Торік кількість круїзних відвідин Одеської гавані зросла колосально і дуже стрімко. Про це заявив начальник Адміністрації Одеського морського порту Михайло Соколов. Ця гавань традиційно є національним лідером у галузі морського туризму. Так, торік підсумком круїзного сезону стали 106 суднозаходів проти 80 позаторішніх. Зростання становило 20%. При цьому кількість пасажирів, що відвідали Чорноморську Пальміру, зросла ще стрімкіше — на 27%. Загальний пасажиропотік сягнув 90 тисяч. Пояснюється це тим, що до Одеси стали навідуватися більші за розмірами круїзні лайнери: торік завітали 11 «круїзерів», котрі раніше ніколи тут не бували. Серед них гіганти «Constellation» (293 м), «Costa Deliziosa» (290 м) та «Riviera» (238 м).

Передчуття рекорду

За словами Михайла Соколова, вже у грудні порт отримав 145 заявок про круїзні суднозаходи на цей рік: «Якщо всі вони будуть відпрацьовані, матимемо рекорд за всю історію незалежності країни». Очільник порту каже навіть про можливість виходу на показники радянських часів.

Щоправда, при такому порівнянні слід зважити на деякі обставини. В радянські часи круїзи обслуговували вітчизняні лайнери, котрі разом з усім цивільним флотом незалежна Україна пустила за вітром уже в перші роки свого існування.

Судна під українським прапором президент судноплавної компанії «Укрферрі» Олександр Курлянд вважає справою хіба віддаленої перспективи: «Поки що я не бачу до того жодних передумов», — сказав він.

2007-го його компанія спробувала відновити знану за радянських часів Кримсько-Кавказьку круїзну лінію. Заснована ще далекого 1859 року, вона припинила своє існування разом із розвалом Союзу і наступним розбазарюванням Чорноморського морського пароплавства.

Проект 2007 року через нерентабельність довелося згорнути. І ось торік зробили ще одну спробу відродити популярну колись круїзну лінію.

Петербурзька компанія «B & BS cruise company» організувала круїзи під назвою «Шість курортних столиць Чорного моря». Зафрахтований на Карибах лайнер «Адріана» курсував між Одесою, Севастополем, Ялтою, Феодосією, Новоросійськом та Сочі.

Втім, восьмиденний круїз вартістю від 730 доларів більшості наших громадян явно не по кишені. Фахівці кажуть, що клієнтами для чорноморських круїзів можуть бути багаті європейські й американські туристи, котрі вже побували в усіх туристичних мекках і тепер хочуть надибати щось новеньке.

Тут ще одна відмінність від радянських реалій: тодішні круїзні пасажири були переважно вітчизняними, нині українців у круїзному пасажиропотоці через Одесу не більш як  3 відсотки, приблизно стільки само росіян.

Тобто чорноморські круїзи, хоч би яку добру динаміку демонстрували, поки що не для наших людей і не для наших суден.

Останні 15 років Одеса дедалі більше вабить іноземців. Фото надане автором

Гра варта свічок

Зиск від круїзного пожвавлення може полягати хіба в додаткових портових зборах і заробітках у туристичній та суміжних галузях. Та й цього достатньо, аби перейматися розвитком круїзного туризму через наші гавані. Нинішнє зростання в Одеському порту пов’язують із «тривалою і планомірною роботою адміністрації, спрямованою на залучення круїзних операторів до Чорноморського регіону». Один з інструментів — широкі інформаційні кампанії, зокрема проведення Міжнародних конференцій «Black Sea Cruise», які з 2008 року збирають учасників круїзного бізнесу з усього світу.

Інші напрямки роботи — застосування гнучких тарифів і розвиток портової інфраструктури. Привабливі тарифи, щоправда, важко встановити через високі портові збори, які підприємство змушене стягувати, оскільки мусить самотужки виконувати вартісні гідротехнічні роботи, на які західні колеги зазвичай отримують бюджетну підтримку. Коли ж говорити про інфраструктуру, то одеський  порт чекає на її розвиток... у сусідів. Річ у тім, що Одеська гавань і нині має причали, здатні приймати лайнери з кількома тисячами пасажирів на борту. Тепер одеситам треба, щоб такі самі можливості отримали Севастополь і Ялта. «Судновласникові для того, щоб зайти в Чорне море, слід пройти Босфор, заплатити за це доволі велику суму, — пояснює Михайло Соколов, — тож не дуже вигідно викладати її за відвідини одного лише порту: туристам набагато цікавіше буде відвідати кілька гаваней».

Михайло Соколов каже, що це питання мають вирішувати в межах діяльності Адміністрації морських портів України, котра від торішнього червня має під своєю орудою всі українські гавані. Є конкретні плани розвитку причалу в порту Ялта з можливістю приймати там 300-метрові судна.

Щодо самої Одеси очільник тутешнього порту посилається на статистику, котра свідчить, що інтерес до міста стабільно зростає протягом останніх 15 років. Його б лише не завадило зміцнити доброю роботою місцевого аеропорту і зручними стоянками для туристичних автобусів.