Цього разу міністри приділили більше часу ухваленню рішень. Перше з них стосувалося введення в експлуатацію першої черги оновленого комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» і повноцінного запуску її роботи. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман підкреслив, що добудова «Охматдиту» тривалий час була лише обіцянкою. Усі роботи відновили півтора року тому. «Я не можу дозволити собі такої розкоші пообіцяти і потім забути обіцянки. Своїм прикладом хочу змусити політиків відповідально ставитися до людей. Суспільство заслуговує на шану й повагу. Півтора року тому дав обіцянку добудувати першу чергу лікарні «Охматдит». І зараз ми ухвалюємо рішення про повноцінний запуск першої черги комплексу», — наголосив глава уряду. Тепер завдання МОЗ — зробити так, щоб за два — три місяці лікарня прийняла перших пацієнтів.
Згідно з планом уряду, перша черга великого лікувального комплексу площею понад 26 тисяч квадратних метрів міститиме системи МРТ та інше обладнання, яке дасть змогу проводити надскладні процедури дітям різного віку. Загалом, оновлений комплекс «Охматдит» розміщуватиметься на площі 67 тисяч квадратних метрів і складатиметься з кількох блоків. Там будуть оснащені 10 сучасних хірургічних відділень, 5 онкологічних, гематологічних і одне діагностичне відділення.
Також КМУ офіційно розпочав процедуру відбору міжнародних партнерів для спільного управління українською газотранспортною системою. Попередньо проводитимуть консультації з іноземними операторами ГТС, які відповідають вимогам, визначеним частиною першою статті 21 Закону «Про ринок газу». На основі аналізу цієї інформації готуватимуть до ПАТ «Магістральні газопроводи України» умови конкурсу на залучення одного або кількох партнерів ГТС. Міністерство енергетики та вугільної промисловості разом із Міністерством закордонних справ протягом десяти днів мають повідомити іноземних операторів газотранспортної системи про проведення таких консультацій.
Цим рішенням Кабінет Міністрів утворив робочу групу, яка займатиметься пошуком і відбором міжнародних партнерів для спільного управління українською ГТС. Головою робочої групи призначено віце-прем’єр-міністра Володимира Кістіона.
Затвердив Кабмін і новий склад наглядової ради НАК «Нафтогаз України».
«Військові» пенсії зростуть
Окремо Володимир Гройсман висловився щодо подальших видозмін у пенсійній системі. За його словами, уряд у межах подальшої реалізації реформи та осучаснення пенсій опрацював проект закону з підвищення пенсій військовослужбовцям і працівникам правоохоронних органів. Його направлено в Раду національної безпеки та оборони для подальшого обговорення. «Наступний наш крок — пропозиція зміни пенсійного забезпечення військових пенсіонерів. Такі пропозиції ми передаємо в РНБО, де на рівні Президента знайдемо остаточні рішення, аби із січня українські військові пенсіонери отримували підвищені пенсії», — означив план дій Прем’єр.
Йдеться про 550 тисяч військових пенсіонерів. Осучаснення «військових» пенсій відбуватиметься автоматично. «Бойові пенсії будуть більші за звичайні. Але, переконаний, що середнє збільшення становитиме не менше 1,5 тисячі гривень. Бойові пенсії зростуть навіть більше», — додав глава уряду.
А ще міністри скасували обмеження для членів наглядових рад державних компаній перебувати в наглядових радах більш ніж п’яти компаній. У випадку з НАК «Нафтогаз України» — більш ніж у трьох компаніях. «Постанова скасовує обмеження бути одночасно членом наглядових рад більш ніж п’яти юридичних осіб для членів наглядової ради — представників держави в унітарних господарських товариствах, частка держави в статутному капіталі яких перевищує 50%. Також пропонується зняти обмеження бути членом наглядової ради більш ніж трьох компаній для «Нафтогазу України», — пояснив заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Юрій Бровченко.
Уряд доручив керівництву державного концерну «Укроборонпром» погасити до 25 грудня поточного року заборгованість із виплати заробітних плат працівникам Миколаївського суднобудівного заводу; затвердив план заходів на 2017—2029 роки із запровадження концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». Міністр освіти і науки Лілія Гриневич розповіла, що згідно з нормами документа слід ухвалити нові державні стандарти, забезпечити друк нових сучасних підручників, запровадити концептуальні засади нової системи підготовки професійного зростання вчителів, створити нову структуру школи.
До слова, перед початком заходу Лілія Гриневич повідомила представникам ЗМІ, що перехідний період впровадження нового закону «Про освіту» може бути продовжено до 2022 року. Все залежатиме від потреб національних меншин. Її слова цитує УНІАН: «Зараз за цими висновками треба сформулювати моделі освіти для національних менших у законі «Про загальну середню освіту». Тобто ми не вноситимемо жодних змін до статті 7 закону «Про освіту». Фактично з рекомендацій Венеціанської комісії випливає лише те, що необхідно продовжити перехідний період. Ми не виключаємо, що особливо для тих меншин з інших мовних груп, де нам потрібно підготувати більшу кількість учителів, які зможуть викладати українською мовою, перекваліфікувати вчителів, нам треба буде продовжити термін, і, власне, це рекомендує ВК. Цей термін може буде продовжено до 2022 року залежно від потреб кожної національної меншини».
Бюджет матиме метрологічні дивіденди
Після того, як урядовці схвалили рішення про призначення головного прикордонного уповноваженого й пропозиції зі застосування персональних спеціальних обмежувальних заходів згідно з резолюцією Ради Безпеки ООН № 2206 (2015) щодо Республіки Південний Судан, слово взяв міністр юстиції Павло Петренко. Він попросив МВС взяти під контроль розслідування кримінальних справ, порушених проти осіб, які займаються незаконним захопленням земель і врожаїв українських сільгоспвиробників. «Прошу, щоб Міністерство внутрішніх справ взяло на себе розслідування кримінальної справи проти тих осіб, які займаються рейдерством», — сказав він, додавши, що заходи, вжиті урядом щодо створення антирейдерських штабів і посилення роботи держреєстраторів, працюють і сприяють захисту вітчизняних аграріїв від зловмисників.
За словами Павла Петренка, завдяки роботі антирейдерських штабів при Мін’юсті вже вдалося повернути законним власникам агропідприємства «Лідер» у Дніпропетровській області права оренди на 105 гектарів землі. «Завдяки злагодженій роботі Національної поліції, Міністерства юстиції та місцевих органів влади ми фактично повернули права оренди компанії, яка отримує значні інвестиції від французьких інвесторів», — наголосив він.
А завершувався захід внесенням змін до порядку відрахування державними підприємствами у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності частини чистого прибутку у вигляді дивідендів до держбюджету. Відтепер державні підприємства у сфері стандартизації та метрології, які належать до сфери управління Мінекономрозвитку, зобов’язані відраховувати 30% чистого прибутку замість 75%, як це було раніше. Подібна норма може застосовуватись до держпідприємств стандартизації та метрології, які реінвестують 45% від власного прибутку (доходу) в модернізацію обладнання, оснащення лабораторій та вдосконалення національних еталонів. Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ повідомляє, що вивільнення додаткових коштів дасть змогу підприємствам здійснити необхідне для підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (Угода АССА) технічне переоснащення.
Ми в Google+