«Нещодавно в нас гостювали школярі з Авдіївки. Психологи й педагоги працювали з дітьми, привчали їх до українських традицій, шанобливого ставлення до рідної мови та культури. Я запитала, чи знають вони, хто такий Тарас Шевченко. Одна з дівчаток і каже: «Да, знаю. Это великий русский поэт». Моєму здивуванню не було меж! Ми маємо навчити цих дітей головного — не боятися бути українцями». Ці слова заступниці начальника управління освіти Рівного і голови міського об’єднання ВУТ «Просвіта» Катерини Сичик й для мене стали холодним душем.
Вона розповіла про це на «круглому столі» на тему «Протидія інформаційній війні», організованому керівництвом облдержадміністрації. Приводом для зустрічі представників книжкових мереж, бібліотек, влади та громадських активістів стала елементарна небайдужість простих містян. Адже нещодавно в одній із рівненських книгарень автомайданівці знайшли літературу, видану одним із харківських видавництв, що прославляє псевдореспубліки та «руській мир». Таке, на жаль, буває: в різних куточках України люди натрапляють на російськомовну літературу сумнівного змісту. Нонсенс? Абсолютний!
І хоч директори книжкових мереж запевняють, що постійно відстежують наповнення книгарень, співпрацюючи лише з перевіреними видавництвами, реалії бувають іншими.
З 1 січня набрав чинності Закон «Про обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту». Впродовж трьох місяців Кабмін має напрацювати механізм його дії: зокрема, при Держтелерадіо діятиме експертна рада, яка аналізуватиме видавничу продукцію.
— Ми не чекатимемо, доки все запрацює в масштабах країни, — переймається справою заступник голови Рівненської ОДА Світлана Богатирчук-Кривко. — Бо якщо в країні провели належну роботу з декомунізації, то, на жаль, мало уваги звернули на те, що читають українці. Не таємниця, що в книгарнях продається література, де нівелюється українська національна ідея, ставиться під сумнів незалежність нашої держави. Щоб виграти інформаційну війну з агресором, — а це, на моє переконання, можна зробити лише правдивим словом, — на місцях маємо реагувати миттєво, навіть працювати на випередження. Зокрема, власникам книгарень рекомендуємо прискіпливо переглянути літературу, яка є в продажу, і вилучити книжки антиукраїнського змісту. Це аж ніяк не стосується мови книжки, а лише змісту.
Чимало рівнян закликають активніше боротися з тотальним зросійщенням друкованої продукції. Це стосується не лише книжок, а й періодичних видань — газет і журналів. Бо навіть у західноукраїнському Рівному (не повірите!) переважає російськомовна періодика. Її розповсюджувачі корінь проблеми вбачають у попиті: якби люди не купували російськомовного, то й наклади були б відповідними. До слова, саме такою літературою зазвичай цікавляться переселенці зі сходу, кажуть продавці книжкових магазинів. Є ще одна проблема: книжки російськомовних видавництв коштують дешевше, ніж такі самі видання українською. То яка з мов потребує захисту або хоч би підтримки?
Саме про таку підтримку просять уряд небайдужі рівняни: передбачити дотації для місцевих видавництв і авторів, а також пришвидшити ухвалення підзаконних актів, що регулюватимуть закон з протидії засиллю антиукраїнських книжок.
Інна ВАСИЛЕНКО
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+