Цього тижня відбулося чергове засідання Комітету асоціації Україна — ЄС, у якому взяв участь віцепрем’єр-міністр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба. Єврокомісію представляв заступник керуючого директора Зовнішньої дипломатичної служби ЄС із питань Європи та Центральної Азії Люк Девінь.

Нинішнє п’яте засідання Комітету асоціації стало першим після президентських і парламентських виборів в Україні. Тож разом із віцепрем’єром у Брюссель приїхала нова команда представників міністерств і відомств, які опікуються євроінтеграційним напрямом. Доволі несподіваним стало те, що на засідання комітету прибула міністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька.

Як пояснив «УК» Дмитро Кулеба, очільниця МОЗ вирішила пояснити Єврокомісії, як у нас просувається медична реформа. Очевидно, така необхідність виникла після гучної критики на адресу нового керівництва МОЗ від працівників директоратів і департаментів відомства, сформованих за часів Уляни Супрун. Вони заявили, що нова команда відомства змушує їх звільнитися і дії нового керівництва МОЗ ставлять під загрозу продовження реформи охорони здоров’я в Україні. Схоже, до цих повідомлень серйозно поставилися у Брюсселі, якщо очільниця МОЗ вирішила особисто розставити усі крапки над «і».

За зачиненими дверима

Комітет асоціації Україна — ЄС слугує форматом співпраці між Києвом і Брюсселем, який було започатковано в межах Угоди про асоціацію як допоміжний орган Ради асоціації. Комітет складається з вищих посадових осіб України та ЄС із різних галузей співпраці й збирається щонайменше раз на рік. Він проводить підготовку засідань та дискусій Ради асоціації, забезпечує безперервність відносин між Україною та ЄС, стежить за перебігом імплементації угоди.

Його діяльність — рутинна дипломатична робота, під час якої узгоджують позиції сторін та шукають точки дотику з проблемних питань. Тому засідання Комітету асоціації зазвичай проходять за зачиненими дверима. Так було й цього разу, проте після завершення засідання до журналістів вийшов втомлений, але, як завжди, привітний Дмитро Кулеба. Він розповів, що членам оновленої української урядової делегації вдалося встановити професійні контакти із партнерами з Єврокомісії.

До речі, як стало відомо «УК» із власних джерел у ЄК, європейці зазначили, що українська команда на нинішній зустрічі сформувала прагматичні чіткі позиції, а також те, що всі члени нашої урядової делегації вільно володіють англійською мовою.

За словами Дмитра Кулеби, на переговори було винесено кілька пріоритетів. Зокрема секторальну інтеграцію, яка містить розроблення плану дій для інтеграції України у цифровий та енергетичний ринки ЄС; подолання наслідків зміни клімату та енергоефективність; гармонізація положень Угоди про асоціацію з реальним зростанням торгівлі, зокрема шляхом перегляду тарифів, безмитних квот і розширення потенціалу через укладання угоди АСАА (про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції), яку ще називають промисловими безвізом. Окремо обговорювали так звану децентралізацію євроінтеграції, яка полягає у збільшенні присутності ЄС у східних і південних регіонах України. Сприяти цьому мають регіональні офіси ЄС. Крім цього, наші урядовці підтвердили європейським партнерам зацікавленість Києва у проєктах, спрямованих на відновлення зруйновної Росією інфраструктури Донбасу.

Дмитро Кулеба повідомив, що Київ і Брюссель готуються розширити Угоду про асоціацію, додавши в неї новий розділ, присвячений реформам у галузі юстиції. Він не уточнив, які саме положення буде зафіксовано в новому розділі. «Можу лише сказати, що ми йдемо за сценарієм, яким ішли з відкриттям нового розділу з енергетики — від несприйняття в ЄС до повної підтримки. Додам, що реформа юстиції важлива для нас тим, що це ті зміни, які матимуть безпосередній вплив на економічний розвиток», — наголосив Дмитро Кулеба.

Енергетичної реформи не спинити

Перебуваючи у Брюсселі, віцепрем’єр зустрівся з віцепрезидентом ЄК з питань Енергетичного союзу Марошем Шефчовичем. За словами Дмитра Кулеби, триває створення механізму оцінки європейською стороною законопроєктів у галузі енергетики на їхню сумісність із правом ЄС. На його думку, це єдиний шлях гарантувати енергетичну безпеку України.

Як відомо, тривають тристоронні переговори Україна — ЄС — Росія щодо підписання нового контракту на постачання російського газу європейським споживачам. Однією з головних передумов його підписання залишається проведення українською стороною процедури анбандлінгу — відокремлення газотранспортної системи України з управління Нафтогазу, який має передати газотранспортні активи новому незалежному оператору до 1 січня 2020 року.

Тим часом у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №2239-1-П про скасування рішення ВР про ухвалення в другому читанні та в цілому проєкту закону «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу». Чи ставить це під ризики укладення угоди про транзит газу? Відповідаючи на це запитання, Дмитро Кулеба заявив, що спроби блокування у Раді ухваленого законопроєкту про анбандлінг не матимуть успіху.

«Процес анбандлінгу записаний у наші зобов’язання перед ЄС і в план дій уряду. Тому всі спроби спротиву не матимуть успіху — анбандлінг буде виконано у визначений строк», — наголосив віцепрем’єр. Він зауважив, що Кабмін розуміє «великі політичні ігри й баталії» довкола газотранспортної системи та Нафтогазу, але буде рішуче просуватися вперед у реформуванні цієї галузі.

«Уряд, який я представляю, зробив те, про що інші лише говорили. Усі тільки збиралися робити анбандлінг Нафтогазу, а ми його зробили. Ми цей процес завершимо, і Україна інтегрується в енергетичний простір та енергетичний ринок ЄС», — пообіцяв Дмитро Кулеба.