Після тимчасової окупації Криму та міста Севастополя у 2014 році Російська Федерація розпочала тиснути, залякувати, переслідувати представників релігійних громад Православної церкви України (раніше УПЦ КП) на півострові. Очільник ПЦУ в Криму архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент відмовився від перереєстрації церкви за російським законодавством, що стало приводом для переслідування священнослужителів і вірян та захоплення майна церков.

До окупації на Кримському півострові налічувалося 49 релігійних громад (парафії, місії, братства, монастир) і 23 священнослужителі, нині залишилося сім громад і четверо священників. Правозахисники та релігієзнавці наголошують, що Російська Федерація порушує в тимчасово окупованому Криму та місті Севастополі основоположні релігійні права людини та чинні міжнародні документи, що їх захищають.

Боротьба триває

У 2014 році ПЦУ позбавили двох храмів у Криму. У червні в селі Перевальному Сімферопольського району відбулося захоплення храму Покрови Пресвятої Богородиці (через три роки стало відомо, що приміщення, де розташовувався храм, було передано УПЦ Московського патріархату). Із червня перестав існувати храм апостолів Петра і Павла та святителя Миколая Чудотворця, що був у місті Севастополі.

Владика Климент від самого початку окупації став на захист українських військових частин, публічно та рішуче висловлювався проти анексії півострова. Проукраїнське населення часто називало його «центром морального опору окупантам» та «останнім острівцем українського Криму». Водночас до діяльності архієпископа зросла увага проросійської «влади» і посилився тиск на церкву.

У 2015 році так зване міністерство майнових і земельних відносин Республіки Крим чинило тиск на релігійну громаду УПЦ КП, істотно підвищивши орендну плату за користування нерухомим майном в м. Сімферополі на вул. Севастопольській, 17-а (тут розташовується кафедральний собор святих рівноапостольних князів Володимира і Ольги) і розпочавши судовий процес щодо виселення. Це приміщення ще у 2001 році постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим було передано УПЦ КП у безоплатне користування до 2050 року.

Нове «міністерство» організувало проведення торгів у формі аукціону на право укладати договір оренди на частину приміщень, які перебували в користуванні УПЦ КП, а саме Кримського православного духовного центру. Ідеться про частину цього майна площею 112,6 кв. м на першому поверсі будівлі за адресою вул. Севастопольська, 17-а, у м. Сімферополь. У результаті аукціону переможцем став громадський некомерційний рух, що надає консультації у галузі бізнесу. Так представники руху мали зайняти частину приміщень. Кримське «міністерство» повідомило представників УПЦ КП, що 21 серпня 2014 року закінчився термін оренди. Це сталося у 2015 році — після проведеного аукціону.

Представники церкви звернулися до «арбітражного суду Республіки Крим», щоб визнати не чинним рішення щодо приміщення, яке з 2004 року перебуває в їхньому користуванні. Однак отримали у відповідь зустрічний позов із вимогою не лише звільнити частину приміщень, а й стягнути з представника УПЦ КП штраф за «безпідставне користування майном за період з 21 серпня 2014 року до 30 вересня 2015 року».

«Такі матеріальні санкції і спроби вилучити частину приміщень УПЦ КП — серйозна загроза для існування церкви у Криму. Крім того, якщо частину приміщень займатиме рух, то бізнес-консультанти постійно проходитимуть через приміщення собору. А саме на цих квадратних метрах зосереджені всі комунальні комунікації самої будівлі», — зазначав тоді архієпископ Климент.

У 2016 році Кримське єпархіальне управління УПЦ КП за рішенням «арбітражного суду Республіки Крим» позбавили частини приміщення в центрі Сімферополя. А так званий апеляційний суд Севастополя зобов’язав Кримську єпархію УПЦ КП сплатити «міністерству майнових і земельних відносин Республіки Крим» пів мільйона рублів штрафу і звільнити 112 кв. м на першому поверсі кафедрального собору в Сімферополі.

8 листопада 2016 р. представники так званого фонду майна Криму намагалися опечатати перший поверх кафедрального собору святих рівноапостольних князів Володимира і Ольги УПЦ КП. Архієпископ Климент закликав світову спільноту захистити національні, культурні та релігійні права громадян України у Криму.

Через рік російські силовики заблокували кафедральний собор у Сімферополі, судові пристави незаконно вилучили церковне майно із храму: хрести, ікони, посуд. Під час проникнення приставів у собор архієпископ Сімферопольський і Кримський УПЦ КП зазнав тілесних ушкоджень. Після цього він направив до місцевої «поліції» скаргу на дії приставів, однак вона не знайшла складу злочину в їхніх діях, оскарження в судовому порядку виявилося безрезультатним.

5 лютого 2019 року надійшов лист від «міністерства майнових і земельних відносин Республіки Крим» про дострокове розірвання угоди оренди приміщення кафедрального собору святих рівноапостольних князів Володимира та Ольги. Підставою для виселення стала відсутність перереєстрації релігійної громади згідно з вимогами законодавства РФ. У листі окупанти вимагали від архієпископа Климента у 20-денний термін підписати погодження на дострокове розірвання угоди про оренду та протягом наступних 10 днів звільнити будівлю.

У березні 2019 року «міністерство майнових відносин Республіки Крим» звернулося до суду з позовом щодо дострокового розірвання договору оренди. Підставою названо борг у сумі 2,95 гривні та пеня 5,24 гривні, що нібито виникли 2016 року. Владика Климент стверджує, що заборгованості нема і на це є платіжні документи.

Кримчани — парафіяни кафедрального собору святих рівноапостольних князів Володимира та Ольги Кримської єпархії ПЦУ написали звернення до Комітету з прав людини ООН, у якому виклали інформацію про утиски церковної громади та порушення права на віросповідання. У вересні 2019 року Комітет з прав людини ООН звернувся з вимогою до Російської Федерації утриматися від виселення релігійної громади з кафедрального собору в Сімферополі. Проте окупаційна кримська влада стверджує, що не отримувала рекомендацій ООН.

У грудні 2019 року стало відомо, що приміщення кафедрального собору в Сімферополі обікрали. Про це ЗМІ повідомив архієпископ ПЦУ Климент. «Коли мене не було в Криму, робітники, що займаються ремонтом, нас обікрали. Крадіжка сталася на другому поверсі. Незаконно було виламано старі дерев’яні двері начебто для того, щоб встановити нові. Із другого поверху вкрадено радіоапаратуру», — розповів Климент.

Проте окупантів цікавило не лише приміщення кафедрального собору в Сімферополі. У Євпаторії теж розпочалися суди щодо української церкви. У листопаді 2019 року так званий євпаторійський міський суд («суддя» Лобанова Г.Б.) виніс заочне рішення про знесення храму ПЦУ в м. Євпаторія.

Задля збереження релігійної громади у квітні 2019 року архієпископ Климент прийняв рішення зареєструвати окрему релігійну організацію з назвою «Українська православна парафія святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги» згідно з російським законодавством, але так зване управління міністерства юстиції РФ у Республіці Крим тричі відмовило йому в реєстрації.

Однак попри тиск, залякування, захоплення та пошкодження майна церкви, напади і суди, владика Климент проводить служби в церкві і бореться з окупантом.

Підтримка політв’язнів

Владика Климент — голова Православної місії допомоги жертвам порушення прав людини та особам, позбавленим волі. Днями він звернувся до Президента України із проханням сприяти звільненню та поверненню незаконно засуджених державою-окупантом кримчан Олексія Бессарабова та Володимира Дудки в Україну.

«Вважаю за потрібне нагадати про цих двох громадян України. Не тільки тому, що вони із Криму, не тому, що інші зі 115 політичних бранців Кремля потребують менше уваги. А тому, що стан їхнього здоров’я давно тривожить рідних та друзів. Багатьох уже вашими зусиллями було звільнено, дехто потрапив під обмін у вересні 2019 року, однак ці двоє кримчан все ще обійдені увагою, хоч їхні прізвища є у списку Європарламенту і міжнародних правозахисних організацій», — наголошує архієпископ у зверненні до Президента України.

Володимир Дудка — військовий пенсіонер, жив у Севастополі, раніше був командиром корабля управління «Сімферополь». Затримали його, Олексія Бессарабова та Дмитра Штиблікова в листопаді 2016 року за підозрою у підготовці терористичного акту. Усі троє — громадяни України, які після спроби анексії Криму залишилися жити на півострові. Російська ФСБ вважає, що вони члени диверсійної групи і працювали на українську розвідку. У квітні 2019 року Дудку та Бессарабова засудили до 14 років позбавлення волі.

Для владики Климента це не перша публічна підтримка політв’язнів. Раніше він був громадським захисником Володимира Балуха в судах, підтримував Олега Сенцова та Павла Гриба (всіх трьох звільнено з полону, і 7 вересня 2019 року вони повернулися в Україну).

Нагадаємо, що до нещодавнього обміну (16 квітня), під час якого звільнили 20 українських громадян, яких утримували бойовики на тимчасово окупованих територіях Донецької й Луганської областей, не внесли кримських політв’язнів. Наступного дня після обміну родичі українських політв’язнів Кремля запустили флешмоб «ПоговорітьЗНами», в якому закликають Президента Володимира Зеленського поспілкуватися з ними. За словами родичів, команда Президента обіцяла обміняти кримських політв’язнів у березні 2020-го.

Міжнародна реакція

22 грудня 2018 року Генеральна асамблея ООН схвалила резолюцію щодо кримського питання 73/263 «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь (Україна)», в якій засуджується тиск на релігійні громади, зокрема представників ПЦУ та інших конфесій.

До ситуації зі знищенням храмів було привернуто увагу у Вашингтоні під час другої міністерської зустрічі зі сприяння свободі релігій в липні 2019 року та у листопаді 2019-го на засіданні Постійної ради ОБСЄ.

У Європейському суді з прав людини перебуває п’ять міждержавних справ проти Росії. В одній з них заявлено скарги на переслідування та утиски релігійних організацій у Криму.

Ольга ГЕРАСИМЧУК
для «Урядового кур’єра»