Саме так — «золота бурова вишка» — перекладається з англійської назва фірми «Голден Деррік» (Golden Derrick). Фірми, яка стала символом дерибану українських надр за часів Януковича і яка у свідомості громадян досі залишається таким символом. Попри спроби нового власника довести через суд відсутність будь-яких зв’язків із таким собі містером Ставицьким.

Держава —ширма

Але не ім’я власника більшості акцій цікаве в історії компанії, а те, що третина її статутного фонду належить державному підприємству — НАК «Надра України». Донедавна наявність серед засновників спільних підприємств державних компаній (за умови, що їхня частка у статутному капіталі 25% або більша) давала істотні преференції таким СП. Зокрема можливість отримати дозвіл на користування надрами без аукціону. Після цього державний паровоз зазвичай вирушав на звалище, а приватний бізнес сам-один на повній парі летів до надприбутків.

Молоді післямайданні реформатори зацікавилися цими схемами і ще влітку 2015-го дійшли цікавих висновків. «Ми проаналізували ефективність надання таких дозволів за 10 років. Жодне з цих починань не було успішним, — сказав тоді радник міністра екології та природних ресурсів Олексій Гончарук. — Зазвичай через тиждень-два після отримання такого дозволу державна частка власності починала розмиватися, і далі весь прибуток отримували лише бізнесмени».

Купівля «Голденом» ще у 2007 році у НАК «Надра України» прав на використання багатющого родовища газу Сахалінське (Пол?тавщина) та все, з цим родовищем пов’язане, — окрема історія, в якій задіяні й папєрєднікі, й, за даними порталу «Наші гроші», високочиновні представники сучасної влади. Але йдеться не про те, хто винний, а про те, що робити. Проект нових правил реформатори представили ще 8 місяців тому. Бюрократична машина довго молола, але — ура! — борошно таки вже у мішках. Хорошого гатунку, готове до вживання.

Сараї як привілей? — Більше так не буде

Відтепер побудувати «золоту вишку» для отримання на шару надприбутків буде неможливо. Відповідно до ухвалених Кабміном на початку березня 2016-го змін до постанов №615 та №594 (обидві від 30 травня 2011 року), спецдозволи на користування надрами надаватимуть майже виключно через аукціони. А як було досі? Із понад 550 спецдозволів, виданих у 2014—2015 роках, за аукціонною процедурою передано лише 15 (менш як 5%).

«Найпоширеніші корупційні схеми, закладені у ці постанови, — можливість отримання ділянки надр у користування без аукціону через те, що на ній є цілісний майновий комплекс, або через участь на чверть або більше відсотків у статутному капіталі компанії держави. На сьогодні всі ці корупційні підстави не можливі», — розповіла заступник міністра екології та природних ресурсів Світлана Коломієць на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

З гумором про вищезгадані «цілісні майнові комплекси» на брифінгу розповів Олексій Гончарук (але цього разу вже як голова Офіса ефективного регулювання BRDO): «Часто таким комплексом виявлялося кілька сараїв та бетономішалок». Тепер власники сараїв боротимуться за дозволи і ліцензії на загальних підставах. А сама інформація про конкурс буде публічною — починаючи від заявок і закінчуючи трансляцією на сайті Державної служби геології та надр України конкурсів на отримання спецдозволів на надра. Крім того, інформацію про будь-які процедурні дії — надання дозволів, чи, навпаки, відмову — слід публікувати на сайті Держгеонадр.

Також збільшено термін прийняття заявок. Відтепер він становить не 15, а 75 днів після опублікування оголошення про проведення аукціону. Це дасть змогу долучатися до конкурсів великим міжнародним компаніям, які мають складні й доволі тривалі внутрішні процедури ухвалення рішень. Адже оцінити доцільність участі у багатомільйонному аукціоні потребує часу — на аналіз, узгодження тощо.

Усе включено

А ще відтепер учасник аукціону отримуватиме геологічну інформацію ще до конкурсу. Плюс — визначений державою перелік робіт, які має обов’язково здійснити інвестор. «Тепер чітко зрозуміло, що в лоті — які роботи тобі пропонує (фактично зобов’язує. — Авт.) зробити держава, щоб використовувати ці надра. Досі інвестор спочатку отримував дозвіл, а потім мусив торгуватися з Держгеонадрами під час затвердження програми робіт», — пояснив Олексій Гончарук.

З іншого боку, бізнес, отримавши дозвіл, відтепер повинен обов’язково ним користуватися. Якщо протягом визначеного терміну жодних робіт на наданій у користування ділянці не проводять, це буде підставою для призупинення або анулювання спецдозволу. Тож поправки унеможливили доволі поширену практику, коли компанії, отримавши дозвіл, не використовували його, блокуючи потенційних конкурентів, або через схеми передавали дозвіл у користування іншим компаніям.

Інвесторе, відкрий личко

Зміни постанов зобов’язують інвестора вказувати кінцевого бенефіціара та всіх з ним пов’язаних осіб. «Це допоможе розпізнати сумнівні компанії, наприклад з реєстрацією на Кіпрі чи в інших офшорах», — зазначила перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Юлія Ковалів. За словами співголови комітету з питань енергетики Американської торгової палати в Україні Ольги Адамовської, робота над змінами стала справді позитивним досвідом співпраці держави та бізнесу. «Це був реальний, а не декларативний діалог, — наголосила вона, зазначивши, що представники бізнесу могли брати участь у засіданнях, подавати зауваження і рекомендації, й до них здебільшого дослухалися. — Результат, якого досягнуто, задовольняє насамперед інтереси бізнесу. Ці документи — довгоочікуваний сигнал позитивних змін, і ми сподіваємося, що цю роботу буде продовжено».

Більша прозорість надрокористування і, відповідно, поліпшення бізнес-клімату надзвичайно важливі для України на тлі останніх тенденцій на енергетичному ринку. Пані Ковалів нагадала, що у зв’язку з падінням цін на енергоносії основні гравці енергетичного ринку планують на 35% скоротити інвестиційні програми, тож умови конкуренції за глобальний ринок капіталу стають ще жорсткішими. Проте, на думку пана Гончарука, Україна має чим зацікавити іноземних інвесторів — наприклад перспективою проектів з розроблення родовищ газу на шельфі або видобутку літію, необхідного для виготовлення акумуляторів.

Плани на завтра

На думку Юлії Ковалів, наступними кроками у цій сфері мають стати реформування рентних платежів. Далі — глибоке реформування системи надрокористування, що потребуватиме внесення змін у Кодекс про надра.

Я поцікавився, чи планують автори реформ разом із поліпшенням доступу до надр та пом’якшенням контролю держави водночас посилювати відповідальність. Учасники прес-конференції у відповідь не змогли назвати ні конкретних планів щодо підвищення відповідальності бізнесу, ні точних термінів.

Лише замріяно зауважили, що так, у довгостроковій перспективі реформ треба буде передбачити серед іншого розроблення системи екологічного страхування. А Світлана Коломієць зазначила, що потрібна докорінна перебудова системи екологічного контролю, зокрема реформа Державної екологічної інспекції. Про цю реформу чую вже понад рік, але все чомусь завмерло. Кажуть, чекають на призначення повноправного (зараз є тільки в. о.) міністра екології. Добре що з ухваленням нових правил нового призначення чекати не стали.

Від редакції.  Результати цієї маленької революції у надрокористуванні відчуємо не сьогодні й навіть не завтра. Адже видані за старими схемами дозволи будуть чинними ще роки, а то й десятки років. Та й зміни до згаданих постанов вимагають ще змін в інструкціях, наказах тощо. Онлайн-висвітлення конкурсів теж станеться не відразу — банально через брак у Держгеонадр відповідного обладнання для трансляцій. Та й саме це відомство давно потребує реорганізації, зокрема зміни керівництва та посилення його складу професійними геологами, яких там залишилося заледве п’ять відсотків. Але будь-яка будівля починається з фундаменту, і ми нині свідки закладення фундаменту успішної роботи одного з базових секторів нашої економіки.