Цьогоріч 8 листопада Міжнародний суд ООН ухвалив надважливе для України та її міжнародної репутації рішення. Справі України проти Російської Федерації дано зелене світло — справу проти РФ, яка нахабно порушує міжнародне право, принаймні з 2014 року щодо нашої країни, розглядатимуть у подальшому.
Тобто суд остаточно відхилив заперечення Росії щодо юрисдикції, погодившись із Україною в тому, що вимоги подано на розгляд суду належним чином. Всі вимоги України стосовно фінансування Росією тероризму в Україні та расової дискримінації в Криму тепер стануть предметом розгляду на слуханнях по суті.
Упродовж тривалого часу в Кремлі намагалися уникнути відповідальності за свої численні порушення міжнародного права. Потужна пропагандистська машина вишукувала зачіпки, обмовки, причини, щоб пустити пил в очі світовій громадськості, неймовірно брехала задля виправдання своїх злочинів на теренах України від 2014 року. Тепер Москві не вдасться звалити провину на Україну за тисячі жертв російської гібридної агресії, бо в те, що Україна напала сама на себе вже ніхто не вірить.
Тож розгляд по суті позову України проти Росії щодо порушення двох міжнародних конвенцій — про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації — Міжнародний суд ООН має розпочати вже наступного року.
Заступник міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль розповіла на брифінгу, що на грудень 2020 року Росія має подати великий обсяг документів до цього суду. «Після того суд має надати нам право на вивчення й реакцію на ці документи. Зазвичай це три-чотири місяці, — сказала дипломат, не виключивши, що це може затягнутися й на пів року. — Після нашої реакції дадуть певний час для реакції Російської Федерації на нашу реакцію, і вже після цього буде призначено слухання. Рішення насправді очікується не раніше 2022 року, а можливо, і початку 2023-го».
Рішення від 8 листопада дає Україні змогу рухатися вперед у своєму прагненні відновити справедливість. Свій позов до суду ООН ми подали 16 січня 2017 року в межах стратегії притягнення Росії до відповідальності за порушення нею міжнародного права. Там зафіксовано порушення Росією двох згаданих важливих конвенцій.
Свого часу, приєднавшись до Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, Росія взяла на себе зобов’язання придушувати фінансування тероризму, але в Україні вона чинила навпаки. Незаконні збройні угруповання на Донбасі та інші суб’єкти здійснювали терористичні акти проти цивільних осіб, використовуючи зброю з Російської Федерації. Також РФ порушила свої міжнародні зобов’язання, відмовляючись перешкоджати російським чиновникам та іншим російським громадянам надавати цю зброю відомим терористичним угрупованням. Завдяки масованій російській підтримці ці групи здійснили напад на рейс MH17, забравши майже 300 життів; розв’язали смертоносний шквал ракетного вогню по українських містах, включно з нападами на блокпост біля Волновахи та житловими кварталами у Краматорську, Маріуполі, Авдіївці; встановили бомби, які підривали патріотичні марші, популярні нічні клуби та інші мирні місця, нагадує Укрінформ.
Російська Федерація аналогічно зобов’язувалася ліквідувати расову дискримінацію, але чинить в Україні навпаки, зокрема в окупованому нею Криму. Там Росія проводить політику расової дискримінації та культурного знищення, спрямовану проти кримськотатарської та української громад. Росія розтоптала політичні, громадянські та культурні права цих етнічних спільнот, зокрема через заборону Меджлісу — представницького органу кримськотатарської громади; сприяє зникненню та вбивствам кримськотатарських і українських активістів; проводить довільні обшуки й затримання; забороняє культурні зібрання й придушує засоби масової інформації; обмежує можливості навчання дітей їхньою рідною мовою — кримськотатарською та українською.
Україна неодмінно рухатиметься вперед з правовими заходами, спрямованими на притягнення Росії до відповідальності за її порушення міжнародного права. І вердикт від 8 листопада — лише одна з переконливих перемог для України. Так, у травні 2019 року Міжнародний трибунал з морського права наказав Росії звільнити українських військовослужбовців та військово-морські судна, які вона незаконно захопила. У квітні 2017 року МС ООН видав знаковий наказ про застосування тимчасових заходів для захисту кримськотатарської та української громад в окупованому Криму.
Тож Україна готова представляти свою справу по суті перед цим судом. Щоправда, дипломат не передрікає швидкого притягнення до відповідальності російського президента Путіна.
«В нашому позові фігурують, наскільки я пам’ятаю, Шойгу, Жириновський, Міронов, Зюганов. Що стосується пана Путіна, я думаю, що це можливо, але не в близькій перспективі, — цитує УНІАН слова Олени Зеркаль. — Ми хочемо, щоб вони всі відповідали і всі були в Гаазькому трибуналі. Але в історії трапляються різні події, і ми не знаємо, що буде через п’ять років. Тому, можливо, що вони також опиняться коли-небудь і в Міжнародному кримінальному суді».
Ми в Google+