Кожного українця, звісно, турбує, чи розпочнеться черговий опалювальний сезон вчасно й чи будуть у домівках тепло і гаряча вода. Тому саме це питання було центральним для обговорення під час селекторної наради, яка відбулася в Кабінеті Міністрів під головуванням віце-прем’єр-міністра — міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадія Зубка. Однак розпочав її посадовець із теми не менш актуальної.
Ситуація, яка нещодавно склалася із забезпеченням хлором підприємств водоканалу, продемонструвала, що місцева влада й тут неналежно виконує свої обов’язки контролю функціонування системи критичної інфраструктури. При цьому Геннадій Зубко запевнив, що грошей в регіонах достатньо.
«Сьогодні уважніше потрібно подивитися на запаси, які мають бути на підприємстві, наявність контрактів, диверсифікацію поставок не лише хлору, а й інших реагентів», — зазначив урядовець.
Він висловив переконання, що зупинка Дніпроазоту, яка поставила під загрозу водопостачання кількох регіонів, була «запланованим сценарієм», зауваживши, що з цим підприємством ще «доведеться розбиратися», адже підприємства критичної інфраструктури не повинні залежати від монополіста.
На щастя, ситуація вирівнялася. Кілька вітчизняних водоканалів використовують румунський хлор для знезараження води, очікують на поставки з Узбекистану.
«Я за децентралізацію. Але я за ефективне управління в умовах децентралізації і за дисциплінарну революцію, і за виконання владою на місцях її обов’язків в умовах децентралізації», — наголосив посадовець і доручив головам облдержадміністрацій негайно вивчити питання готовності до локалізації подібних техногенних збоїв. А Держпродспоживслужба разом з фахівцями водоканалів має постійно перевіряти проби води й додатково контролювати її якість.
«Відпустки — це добре. Але вони недоречні, коли виникають критичні ситуації, і громади, які довірили відповідальність за системи критичної інфраструктури керівникам, не почуваються захищеними. А через перебої з хлором виникла дуже серйозна загроза безпеці та здоров’ю громадян, насамперед дітей», — резюмував віце-прем’єр.
Стан підготовки до опалювального сезону профільний віце-прем’єр розділив на два аспекти: фінансовий і технічний. Щодо першого Геннадій Зубко заявив: хоч розрахунки із заборгованостей за газ та електроенергію за останній місяць зросли приблизно на 4%, цього недостатньо. Є борги місцевого самоврядування, які просто зависли, і питання щодо них зовсім не вирішується. Найбільші з них на Харківщині — майже 1,2 мільярда гривень, у Донецькій області — понад 800 мільйонів.
За словами урядовця, в Україні сім підприємств, які мають найбільшу заборгованість з оплати за газ.
«У мене виникають прості запитання щодо найбільших боржників за газ. У нас уже списано штрафів і пені на 6,4 мільярда гривень. Але за реєстрами, хто як розраховується, то на сьогодні картина проста. Сім підприємств, які мають найбільше боргів. Перше місце — комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», яке має заборгованість 1,16 мільярда гривень. Чималий борг у Криворіжтепломережі — 550 мільйонів гривень, Київенерго — понад 300 мільйонів, — констатував віце-прем’єр. — Щодо укладання договорів про реструктуризацію боргів, то 197 підприємств вже внесено до реєстру боржників. І тільки 35 підписали угоди про реструктуризацію».
Тому, на переконання урядовця, зима для багатьох областей може стати «непростою». А підприємства, які не розрахуються з боргами, не отримають номінації на роботу під час нового опалювального сезону.
Є також відставання від графіка підготовки до зими у регіонах: Рівненській, Хмельницькій, Вінницькій та Івано-Франківській областях, а також на деяких комунальних підприємствах Київщини. Віце-прем’єр наголосив, що до кінця липня таке відставання має бути скорочено, і похвалив керівництво Черкаської та Львівської областей, де підготовку проходять вчасно та якісно.
Урядовець зауважив, що нарешті запрацював Фонд енергоефективності. Отже, органи влади на місцях мають переглянути та узгодити питання ціноутворення і тарифів, їх правильність та доцільність.
Про готовність вітчизняної інфраструктури до зими поінформував заступник міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Едуард Кругляк.
«За нашими даними, на сьогодні зі 161 тисячі 266 житлових будинків паспорт готовності отримали 83 тисячі 476, або 51,8%. Готові 51,5% об’єктів соціальної сфери. Зокрема 52% шкіл, 51,6% дитячих садків і понад 50% лікарень. Нагадаю місцевим органам влади, що 1 вересня вже не за горами, а до того часу всі заклади освіти мають бути готові прийняти дітей на навчання», — наголосив посадовець. Він додав, що з понад 1,9 мільярда гривень, передбачених на підготовку житлового фонду до зими, нині профінансовано лише 42,7%. На його переконання, темпи надання коштів слід пришвидшити.
Ми в Google+