Нині складно знайти село, в якому б не було бодай кількох вузьких місць. У цьому сенсі Сумщина не виняток. Але одна річ нарікати на труднощі, а інша — долати їх, робити життя комфортним, зручним, якісним. Як, наприклад, у  десятках сільських населених пунктів слобожанського краю, де в межах третьої фази проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», досягли відчутних результатів.

Протягом останніх років тут реалізовано спільні соціальні ініціативи, завдяки яким селяни хоч трохи наблизилися до європейських норм і цивілізації.

«Сіробабинське джерело-2015»

У травні цього року жителька села Сіробабине Лебединського району Пелагея Приходько відзначила 91-й день народження. Як каже ветеран, не думала не гадала, що торік у ювілейний день народження в її простій селянській хаті буде вода і що по неї не доведеться ходити з відрами до колодязя — дарма що він поряд  (чи під силу старенькій тягати їх?).   Але сталося саме так.  Позаторік жителям невеличкого села, яке хоч і порівняно недалеко від гомінкої траси та обласного центру, випала нагода прокласти водогін. Адже на той час колодязне питання постало настільки гостро, що місцеві жителі навіть не знали, що робити далі: вода наче втекла з цієї місцевості, залишивши мул і щось на кшталт темної рідини.

Уже на перших загальних зборах (а в селі майже півсотні дворів, з яких частину використовують для дачного господарювання) створили громадську організацію «Сіробабинське джерело-2015», яку очолив енергійний і відповідальний Віталій Шинкаренко. За його словами, на роздуми часу не було, тож відразу почали реалізувати складний інженерний проект — прокладання водогону протяжністю понад кілометр. Роботу виконали у максимально стислий термін — з липня до вересня. І вже позаторік восени в будинках місцевих селян з’явилася вода — прозора, смачна. Зайве говорити, наскільки зручно стало жити і господарювати. До села відразу ж потяглися не тільки земляки, які живуть в Сумах і Лебедині, а й із більш віддалених міст і місць. Одне слово, соціальний статус Сіробабиного відразу зріс і зміцнився. А загальна ціна водного питання становила трохи більш як 390 тисяч гривень, з яких левову частку — 206,5 тисячі — надав проект. Про решту  потурбувалися бюджет місцевої Голубівської сільради — 112, СТОВ імені  Т. Шевченка — 40 і, звісно, самі селяни, які зібрали і внесли 31,5 тисячі гривень. Щоб убезпечитися від можливих фінансових ускладнень, створили невеликий фонд — щось на зразок страхового поліса в разі аварій чи поломок водогону. На щастя, він так і залишається в резерві. Тож нині в селі, щоб узяти води, не треба йти до колодязя і крутити важку корбу, а досить відкрити кран у помешканні.

У кооперативі завжди є робота. Фото Володимира КОВАЛЕНКА

Господарі з Хоружівки

А ось у селі Хоружівка сусіднього Недригайлівського району реалізували більший проект «Господар-2015», в основі якого ініціативи стосовно обробітку власних земель, ефективне використання кожної її сотки та придбаної техніки, переробка власноруч вирощеної сільськогосподарської продукції. Поштовхом до цього стало просте запитання: а чи по-господарськи віддавати свою землю комусь в оренду, чекати, доки орендар заплатить за неї гроші чи розрахується продукцією? Адже є всі можливості самим розпоряджатися власними наділами і ні від кого не залежати.

Навіть більше: у перспективі можна навіть надавати відповідні послуги в обробітку іншим селянам, хоч, звісно, це питання майбутнього. А поки що група ентузіастів на чолі з ініціативним і підприємливим Миколою Момотом узялася за реалізацію кооперативного задуму. Спершу ознайомилися з досвідом роботи сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Чернечослобідський» у сусідньому Буринському районі, а згодом, позаторік у червні, 15 особистих селянських господарств склали основу «Господаря-2015». Пізніше до нього долучилися ще 6 домогосподарств, а нині, оцінивши власні ресурси і можливості, готові приєднати ще не менш як 30. Попри перепони і труднощі, господарі розробили і затвердили бізнес-план на найближчі роки, який став основою мікропро­ектної пропозиції щодо придбання техніки для обробітку землі й надання відповідних послуг.

На сьогодні хоружівці реалізували три мікропроекти, у межах яких придбали трактор «Бєларус», техніку для вирощування картоплі, збирання сіна, сівби зернових культур, зрошення овочів та прибирання снігу, а також переробки вирощеної продукції. А днями оформили документи на придбання міні-трактора для обробітку невеликих присадибних ділянок. Завдяки олійниці, екструдеру та воскопресу члени кооперативу виробляють власні олію, корми для худоби і птиці, вощину для бортництва.  Та на цьому «Господар-2015» зупинятися не збирається. Як сказав Микола Момот, попереду нові починання і всі на благо місцевої громади.

Іван Миленко спокійний за онука Костика, якому в «Берізці» завжди тепло і затишно. Фото Володимира КОВАЛЕНКА

«Берізку» обігрівають сонячні батареї

У смт Липова Долина немає людини, яка не знала б про діяльність місцевого ГО «Липівка», що об’єднує чи не все місцеве населення і невпинно розвивається.  За останні 9 років за його підтримки реалізовано 20 ініціатив —  найбільше на Сумщині. І цими днями тут завершується реалізація ще двох проектів. Один із знакових і ефективних — часткова реконструкція системи опалення, встановлення автономного вуличного освітлення та колектора підігріву води від енергії сонця в ДНЗ «Берізка». Як розповідає його завіду­вач Тетяна Пермякова, заклад відвідують понад 120 дітлахів, він провідний у районному центрі. Тривалий час тут не могли похвалитися належними умовами насамперед у плані тепла. Коли з’явилася змога виправити цей недолік, відразу ж взялися до справи. До роботи долучилися не тільки представники проекту, а й районний ресурсний центр громад на чолі з координатором Олександром Кльопом та Липоводолинська селищна рада з головою Сергієм Нищетою. Саме вони головні партнери місцевої громади у реалізації спільних ініціатив. До слова, всі гуртом готують документацію на реконструкцію другого дитячого садка в райцентрі, який також потребує допомоги дорослих. Ці приклади чудово ілюструють формування програм розвитку місцевих  територій за принципом «знизу догори», що особливо важливо під час децентралізаційних процесів — створення ОТГ і напрацювання відповідних стратегій їхньої життєдіяльності.

ДОВІДКА «УК»

На території України спільний проект діє з 2008 року. За цей час реалізовано понад 2500 соціальних ініціатив у більш як 2000 населених пунктах. Поліпшено побутові умови майже  4 мільйонів громадян країни. Третю фазу впроваджують протягом 2014—2017 років із загальним бюджетом для всіх областей України 23,8 мільйона євро, наданих ЄС (23 мільйони) та  ПРООН (800 тисяч).

ПРЯМА МОВА 

Анатолій МОЛОШНИЙ,
Тамара ХАРЧЕНКО,
координатори проекту «Місцевий розвиток,
орієнтований на громаду» в Сумській області:

— Сумська область напрацювала значний позитивний досвід реалізації багатьох різнопланових проектів. Головне в цьому — вдалося активізувати ініціативи місцевих громад, які впевнилися, що саме від них визначальною мірою залежить власний добробут, подальший розвиток населених пунктів.  Перша фаза проекту в області стартувала у лютому 2008 року, друга — липні 2011-го, третя — жовтні 2014-го і має завершитися цього року у вересні. Протягом означеного періоду поліпшили умови проживання майже 100 тисяч жителів краю. Відновлено 44 дитячих садки та школи, 26 медичних пунктів, поліпшено водопостачання і запроваджено енергоощадне освітлення у 44 та 24 населених пунктах, створено 2 громадські центри, придбано 3 автобуси для підвезення школярів, реалізовано 15 мікропроектів з економічного розвитку територій. Проект хоч і завершується, подальша робота з відновлення базової соціальної та комунальної інфраструктури триватиме.