Посилення посух, тривалі періоди спеки, руйнівні грози, шквали та град, які спостерігаються в Україні протягом останніх років, свідчать про те, що у світі справді відбуваються глобальні процеси зміни клімату. Про це сказав міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак під час парламентських слухань, присвячених виконанню нашою державою міжнародних угод щодо запобігання антропогенним змінам клімату. «Достатньо згадати останній місяць, коли в Карпатах випав сніг, а сильні зливи спричинили повені на Прикарпатті та вкотре завдали великих збитків людям, які там проживають», — зазначив міністр. І навів дані Укргідрометцентру, згідно з якими підвищення середньорічної температури повітря в Україні наприкінці 2017 року становило 1.1°С, що навіть більше за підвищення глобальної температури. «Протягом останніх років у нас майже вдвічі зросла повторюваність днів із максимальними температурами влітку, що перевищують 35 та навіть 40°С, а це вже категорія екстремальних погодних явищ», — резюмував Остап Семерак.

Міністр повідомив, що нова кліматична політика в Україні лише починає формуватися. Для цього наша держава однією з перших у Європі підписала й ратифікувала Паризьку кліматичну угоду, яка має замінити Кіотський протокол, підписаний 1997 року. «Паризька кліматична угода закладає не лише нові доктрини кліматичної політики, а й фінансові інструменти для протистояння кліматичним змінам майже всіх країн світу», — зазначив Остап Семерак. Проте, на жаль, за його словами, для більшості українців кліматична політика — поки що поняття абстрактне. Водночас для її успішної реалізації необхідна політична воля на ухвалення одночасних рішень у всіх секторах економіки, зокрема в енергетиці, промисловості, агропромисловому комплексі, транспорті, землекористуванні, а також збереженні і відтворенні екосистем.

Прес-служба Мінекології нагадує, що Кіотський протокол зобов’язував розвинені країни та країни з перехідною економікою скоротити або стабілізувати викиди парникових газів. Україна продає квоти на викиди вуглекислого газу іншим країнам, якщо сама їх не використовує. Щорічно Мінприроди готує, оприлюднює на сайті Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та здійснює супровід перевірки Національних кадастрів антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів в Україні. Улітку 2016 року експерти ООН дійшли висновку, що Україна фактично не виконує умов Кіотського протоколу, оскільки рік не вела реєстру викидів парникових газів.

Пояснюючи депутатам, як функціонує міжнародний механізм з протидії кліматичним змінам у світі, Остап Семерак наголосив, що від оперативності і якості поданих Україною звітів у межах міжнародних угод зі зміни клімату залежить кредитний рейтинг нашої країни. Він нагадав, що Мінприроди свого часу доклало багато зусиль під час міжнародних переговорів, щоб вивести Україну з режиму non-compliance (невідповідність) щодо вимог Кіотського протоколу через недотримання Києвом процедури звітності та відключення у 2015 році Національного електронного реєстру антропогенних викидів та абсорбції парникових газів. Міністр повідомив, що останній Кадастр за 1990—2016 роки було подано у травні цього року, і наголосив, що згідно з отриманим експертним звітом, він повністю відповідає вимогам ООН та Кіотського протоколу. «Ми все зробили вчасно, щоб не повторювати історію дворічної давнини, коли Україна зазнала іміджевих втрат і наразилася на ризик фінансових збитків», — наголосив Остап Семерак.