Яскравий приклад трапився кілька місяців тому. Тоді підприємці, чиї ятки були в переході до станції метро «Харківська», перекрили трасу на Бориспіль і вимагали не знищувати їхні робочі місця. Мовляв, вони представники малого бізнесу, який годує всю країну. Крику-гаму було багато, як сюжетів у ЗМІ. Тоді ятки справді знесли і переходом навіть можна було вільно ходити. Але минали місяці, і все помаленьку повернулося на свої місця, тобто ятки з’явилися там, де й були раніше. І тепер у переході можна купити все — від тортиків та тістечок невідомого походження і сумнівної якості до «розкішних» та воістину ексклюзивних сумок і ременів від не усім модницям відомої торговельної марки Gocachi. Якби ці, з дозволу сказати, «витвори мистецтва» побачили модельєри будинку моди Gucci, то їх, мабуть, би вхопив грець. Але яке місце торгівлі, такий і товар.
Тепер підприємці задоволені, що їхні ятки на своїх місцях. Щоправда, перехожим, особливо в годину пік, не дуже все це подобається. Адже до самої станції метро потрібно діставатися з величезними зусиллями — через те, що з обох боків проходу стоять ятки і місця для проходу людей небагато. Особливо неприємно ходити тим переходом, коли ллє дощ і в переході доводиться місити болото. Але ж кого цікавить думка звичайних українців, які поспішають у метро?
Аналогічна ситуація з будівлею поблизу супермаркету «Фуршет», що неподалік станції метро «Вирлиця». Біля супермаркету почали активне будівництво дуже «потрібного» тут торговельного центру. В результаті дістатись до аптеки можна лише струнким людям. А тим, хто має кілька зайвих сантиметрів на талії чи стегнах, вдасться потрапити у приміщення лише боком. Уже не кажу про інвалідів-візочників. Мабуть, на думку власника будівництва, цим людям ліки не потрібні. Так само вкрай складно підійти до відділень Ощадбанку та Укрпошти.
Дістатися до зупинки громадського транспорту тут можна, але з перепонами, оскільки маленька нещасна зупинка буквально потонула в різноманітних ятках. А ще ж поряд сидять бабусі з цигарками та квітами. Цікаво, що одні й ті самі бабусі день у день продають «домашню» полуницю та квіти. Знову-таки, все для людей, які, вочевидь, мають літати над спорудами і продавцями і ось так на льоту отоварюватись. Адже пройти можна, хоч і непросто.
Щоправда, є в цій великій діжці з дьогтем маленька ложка меду. Поблизу виходу зі станції метро «Вирлиця» два з трьох кіоски все-таки знесли. Місцеві жителі одразу ж засадили цю територію деревцями, кущами і зробили там клумби з гарненькими квітами. І якщо раніше вранці дорогою до метро людей «зустрічали» мужчини характерної зовнішності з пляшкою пива та цигаркою в руці, то тепер милують очі квіти. Завдяки їм людина йде на роботу з гарним настроєм.
На жаль, ситуація навколо МАФів, і не лише в столиці, дуже подібна до описаної. Цікаво у нас виходить: що голосніше боремося з МАФами, то менший результат такої боротьби. Адже бізнесмени що хочуть, те й роблять. Це й не дивно: звідусіль лише й чуєш, що ми, звичайні українці, маємо плекати бізнес і великий, і малий. А ось хто не те що плекатиме нас, а хоч аж настільки не утискуватиме наші права — це питання, на жаль, так і залишається відкритим.
Ми в Google+