Офіційне працевлаштування: запорука добитися справедливості

Ключовим документом, який регулює трудову діяльність українців, є Кодекс законів про працю України, який був затверджений Верховною Радою Української РСР ще 10 грудня 1971 року. За час свого існування він зазнав безліч редакцій (90 разів вносилися зміни). Важливо, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Сучасний стан ринку праці нашої країни характеризується надзвичайним розповсюдженням тіньової зайнятості, що супроводжується негативними наслідками як для держави, так і для працівників. Кабінет Міністрів України у вересні цього року ініціював проведення міжвідомчих перевірок підприємств з метою виявлення неоформлених та незареєстрованих працівників.

За словами Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, дотація, яку виплачують з Державного бюджету Пенсійному фонду за розмірами дорівнює витратам на обслуговування державного боргу. Найбільш проблемними галузями виявилися будівництво, торгівля, охоронні послуги та готельно-ресторанний бізнес. Саме там зафіксована найбільша кількість нелегальних і неоформлених належним чином працівників.

Отже, хто має право контролювати додержання законодавства про працю?

Документом, який дає відповідь на це питання, є Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295.Тобто, Державна служба України з питань праці та її територіальні органи, виконавчі органи міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад мають право здійснювати інспекційні відвідування з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин.

Аналіз звернень громадян, що надходять на урядову «гарячу лінію», дозволяє виявляти проблемні питання суспільного життя. Одними з актуальних питань є звернення щодо порушення законодавства про працю, яких протягом 2018 року надійшло понад 5 тисяч. Як повідомили Урядовому кур’єру в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, заявники найчастіше порушували питання щодо порядку звільнення: законність підстав звільнення за ініціативою роботодавця; звільнення у зв’язку з реорганізацією бюджетних установ та подальше працевлаштування працівників. Питання працевлаштування осіб, які були звільнені у зв’язку з реорганізацією, скороченням штату або ліквідацією підприємств, часто стосувалися галузі охорони здоров’я та поштового зв’язку.

Заявники скаржилися на неналежне оформлення документів про трудову діяльність, у тому числі невидачу при звільненні трудових книжок, довідок про розмір заробітної плати, стаж роботи, що унеможливлює подальше працевлаштування, оформлення пенсії та соціальних виплат.

Суспільно важливим є питання детінізації ринку праці: громадяни повідомляли про факти неофіційних трудових відносин із працівниками та виплату зарплати у «конвертах» без сплати внесків та податків. Досить часто такі повідомлення стосувалися громадян, які працювали у фізичних осіб — підприємців, а також будівельній, торговельній та транспортній галузях. Зокрема, більшість таких робітників змушені були працювати без належного оформлення трудових відносин через те, що це було однією з вимог роботодавця при наданні роботи.

Людей також турбують питання дотримання правил охорони праці під час виконання ними посадових обов’язків, безпечні та нешкідливі умови праці, мінімізація травм і захворювань на виробництві, належне розслідування у разі нещасного випадку на виробництві.

Ось деякі приклади звернень. Жителька Житомирської області зателефонувала на урядову «гарячу лінію» та повідомила, що з 2013 року займала посаду бухгалтера в управлінні Держпродспоживслжби одного з районів Житомирської області. У 2016 році установу було реорганізовано, невдовзі проведено скорочення штату. Заявниця зазначила, що перебувала у відпустці по догляду за дитиною з 01.11.2015 року до 01.08.2018 року. У липні 2018 року вона дізналася, що було скорочено її посаду. Жінка просила надати роз'яснення щодо причин скорочення посади, яку вона займала. За інформацією Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області ситуацію, яка склалася стосовно порушеного питання, з’ясовано. Питання щодо працевлаштування заявниці вирішено шляхом прийняття її на посаду бухгалтера районної державної лікарні ветеринарної медицини. Під час зворотного зв’язку жінка підтвердила позитивне вирішення питання.

Житель м. Маріуполь Донецької області працює на посаді вантажника на підприємстві. Він отримав травму (перелом ноги) під час виконання робіт, у зв'язку з тим, що не мав спеціального взуття, самостійно викликав бригаду швидкої допомоги, після чого його було госпіталізовано до лікарні з діагнозом перелому ноги. Він поскаржився на затягування видачі акта про нещасний випадок на виробництві, у зв’язку з чим не може отримати страхові виплати.

Заявнику повідомлено щодо причин подовження строків розслідування нещасного випадку та про завершення розслідування, під час якого нещасний випадок було визнано таким, що пов’язаний з виробництвом та складені акти за формами Н-5 і Н-1, що видані заявнику.

За період з 12 по 20 грудня 2018 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано 38 380 звернень, з них телефоном 36 144, через інтернет 2 236.