У Полтаві виявилося багато наших старих клієнтів, які бачать слово «харківський» і, заходячи, кажуть: «Ми ж вас знаємо, ми у вас були, лікувалися», — розповідає Андрій Дягілєв.

Коли закінчиться війна, колектив ветлікарні планує повернутися до Харкова.

Начальник Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін повідомив, що готовий допомагати кожному підприємству, яке обирає для релокації Полтавщину, адже це збагачує громади.

«Є невеличкі підприємства, які самі переїхали, не поставили нікого до відома й упоралися самостійно. Про великі та середні ми напевне знаємо. Є перелік підприємств, які працюють. Ми обговорювали з міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України пані Верещук, що дуже важливо, коли переїжджають не просто переселенці, а цілі підприємства. Адже для кожного переселенця важливо знайти роботу, забезпечувати собі життя. Ми говорили, що має бути така змога: переїжджати підприємством і оселятися в одній громаді. Тоді й громада отримуватиме дохід від податків, у ній працюватимуть, і вона допомагатиме комплексно працівникам і підприємству. Звісно, переселенці не будуть тягарем для місцевого бюджету, а зароблятимуть кошти. Ми готові кожному допомогти. Я сам готовий всім допомагати».

За даними ПОВА, більшість підприємств, які переїхали в Полтаву, вже працюють. Держава допомагає їм у монтажі обладнання та налагодженні діяльності. Її представники разом з підприємцями шукають, де вигідно придбати сировину та найняти кваліфікований персонал, як побудувати логістику й куди продати вироблену продукцію, надають підтримку з побудови експортних ланцюгів.

Як зазначила заступник міністра економіки України Тетяна Бережна, робота бізнесу дуже важлива у воєнний час, тому за змоги треба все зробити, щоб підприємці мали комфортні умови відновитися.

Активно сприяють працевлаштуванню внутрішньо переміщених осіб на Полтавщині й центри зайнятості. За словами директора обласного центру зайнятості Катерини Клавдієвої, найбільше їх працевлаштували в містах Полтава, Кременчук та Горішні Плавні. Тисячі переселенців в області отримали статус безробітних.