Немало дорослих переконані, що в дитини не може бути надто серйозних проблем. Ходи собі у дитсадок або школу, поводься добре, і все буде гаразд. Та сучасний світ складний. І небезпека може чатувати на хлопчика або дівчинку навіть із повної люблячої родини, там, де батьки найменше очікують. Це може бути боулінг — переслідування або цькування неповнолітнього однолітками. Та й інтернет нині не такий вже й безпечний: чого варті лише сумнозвісні групи на кшталт «Синіх китів» тощо.

А ще буває, що на перший погляд щаслива родина виявляється сповненою підводних каменів: авторитарність дорослих, їхні погані звички, які згубно позначаються на малечі тощо. Також є діти-безхатченки й ті, яких виховують в інтернатах. І у вихователів, на жаль, не завжди вистачає можливостей, часу й терпіння, щоб приділити достатньо уваги кожному з них.

Бувають ситуації, коли дитина не може розповісти про свої проблеми батькам. Вислухають, порадять та допоможуть консультанти «гарячої лінії» — 116111. Фото з сайту budennovsk.org

На допомогу таким дітям на базі громадської організації «Ла Страда-Україна» з 2013 року працює національна дитяча «гаряча лінія» за номером 0-800-500-225. За час її існування до консультантів звернулися майже 150 тисяч неповнолітніх, а також дорослих із проблемами дітей. Лише торік було понад 45 тисяч звернень.

А з 1 червня 2017 року завдяки операторам мобільного зв’язку запрацює новий короткий єврогармонізований номер 116111, відомий як номер екстреної допомоги та консультування для дітей у 26 європейських країнах. Його надано рішенням Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сфері зв’язку та інформації. Кроткий номер із цифр, що повторюються, легко запам’ятати.

Президент громадської організації «Ла Страда-Україна» Катерина Левченко зазначила, що іноді консультанту достатньо вислухати дитину й підтримати її порадою чи добрим словом. Проте бувають екстрені ситуації, коли слід реагувати швидко або надати допомогу певного фахівця. Такі звернення передають для вивчення ситуації та реагування до Нацполіції та МВС, місцевих служб у справах сім’ї та дітей, а також фахівцям МОЗ, Мінсоцполітики чи МОН.

А заступник директора департаменту захисту прав дітей та усиновлення Мінсоцполітики Володимир Вовк повідомив, що нині фахівці цього міністерства активно працюють над проектом постанови Кабміну про взаємодію цих чотирьох центральних органів виконавчої влади та їхніх структурних підрозділів на місцях у разі надходження інформації, також від операторів «гарячої лінії», про випадки загрози життю та безпеці дітей або жорстоке поводження з ними. Фахівець сподівається, що так з’явиться додаткова можливість та інструментарій для виявлення дітей у небезпеці та вжиття екстрених заходів, щоб урятувати та допомогти.

Віце-президент «Ла Страда-Україна» Ольга Калашник розповіла, що останнім часом на «гарячу лінію» телефонують багато дітей, які детально розпитують про її роботу й допомогу, яку можуть тут отримати. Виявилося, що у підручнику для школярів 4 класу українських шкіл з’явилося таке завдання: «Зателефонуй на дитячу «гарячу лінію», дізнайся, чим тобі можуть там допомогти і розкажи однокласникам». І це дуже добре, переконана фахівець, адже дізнавшись про існування «гарячої лінії» у спокійній ситуації під час навчального процесу, хлопець або дівчина згадають про неї, якщо потраплять у кризову ситуацію або захочуть допомогти другові, сусідові чи родичу.

Вона уточнила, що за бажання дитина чи дорослий під час звернення можуть зберігати повну анонімність або ж навпаки — спілкуватися через скайп, дивлячись операторові в очі.

Відповідаючи на запитання журналіста «УК», Катерина Левченко уточнила, що попередній номер 0-800-500-225 поки що працюватиме паралельно з новим. Адже першим можна скористатися не лише з мобільного, а й зі стаціонарного телефону. І висловила сподівання, що з часом технічні можливості дадуть змогу телефонувати з такого апарата і на новий короткий номер. Адже не в кожної дитини і не в кожній екстреній ситуації під рукою може бути мобільний.