Ми вже писали, яку небезпеку для вітчизняних аграріїв становить безборонне ввезення в Україну низькоякісної й підозріло дешевої гречаної крупи з Росії («УК» № 192 від 12 жовтня 2018). Падіння закупівельних цін на гречку розпочалося ще позаторік через перевиробництво у східного сусіда: 2017-го врожай гречки в Росії становив понад 1,7 мільйона тонн, а внутрішнє споживання вдвічі менше — лише 750 тисяч тонн. Надлишок скинули до  нас.

За даними Державної служби статистики, в Україну 2017-го лише офіційно було завезено 12,7 тисячі тонн гречаної крупи  з РФ, ще 17,3 тисячі тонн — також російського виробництва, але через Казахстан. Якщо ж врахувати напівлегальні схеми, то загальний обсяг імпорту гречаної крупи з Росії становив не менш як 50 тисяч тонн. Тобто частка російської крупи на українському ринку вже сягнула майже 45—50%.

Провідні аграрні асоціації України зауважували: такі дії північного сусіда знижують рентабельність вирощування цієї культури в нас.

Це явище в усьому світі називають демпінг — продаж великих партій певного товару за заниженими цінами для економічного знищення конкурента. У розвинених державах такі дії — привід для порушення антидемпінгового розслідування і вжиття відповідних санкцій проти порушника.

Тут мали сказати своє вагоме слово не лише Антимонопольний комітет, а й Держпродспоживслужба, адже російська гречка, хоч на вигляд цілком пристойна, насправді має істотні зауваги щодо якості. Директор Білоцерківського комбінату хлібопродуктів Іван Шилов зауважив: працівники підприємства закупили зразки російської гречки в українських торговельних мережах і проаналізували їх в атестованій лабораторії.

Результат приголомшив: досліджуваний продукт за дев’ятьма з 12 показників не відповідає стандартам якості ДСТУ, зокрема за вмістом вітамінів. Тобто люди, яким за станом здоров’я гречка показана як продукт дієтичного харчування, насправді його не отримують. На жаль, пересічному покупцеві відрізнити високоякісну крупу від низькоякісної вкрай важко, адже багато наших спритників розфасовують російську гречку у свою тару і продають під власною маркою. І якщо так буде і далі, то прихильники здорового харчування не отримають не лише високоякісної крупи, а й гречаного меду, адже заміни цій культурі як медоносу не існує.

Ситуація потребувала втручання органів влади. На жаль, наша публікація і заклики сільськогосподарської спільноти до владних інститутів залишилися поза увагою, і негативні наслідки не забарилися.

Нині підсумки опитування, проведеного серед учасників громадської спілки «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР), свідчать: вітчизняні сільгоспвиробники планують і надалі скорочувати посіви гречки через інтервенцію низькоякісної дешевої крупи походженням з Російської Федерації. Попри те що торік скорочення вже відбулося: зі 184,8 тисяч га до 104,6.

Певна річ, можна зауважити: яка сівба, середина зими! Але аграрії вже планують наступний сезон — складають карти посівів, закуповують насіння, паливно-мастильні матеріали, засоби захисту рослин тощо. Додамо, що гречка — культура доволі трудомістка, потребує особливої агротехніки, тому готуватися до її вирощування слід заздалегідь. Але багато аграріїв такого наміру не мають, бо їхні зусилля не окупаються.

«2018-го ми скоротили посіви гречки в господарстві майже вдвічі — до 149 га. А цього року зовсім не плануємо вирощувати гречку, тому що це нерентабельно. Низькоякісну російську гречану крупу завозять на вітчизняний ринок за ціною близько 10,5 тисячі гривень за тонну. І щоб український продукт зовсім не втратив конкурентоспроможності на полицях магазинів, виробники змушені реалізовувати гречку на круп’яні заводи за ціною близько 6,5—7 тисячі гривень за тонну. Але ця сума не покриває витрат на виробництво», — каже директор СТОВ «Перемога» (Київська обл.) Микола Малієнко, повідомляє прес-служба ВАР.

Додамо: коли стараннями північного, далеко не дружнього нам сусіда вирощування гречки в Україні остаточно занепаде, експортер установить на нашому ринку не ті ціни, що нині, а які йому заманеться. У цьому суть демпінгу і полягає.

«Динаміка невтішна. Якщо не буде вжито заходів, що сприятимуть обмеженню імпорту крупи з країни-агресора, аграрії й надалі скорочуватимуть посіви гречки. І зрештою замість того, щоб вирощувати власний високоякісний продукт, Україна може перетворитися на імпортера цієї продукції», — зауважує заступник голови ВАР Денис Марчук.

На його думку, з якою неможливо не погодитися, для захисту українського ринку необхідно вводити антидемпінгові мита на імпорт гречки, що походить з РФ. Кабінет Міністрів повинен стимулювати виробництво гречки та захистити вітчизняного виробника через механізми державної підтримки. Крім того, Держпродспоживслужба обов’язково має перевірити наявний продукт на українських прилавках на дотримання стандартів ДСТУ через низьку якість імпортованої крупи.