60 років тому в Тернополі заснували медичний виш. Мати такий ВНЗ тоді прагнули Рівне та Луцьк. Тернопіль же мав розширювати приміщення партійної школи. Але тодішнє обкомівське керівництво було прозірливішим, прагматичнішим, воно добре усвідомлювало, що невеликому обласному центру личить розвивати науку, до того ж медичну. І зуміло все-таки «на горі» домогтися, щоб медінститут постав не деінде, а саме в Тернополі. Так замість школи, де мали насаджувати не прийнятну для галичан комуністичну ідеологію, з’явився заклад, в якому стали навчати найшляхетнішої професії лікаря.
З часу заснування медичного вишу в десять разів зросла кількість студентів. Нині це Тернопільський державний медичний університет (ТДМУ). З 1992 року йому присвоєно ім’я поверненого з радянського небуття славетного краянина, — науковця світової слави, першого міністра охорони здоров’я в Європі, академіка, великого українця Івана Горбачевського.
Бути багатогранним фахівцем
Два роки тому університет очолив професор Михайло Корда. Посаду ректора йому довірив сам трудовий колектив шляхом демократичних виборів. Вісім претендентів змагалися за право стати керівником ТДМУ. Провели два тури голосування. Програма Михайла Михайловича виявилася більше до вподоби професорсько-викладацькому складові, студентам, працівникам ВНЗ. Не старався бути популістом, бо як людина слова й діла розумів: треба буде обіцяне виконувати. Каже, ще залишилося втілити в життя 25% заявленого у передвиборній програмі. Отак би депутатам і чиновникам різного штибу дотримуватися кожного пункту зобов’язань, даних українцям!
ТДМУ для Михайла Корди альма-матер. У Тернопіль здобувати медичний фах приїхав із села Верин, що на Львівщині. Зізнається: навчаючись тут, ніколи навіть не мріяв очолити рідний виш. Прагнув бути хірургом, із цим фахом визначився ще в субординатурі. Ходив на операції, ночами чергував у лікарні.
Йому запропонували зайнятися науковою роботою. Зважився. І завертіла-захопила Михайла Михайловича ця царина. Захистив кандидатську, а згодом і докторську дисертації, став професором, знаним українським ученим у галузі медичної біохімії.
Вважає, що справжній науковець повинен бути багатогранним фахівцем, цікавою особистістю, лише тоді можливий рух і вагомі кроки вперед. Зрозуміло, адміністративна робота тепер у ректора забирає чимало часу, зусиль, але він не може не читати лекції, пізніми вечорами вичитувати праці дисертантів.
Мільйони гривень на матеріально-технічне оновлення
До ювілею університетські корпуси, приміщення кафедр, аудиторії істотно оновили, впорядкували внутрішній дворик адмінкорпусу. Дбають і про розвиток матеріально-технічної бази ВНЗ. Лише за минулі два роки зуміли закупити новітньої техніки та обладнання на мільйони гривень. Торік придбали 275 персональних комп’ютерів, тепер оголосили черговий тендер, щоб купити ще майже 200 таких машин. Нещодавно придбали інтерактивні дошки SMART, нові мікроскопи і підручники. Технічно переоснащують лекційні зали. Кожна аудиторія, кожне робоче місце студентської групи обладнують відеосистемою та відеопроектором, під’єднаними до інтернету.
Докорінно змінили згідно із сучасними вимогами університетську бібліотеку. Вона стала культурним і науковим центром вишу, де часто організовують різні творчі вечори. Тепер тут працюють сучасна читальна зала, оснащена новітньою технікою, бібліотечні фонди з новинками медичної літератури.
ТДМУ 2009 року першим в Україні ініціював створення на коопераційних засадах університетської лікарні. Її заснували на базі обласного лікувального закладу, з підпорядкуванням облраді. Університет розгорнув там 12 клінічних підрозділів, де сконцентрував висококваліфіковані кадри. Щороку покращує оснащення кафедр сучасним діагностичним обладнанням, щоб студенти могли користуватися ним.
Щоправда, намагання вишу повноцінно спрямовувати державні кошти на клінічні бази університету стримує Бюджетний кодекс, який не дозволяє фінансування з різних джерел.
«Це означає, — роз’яснює ректор, — що закупити апаратуру чи техніку для кафедр, яку б використовували в навчанні студентів, можемо, а ось провести ремонтні роботи чи якусь реконструкцію вже ні. До прикладу, маємо задум побудувати над хірургічним корпусом ще один поверх, щоб компактно розмістити там усі хірургічні кафедри. Навіть лист із цього приводу в МОЗ надсилали, проте безрезультатно».
Є прагнення створити й університетську клініку. Перший її структурний підрозділ уже відкрили на початку квітня цього року. Ідеться про стоматологічний відділ. Тут студенти й викладачі надають безкоштовно стоматпослуги тернополянам, пацієнтів консультують професори, доценти й інші фахівці ТДМУ.
Добрим підґрунтям для вдосконалення навичок і вмінь студентів слугують навчально-практичні центри первинної медико-санітарної допомоги. Університет відкрив їх у п’яти селах трьох районів області. Такі заклади ТДМУ й надалі планує розвивати й утримувати, хоч проект фінансово затратний.
Мають намір розширювати можливості й Центру симуляційного навчання, який відкрили недавно. Цього вимагає час і реформування української системи охорони здоров’я. На площі понад 500 квадратних метрів створили та оснастили манекенами навчальні лабораторії, в яких студенти мають змогу напрацьовувати визначені навички й роботу із симульованими пацієнтами під час вивчення хірургії, ортопедії та травматології, домедичної допомоги в екстремальних умовах, анестезіології й реаніматології, екстреної й невідкладної медичної допомоги, акушерства, гінекології, педіатрії та терапії.
Передбачили також кабінети для дебрифінгу і віртуального навчання. Завдяки створенню цього центру ТДМУ матиме змогу готувати парамедиків для потреб служби екстреної медичної допомоги.
Нещодавно тут підготували бригаду студентів для роботи у відділенні невідкладної медичної допомоги, яка успішно виступила на конкурсі під час п’ятого конгресу студентів і молодих вчених із симуляційного навчання в медицині в польському місті Любліні, де стала першою на міжнародному етапі чемпіонату.
Вишколи з тактичної медицини
В університеті з 2003 року діє єдиний в Україні навчально-тренувальний центр підготовки офіцерів медичної служби запасу. Тут для майбутніх офіцерів запасу організовують практичні заняття, студенти проходять навчальний збір і складають військову присягу.
На базі центру пройшли польовий вишкіл студенти-медики — бійці «Правого сектору» та члени ГО «Білі берети», які в подальшому увійшли до складу підрозділів інструкторів з тактичної медицини й проводили навчання військовослужбовців і членів добровольчих батальйонів на передовій та навчальних центрах Міноборони України. Спільно з «Білими беретами» університет організовував інструкторські вишколи з тактичної медицини для медиків Збройних сил країни, систематично проводив навчання батальйону спеціального призначення «Тернопіль» перед його відправленням на схід.
До слова, кафедра медицини катастроф та військової медицини ТДМУ ніколи не припиняла підготовку офіцерів медичної служби запасу. З 2015 року постало питання про відновлення підготовки студентів за програмою офіцера запасу в усіх медичних ВНЗ. Тож кафедра та навчально-тренувальний центр стали базою для проведення методичних заходів для викладачів новостворених кафедр задля швидшого опанування ними нової навчальної програми та основних засад підготовки офіцерів медслужби запасу.
Лідер у навчальному процесі
Не лише у підготовці офіцерів медслужби ТДМУ слугує прикладом. Останніми роками університет серед 18 медичних ВНЗ країни за результатами зовнішнього державного тестування («Крок-1», «Крок-2», «Крок-3») часто входить до п’ятірки лідерів. Утримує й перші позиції в рейтингу закладів вищої освіти в Україні серед медичних вишів. Домігся найвищого показника серед ВНЗ країни щодо складу викладачів з науковим ступенем — 92,87%.
Тернополяни єдині в Україні та країнах СНД запровадили дистанційну форму навчання для іноземних і вітчизняних медсестер-бакалаврів і медсестер-магістрів. З цього року втілюють програму отримання двох дипломів (українського та європейського зразків) студентами, які опановують фах медсестри за освітніми рівнями «бакалавр» і «магістр». ТДМУ надав можливість викладачам багатьох дисциплін пройти стажування у відомих медуніверситетах США та Євросоюзу й запозичити там найкраще.
Одним з таких проектів Михайло Корда називає створення у виші Центру незалежного тестування студентів. «Кафедра у такому разі не має жодного стосунку до оцінки. Це дає змогу унеможливити корупційні чинники», — зазначає ректор.
Велику увагу приділяють методикам освоєння студентами практичних навичок і вмінь. Задля цього єдині з українських медичних ВНЗ ввели матрикули практичних навичок. У навчальному процесі використовують об’єктивний структурований клінічний іспит, який демонструє рівень освоєння практичних навичок. Діє дистанційний контроль знань студентів на основі платформи «Moodle».
Великий пласт роботи
Розповісти всі подробиці життя й діяльності ТДМУ газетна площа не дає змоги. Наголошу хіба, що університет отримав ліцензію на підготовку бакалаврів — фахівців з фізичної реабілітації та магістрів — фізичних терапевтів і ерготерапевтів. У виші відкрили РнD-програми за всіма спеціальностями, працюють над затвердженням такої програми з медсестринства.
ТДМУ ініціатор та один із засновників Міжнародного науково-освітнього інноваційно-технологічного консорціуму медичних ВНЗ, а також вищих навчальних закладів фізичного виховання та спорту. Тернопільський медуніверситет успішно співпрацює з 57 партнерами з 21 країни, учасник дев’яти міжнародних програм. Уперше серед медичних вишів України понад десять років тому взявся за організацію щорічних міжнародних студентських літніх шкіл.
У ТДМУ — великі плани на майбутнє. З нового навчального року тут мають розробити й подати на обговорення колективу концепцію розвитку університету. Ректор називає цей документ своєрідним орієнтиром діяльності ВНЗ на наступні п’ять років. Каже, повинні також провести значну підготовчу роботу щодо впровадження проекту об’єктивізації якості навчання студентів, який ініціює МОЗ України. Треба забезпечити й доступ студентів до новітньої літератури, важливо створити умови, щоб вони могли освоїти міжнародні протоколи діагностики й лікування хвороб тощо.
«Це великий пласт роботи для викладачів і студентів, — твердить Михайло Корда. — Але якщо осилимо ці новації, зробимо велику справу модернізації медичної освіти, яка, певна річ, має відповідати міжнародним стандартам».
Ми в Google+