Про те, що малі та середні підприємства — «хребет» розвинених економік, усі, навіть не економісти, знають давно. Втім, здається, варто про це нагадати ще раз, адже не можна не помітити: стрижень цей ніяк не зміцніє. Це пов’язано, як вважають фахівці, не так із низьким розвитком економіки, як із недосконалим регулюванням діяльності підприємств, непростою ситуацією в державі.
Результати вивчення стану підприємництва та ділового клімату на Черкащині Київським інститутом економічних досліджень та політичних консультацій за програмою USAID «Лідерство в економічному врядуванні» змушують неабияк замислитися, оскільки підтверджують уповільнення розвитку малого та середнього підприємництва як на Черкащині, так і в Україні загалом. Якщо позаторік кількість таких підприємств в області порівняно з попереднім роком зросла на 17,4 відсотка, то минулого року цей кількісний ріст досяг лише 3,7 відсотка. При цьому на 6,2 відсотка зменшилася кількість працівників, зайнятих у сфері малого і середнього підприємництва (МСП). А це, між іншим, тисячі людей працездатного віку, які опинилися без роботи, втратили засоби до існування. Близько 21 відсотка МСП (юридичних осіб) регіону — збиткові. Чи зможуть вони подолати свої фінансові проблеми, поки що не відомо. Невеликою — лише 8,5 відсотка серед діючих МСП — залишається й кількість експортерів у середньому бізнесі. Взагалі ж більшість підприємств обмежує свою діяльність лише власним регіоном.
Як зауважували учасники засідання робочої групи з розробки Стратегії розвитку МСП області на 2017—2020 роки, яке нещодавно відбулося в облдержадміністрації за участі представників громадських організацій і бізнес-структур області, розвитку малого і середнього бізнесу перешкоджають передусім економічна і політична нестабільність у державі, часті зміни в законодавстві, високі ставки податків, регуляторний тиск, корупція, зниження попиту на товари і послуги через низьку платоспроможність населення тощо.Отож підприємництво потребує значної підтримки влади, всілякого сприяння його розвитку.
Цей висновок пригадав, побувавши на конференції «Бізнес-лідерство в епоху змін», яка зібрала минулого тижня чимало гравців українського бізнесу, а також слухачів з усіх регіонів України. Брали участь у дискусіях і представники влади (як нардепи, так і інші посадовці), ті, хто вирішує, як надалі розвиватиметься в Україні сегмент малого та середнього бізнесу. Йшлося, зокрема, й про те, що соціологи вже виміряли «градус» підприємницького настрою в Україні. Як не прикро, він, порівняно з минулим роком, знизився на один пункт. Проте на тлі серйозних проблем є й оптимістичні тенденції. Одна з них — позитивне ставлення до підприємництва більшості опитаних.
Яких кроків очікувати від держави?
— Вас не завжди помітно, — констатувала, маючи на увазі донесення інформації щодо потреб саме малого бізнесу до владних інститутів, народний депутат, член Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Тетяна Острікова.
Вона закликала діяти активніше в обстоюванні власних інтересів. Тим часом у податковому комітеті вже обговорюють підвищення у 2017 році податкового навантаження для індивідуальних підприємців-фізичних осіб, які працюють за спрощеною системою оподаткування. Такі зміни пов’язані зі зростанням рівня мінімальної заробітної плати до 3200 грн. Поки що планують, що Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) для І групи «спрощенців» залишать незмінним, буде застосовано понижувальний коефіцієнт 0,5. Для ІІ групи «спрощенців» ЄСВ, відповідно, зростає до 352 гривень на місяць, однак депутати рекомендують Міністерству фінансів зберегти нинішнє навантаження на підприємців другої групи і прив’язати ЄСВ до прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для ІІІ групи підприємців на єдиному податку, за словами Тетяни Острікової, не змінюється нічого у податкових ставках, однак вони також платники ЄСВ.
Данило Монін, експерт з податкової реформи, каже, що закордонні радники рекомендують підвищувати ставки податків для «спрощенців» до рівня загальної системи, адже великий бізнес може використовувати спрощену систему для мінімізації податків. Такі «реформи» — найдошкульніші для малого бізнесу. Індивідуальні підприємці щодня борються за розвиток власної справи й мають значні втрати у зв’язку з постійною зміною регуляторного поля. Підвищення ж ставок єдиного податку змусить підприємців переходити «в тінь» або й закривати справу.
Нові інструменти дає саме життя
Саме про них — зокрема про багатоканальність продажу, цифровий маркетинг, «Р2Р» комерцію (а це відомі платформи на зразок «OLX» чи «UBER»), створення «Я-бренда» в соціальних мережах та інші — переважно говорили на конференції.
Багато компаній позитивно ставиться до роботи в соціальних мережах. Як відзначили фахівці, особливістю цієї нової галузі спілкування є стрімкий розвиток і особливі способи самоорганізації людей. Соцмережі — це не лише нові способи отримання чи поширення інформації, а й залучення спільноти до обговорення якості продукції та послуг. Тож варто правильно використовувати соціальні медіа. Один із рецептів: якщо говорити про бізнес, то треба бути відвертим і чесним — так можна стати лідером думки в соцмережах.
Філософський підхід до проблеми планування рівня продажу запропонував застосовувати керуючий партнер агентства з цифрового маркетингу Aimbulance Роман Гавриш, адже, на його думку, жоден науковець не має змоги достовірно передбачати всі ризики, що чатують на підприємця і його бізнес навіть у не дуже віддаленій перспективі. Як приклад він назвав ситуацію з цінами на нафту в світі, а також збитки українських підприємців від збройного конфлікту на сході держави.
А от його думці про те, що лояльність клієнтів до певного бренда — це міф, заперечував голова ради директорів Української асоціації прямого продажу, виконавчий директор Amway Томаш Мурас. Він висловив глибоке переконання, що не тільки заробітками керуються працівники його компанії та й багатьох інших, а насамперед потребами споживачів продукції. Саме на цьому авторитеті й будується довіра як до конкретної людини-продавця, так і до компанії загалом, а зрештою й те, що називається лояльністю до бренда. Він також розповів, що в Україні прямим продажем загалом займаються близько мільйона людей. Ця діяльність забезпечує їм добробут. А компанії, які підтримують і розвивають малий бізнес в Україні, виконують дуже важливу соціальну функцію — формують у суспільстві середній клас. Це мають розуміти представники влади й усіляко цьому сприяти.
Ми в Google+