Парламентська Асамблея Ради Європи під час чергової сесії у Страсбурзі ухвалила резолюцію «Виконання рішень Європейського суду з прав людини». Наразі значні проблеми у виконанні рішень ЄСПЛ спостерігаються у дев’яти країнах-членах Ради Європи, зокрема в Італії, Туреччині, РФ, Україні, Румунії, Польщі. Автором резолюції є депутат від Нідерландів Клаас де Вріз. 

Близько 11 тисяч вироків, винесених ЄСПЛ, залишаються без виконання. Як зазначено у доповіді, покладеній в основу резолюції, «структурні проблеми юридичних систем у певних країнах стають причиною великої кількості подібних позовів, які подаються до ЄСПЛ». За даними Комітету міністрів Ради Європи, лише Росія не виконала 1474 вироки суду.

Велика кількість невиконаних вироків підриває довіру громадян країн-членів РЄ до ЄСПЛ. Про це під час дебатів, які передували голосуванню, наголосив німецький депутат Аксель Фішер: «Ми не можемо цього допустити і повинні як парламентарії весь час апелювати до наших урядів і переконувати їх виконувати рішення суду».

Автор резолюції також наголосив, що не Комітет міністрів РЄ відповідає за виконання вироків суду, а уряди країн. «Якщо ви знайшли у моїй доповіді критику на адресу вашої країни, то вирвіть цю сторінку з тексту резолюції і відвезіть своєму міністру юстиції, поясніть йому, що бездіяльність — не вихід, рішення ЄСПЛ мають бути виконані, інакше уряд матиме великі проблеми», — запропонував доповідач своїм колегам по ПАРЄ, додавши, що такий метод має всі шанси на успіх.

В ухваленому тексті зазначено, що з часу останньої подібної резолюції «в Україні майже не спостерігається прогресу» з виконання вироків ЄСПЛ. «Це можна частково пояснити останніми драматичними подіями в країні, анексією Криму та ескалацією конфлікту на сході», — говориться у тексті, проте далі наголошено, що, попри ці обставини, «Україна юридично зобов’язана виконувати рішення ЄСПЛ».

Серед проблем, які змушують українців найчастіше шукати правди у ЄСПЛ, — невиконання внутрішніх судових рішень, надмірна тривалість юридичних процедур, погані умови утримання в тюрмах, знущання представників правоохоронних органів та нечесність суду, «спричинена відсутністю незалежних і неупереджених суддів».

Щодо РФ, то в документі наголошено, що «незважаючи на деякий прогрес, Росія має значні проблеми у виконанні рішень суду, більшість яких стосується особливо грубих порушень прав людини». Констатується «відсутність політичної волі» у російської влади до виконання рішень суду.

Як новий механізм, за допомогою якого можна дієво тиснути на уряди країн, які ухиляються від виконання вироків, у резолюції пропонують застосовувати ст.46 Конвенції з прав людини. Згідно з цією статтею КМРЄ може звертатися до ЄСПЛ з питанням про дотримання країною зобов’язання виконувати всі рішення. Якщо суд встановить, що держава його порушила, тоді КМРЄ визначиться з методом покарання. «Таким чином Рада Європи може використати цю статтю, щоб застосувати жорсткіші санкції проти країн, які не виконують рішення ЄСПЛ», — йдеться в резолюції. Найрадикальніша з них — виключення країни з лав Ради Європи.

Крім того, ПАРЄ пропонує Комітету міністрів тісніше співпрацювати з громадянським суспільством у справі контролю за виконанням рішень ЄСПЛ, а також закликає національні парламенти тиснути на уряди своїх країн, нагадуючи їм про зобов’язання виконувати згадані рішення.