Прокуратура Дніпровського району Києва направила до суду обвинувальний акт стосовно 36-річного киянина, який привласнив понад 60 тисяч гривень, що пожертвували громадяни на допомогу бійцям АТО. Як повідомляє прес-служба прокуратури Києва, зловмисник розмістив у соціальних мережах оголошення про збір коштів для українських військово службовців, які воюють на Донбасі. На заклик про допомогу відгукнулися шість небайдужих патріотів і перерахували на його банківську картку понад 60 тисяч гривень.

«Насправді ніякого стосунку до волонтерського руху чоловік не мав, а всі кошти, що перераховували громадяни, він витрачав на власні потреби», — йдеться в повідомленні.

Під час слідства обвинувачений повністю визнав свою вину і вже частково відшкодував потерпілим завдану шкоду.

Щоб не потрапити на шахраїв, варто перевіряти, кого вони представляють насправді. Фото з сайту uainfo.org

Збирали гроші на неіснуючий батальйон

На жаль, подібні факти шахрайства непоодинокі. Навчившись заробляли на онкохворих дітях, псевдоволонтери тепер збирають кошти нібито на допомогу бійцям АТО. Вони настільки переконані у своїй безкарності, що зазвичай навіть не намагаються придумати достовірну історію. Так, днями активісти «Самооборони Тернопільщини» затримали кількох чоловіків, які ходили містом з ящиком для пожертв і збирали кошти на неіснуючий батальйон. Ще одних псевдоволонтерів виявили в Житомирі, де шахраї не вигадали нічого кращого, ніж ходити зі скриньками по квартирах.

«У Львові бійці «Айдару» підійшли до хлопця, що видавав себе за волонтера, й запитали, де на сході дислокується батальйон, для якого той нібито збирав кошти, — розповідає координатор руху «Повернись живим» Віталій Дейнега. — Він відповів: «У Пісках». Очевидно, перше, що спало на думку. Та не вгадав».

Віталій Дейнега наполегливо радить не давати грошей людям, які розповідають подібні байки й прогулюються містом зі скляними боксами. І підкреслює, що не знає жодної з великих волонтерських організацій, які б у такий спосіб збирали кошти на допомогу бійцям АТО. 

«Щоб уберегтися від псевдоволонтерів, потрібно дотримуватися кількох правил, — зазначає він. — Перше — вимагати від волонтерів фіксації надходження коштів. Заходячи на сайт організації, людина повинна бачити, що туди зараховано її кошти. Немає сенсу давати жодної копійки, якщо ви не можете побачити свої гроші в загальній сумі. Друге — фіксація всіх витрат. Волонтери мають надавати інформацію про те, що було куплено, за які гроші, в якій кількості, кому надана допомога. Це все потрібно перевіряти. І третє — це документальне підтвердження актами прийому-передачі. Такі акти — гарантія, що нічого не було вкрадено».

Крім псевдоволонтерів, на людській біді навчилися заробляти і шахраї, які спеціалізуються на банківських картках. Така історія трапилася нещодавно у Броварах. Учасникові АТО, який вижив після боїв поблизу Дебальцевого, потрібні були кошти на лікування.

Його дружина переповідає, що Івана поранило в голову. Він кілька діб пробув у полі поміж загиблих. Із Харківського шпиталю його доправили в Київ. До тями чоловік приходив довго. Але й досі боєць погано говорить, майже не рухається, а правий бік практично паралізований. Тому Іван потребує чимало коштів на відновлення та лікування. І до збору грошей долучилося його рідне село на Хмельниччині. Та майже все, що його сім’я зусиллями родичів і знайомих назбирала для першого етапу відновлення (а це 42 тисячі гривень), поцупили невідомі. Просто зняли з банківської картки.

Щоб попередити подібні прикрі історії, Віталій Дейнега пропонує сім’ям бійців, що збирають кошти, встановлювати щоденний ліміт на зняття готівки з картки. Тоді шахраям буде складно здійснювати свої оборудки. 

Як повернути вкрадене?

Якщо готівку з картки вже знято, то, за словами партнера юридичної фірми «КПД Консалтинг» Кирила Казака, повернути гроші можна тільки у разі, якщо на підставі заяви потерпілого і відкритого кримінального провадження міліція встановить та затримає шахрая і при ньому будуть викрадені гроші. Або ж, якщо встановлять і затримають такого шахрая, пред’являть йому цивільний позов, то можна стягнути викрадені гроші за допомогою майна злочинця (як рухомого, так і нерухомого).

«Інакше повернути гроші навряд чи вдасться. Пред’явити будь-які претензії банку в такому разі малоймовірно, — зазначає юрист. — Банк зобов’язаний видавати гроші через банкомат, якщо дотримано всіх формальних процедур. Оскільки шахраї або виготовляють дублікат картки, або використовують пристрої, що їх імітують, то апаратура фінустанов сприймає дублюючі пристрої як реальні картки і виконує необхідні операції. Відповідно, збитки бійцям АТО спричинено третіми особами — шахраями, а банк не відповідає за дії третіх осіб. Водночас у разі, якщо банк мав технічну можливість виявити шахрайство під час таких операцій і це зафіксовано, зокрема апаратурою банку, тоді можна пред’явити претензії фінустанові, оскільки вона зобов’язана вживати заходів для гарантування збереження грошей своїх клієнтів. Але це потрібно визначати  в кожній конкретній ситуації».

Юрист нагадує: якщо шахраї таки зняли гроші, необхідно перш за все максимально оперативно повідомити банк, заблокувати картку, щоб попередити подальші можливі транзакції. Одночасно звернутись до міліції із заявою про шахрайство. «Згідно із законодавством, міліція має самостійно і максимально оперативно вжити заходів для встановлення злочинця, притягнення його до відповідальності та поновлення прав потерпілого. На жаль, правоохоронцям не завжди притаманні такі якості в силу різних причин, — пояснює Кирило Казак. — Тому після подання заяви варто отримати її вхідний номер і «набридати» міліції, регулярно телефонувати слідчому, подавати йому письмові клопотання (про проведення слідчих дій, виявлення та вилучення доказів: відеозаписів, документів тощо), звертатися до прокурора — процесуального керівника у провадженні — з аналогічними клопотаннями. Також потерпілий має право самостійно збирати й надавати докази в передбаченому законодавством порядку, дані про такі докази і надавати їх слідчому, слідчому судді, а також клопотань про їх витребування (вилучення) — якщо потерпілий не може отримати їх самостійно».

На щастя, тих, хто допомагає, таки більше, ніж тих, хто наживається на чужій біді, зазначають бійці добровольчих батальйонів. Але просять людей бути уважними, щоб не давати можливості аферистам красти гроші, підриваючи довіру до справжніх волонтерів.