Протягом періоду російської окупації Криму з півострова надходять тривожні новини про значну шкоду, якої зазнає його екосистема через злочинні дії держави-окупанта. Катастрофічні наслідки своєї діяльності визнають і самі її представники. У цій розвідці спробуємо дізнатися, чому останнім часом на чорноморському й азовському узбережжях Криму дедалі частіше знаходять тіла дельфінів з ознаками насильницької смерті, а також чому Чорне море може залишитися без цих унікальних тварин, які час від часу викидаються на береги півострова, загарбаного державою-агресором.

Що відбувається з фауною?

Наприкінці вересня 2016 року в севастопольському «Інституті біології південних морів», який після окупації Криму до рук прибрала Російська академія наук, заявили про зафіксоване відновлення морської екосистеми біля узбережжя Криму. Це пов’язували зі зменшенням антропогенного навантаження на прибережну зону. Основною причиною було вказано те, що кримські порти, які з 2014 року перебувають під міжнародними санкціями, не працюють із повним завантаженням. Завдяки цьому в Чорному морі біля узбережжя Криму зросла кількість організмів, які зазвичай мешкають на дні. Це позитивно вплинуло на розмаїття флори й фауни. До того ж на ділянках кримського шельфу реєстрували чималі скупчення дельфінів.

Представники «інституту» згадали, як улітку 2014 року спостерігали у Севастопольській бухті унікальне видовище — значну популяцію афалін. Про їхню подальшу долю кримські біологи, на жаль, не розповіли, проте зазначили, що зі зменшенням транспортного потоку екосистема окупованого півострова перебуває «у задовільному стані».

У травні 2017 року Росприроднагляд із посиланням на «головне управління МНС РФ у республіці Крим» спростував оприлюднену місцевими ЗМІ в першій половині місяця інформацію про масову загибель дельфінів на узбережжі півострова. Наприкінці вересня в «Інституті біології південних морів» заявили, що зростання кількості поранених або викинутих на берег дельфінів свідчить про… значне збільшення їхньої популяції в Чорному морі. Мовляв, ссавці занадто близько підходять до берега, бо там з’явилося багато дрібної риби, якою вони харчуються. За запевненнями фахівців «інституту», на зростання популяції дельфінів у Чорному й Азовському морях буцімто позитивно вплинуло спорудження мосту через Керченську протоку, мовляв, він також посприяв збільшенню харчової бази.

19 липня 2018 року на пресконференції в Сімферополі «молодший науковий співробітник лабораторії біохімії та фізіології гідробіонтів Карадазької наукової станції» Андрій Артов повідомив, що за минулі пів року в окупованому Криму було зафіксовано 217 повідомлень про загибель дельфінів. Найгарячішою точкою став Севастополь (42% повідомлень), Судак і Феодосія (21%), Ялта (8%). За словами Артова, червень і липень — місяці, коли вчені фіксують загибель дельфінів найчастіше. Причина — вилов камбали рибалками, до чиїх сітей потрапляють і дельфіни. У цей період самиці дельфінів виснажені через відгодовування малюків, тож риба в неводах стає для них приманкою. Спроби рибалок дістати виловлену рибу призводять до загибелі самиць дельфінів у сітках.

В окупаційній «прикордонній службі» зазначили, що промислова активність користувачів водних біоресурсів спостерігається в період з листопада до травня. Під час огляду загиблих дельфінів неодноразово помічали характерні пошкодження, ймовірно, від гвинтів суден. За словами «заступника голови адміністрації Ялти» Станіслава Шапортова, кількість повідомлень про загибель дельфінів на кримському півдні зазвичай зростає в курортний сезон зі збільшенням інтенсивності судноплавства.

Наприкінці вересня 2018 року науковці держави-окупанта забили на сполох через скорочення чисельності чорноморських дельфінів. Серед імовірних причин називали забруднення моря через видобуток нафти та зливання каналізаційних стоків, масову загибель у рибальських сітях і брак харчової бази. Задля точного встановлення причин загибелі дельфінів та оцінки стану їхнього здоров’я науковці розпочали трирічну програму вивчення морських ссавців Чорного моря.

Однак уже на початку квітня 2019-го кримські медіа навіщось поширили дані фахівців Цюрихського університету, які зазначили, що рівень виживання дельфінів зменшився після 2011 року на 12% внаслідок глобального потепління. Було зазначено, що досліджували популяцію ссавців аж на північному заході Австралії. Що окупаційні ЗМІ хотіли сказати цим повідомленням, не зрозуміло, можливо, щось на кшталт «і ми, Химко, люди».

За рік в «Інституті біології південних морів» заявили, що збираються спільно з науковцями причорноморських держав уперше за два десятиріччя підрахувати кількість дельфінів у Чорному морі, однак поскаржилися, що «наукова установа» окупованого Севастополя не вписалася в цю програму через «санкції та недружню позицію закордонних партнерів».

За даними організації «Безтурботне море», оприлюдненими наприкінці вересня 2019-го, з початку року на кримському узбережжі було виявлено 404 дельфіни, з них 22 викинулися на берег живими. Переважно це були або хворі дорослі тварини, або осиротілі дитинчата. Загалом з початку постійного моніторингу (квітень 2016-го) і дотепер було зафіксовано понад 2250 дельфінів на березі. Найфатальніші місця для них — Севастополь (169, або майже 40% загиблих тварин), Сакський район і Євпаторія (близько 30%).

Різке скорочення популяції дельфінів у Чорному морі наприкінці листопада 2019 року зафіксувала російська наукова експедиція «Польоти з дельфінами». Науковці помітили, що групи дельфінів скоротилися з кількох сотень особин до трьох-чотирьох десятків. Однією з причин було названо міграцію поживної для дельфінів риби до інших зон акваторії. Проте було зазначено, що твердження про різке скорочення чисельності дельфінів у Чорному морі передчасне, мовляв, неможливо зробити такі висновки за єдиним авіаційним обліком.

Чергове зростання кількості викидання дельфінів на узбережжя Криму зоозахисники зафіксували на початку червня 2020-го: з початку року їх було 416, а за 2019-й загалом зафіксовано 468.

Керченський міст — чужорідний елемент

На початку літа 2016 року міністр екології держави-окупанта Сергій Донський у Тамані на засіданні громадської ради з будівництва мосту через Керченську протоку заявив, що Кримський міст буде споруджено з мінімальними збитками для екосистеми регіону. Він зазначив, що такий масштабний проєкт не можна реалізувати абсолютно безболісно для довкілля, однак під час проєктування було вжито максимально можливих заходів для запобігання негативному впливу на екосистему та мінімізації й компенсації, якщо повністю запобігти йому неможливо.

Заступник генерального директора інженерного центру «Мости й тунелі» Гліб Ватлєцов повідомив, що на будівництві щомісяця і щокварталу проводять екологічний моніторинг геологічного стану, ґрунтового покриву, повітря, водних біоресурсів, рослинного і тваринного світу, орнітофауни. Загалом контролювали понад 150 параметрів. Відвідуючи будмайданчики кримського мосту, учасники засідання помилувалися активністю риб і дельфінів у Керченській протоці, зробивши висновки, що глобальне будівництво відбувається з «максимальною обережністю». Тоді в інфоцентрі «Кримський міст» із посиланням на підсумки весняного дослідження, проведеного фахівцями Азовського НДІ рибного господарства, заявили, що будівництво мосту не вплинуло на нерест і міграцію промислової риби та дельфінів з Чорного моря до Азовського.

Наприкінці зими 2017-го у «пресслужбі Кримського мосту», пославшись на підсумки іхтіологічних досліджень у листопаді 2016 року, заявили, що в Керченській протоці кількість дельфінів зросла вдесятеро буцімто саме завдяки незаконному спорудженню мосту між Кримом і Кубанню. Подеколи фахівці фіксували в акваторії понад тисячу дельфінів. Екологи пояснювали це явище поліпшенням умов полювання дельфінів на рибу, кількість якої в зоні спорудження мосту так само збільшилася на порядок порівняно з осінню 2015 року. Нібито завдяки «збільшенню харчової бази за рахунок активного розвою морської рослинності на палях мосту». Було заявлено, що дельфіни стали «супутниками будівництва». Загалом у протоці за чисельністю переважали дельфіни-білобочки, з боку Азовського моря траплялися невеликі групи червонокнижних азовок, яких називають морськими свинями. Третіми за чисельністю були чорноморські афаліни.

Дисонансом до запевнень будівничих кримського мосту про нешкідливість зведеного об’єкта для кримської екосистеми на початку весни пролунали дані російської ГО «Зелений патруль». Згідно з ними, окуповані АР Крим і місто Севастополь в екологічному рейтингу суб’єктів держави-окупанта, яких та налічує 85, посіли 64-те і 73-тє місця відповідно. Порівняно з підсумковим рейтингом за 2016 рік, Крим опустився на три пункти. Природоохоронний індекс становив 39 пунктів проти 61 (в Севастополі — 48 порівняно з 52). Негативно на рейтингу позначилися масове вирубування дерев, незаконне скидання стічних вод та інших виробничих відходів, масова загибель дельфінів, стихійні звалища, незаконна забудова узбережжя та зелена вода у прибережній зоні.

Проте в середині червня 2017 року в Росприроднагляді з посиланням на генерального підрядника будівництва мосту через Керченську протоку заявили про те, що негативного впливу на чисельність, поширення та міграцію дельфінів у зоні будівництва немає, було зазначено, що показники відповідали багаторічним значенням весняного сезону.

У середині листопада 2017 року в Керченській протоці завершилась осіння експедиція біологів та екологів, що спостерігала стан екосистеми, зокрема сезонну міграцію промислової риби й дельфінів. Участь у дослідженнях брали фахівці всеросійського НДІ охорони довкілля та Азовського НДІ рибного господарства. Було зазначено, що квартальні спостереження морських ссавців започатковано восени 2015 року за екопрограмою кримського мосту. Майже 20 років систематичні спостереження в Керченській протоці не проводили.

Віталій СОЛОНЧАК
для «Урядового кур’єра»

Насамкінець.  Наприкінці липня 2020 року «провідний науковий співробітник відділу фізіології тварин та біохімії «Інституту біології південних морів» Микола Шадрін на онлайн-конференції окреслив дві основні актуальні проблеми Чорного моря: погіршення стану берегової смуги та виснаження рибних ресурсів. Нині, за його словами, у Криму дуже страждає берегова смуга та прилеглі до неї ділянки. «На жаль, дуже часто робиться все задля прискорення деградації берегової смуги під маркою поліпшення умов для туристів або ще для чогось», — зазначив він.

Ще одна проблема — поступове скорочення популяції багатьох цінних різновидів чорноморської риби, пов’язане з існуванням морських ссавців. Серед больових точок кримського узбережжя Шадрін вказав Севастополь і Керч. Гадаємо, пильний читач помітив у тексті згадування севастопольського регіону як найнесприятливішого для перебування дельфінів та інших морських тварин. І це не випадково. Ніхто у Криму не вкаже на одну з найголовніших і найгостріших причин негативного впливу на екосистему місцевості: окупаційний Чорноморський флот РФ, бойові навчання та забруднення акваторії якого не можуть позитивно впливати на флору й фауну окупованої території та її морського узбережжя. Тож екоцид з боку окупаційних військ беззаперечний і потребує глибшого аналізу та напрацювання доказової бази, що стала б додатковим аргументом у міжнародних судах.