Україна таки закуповуватиме в 2018 році газ у Російської Федерації. Про це нещодавно заявив голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв. За його словами, наша держава планує придбати в Росії 4—5 мільярдів кубометрів блакитного палива. Однак фахівець не заперечує, що Україна купуватиме газ у країнах ЄС, як це робила досі. Зрозуміло, що ціна на російський газ, який купують напряму, нижча, ніж коли його постачають за реверсом з Польщі чи Словаччини.

Чому саме так? Чи вигідно нашій державі купувати блакитне паливо 2018 року в РФ? Як це позначиться на роботі економіки та вартості товарів, у яких значну частину займають газові чинники?

 Умови, які склалися в Україні в цьому питанні, позитивні. Так принаймні можна зрозуміти зі слів Андрія Коболєва, це сталося завдяки рішенню Стокгольмського арбітражу, куди наша країна подавала позов на російський «Газпром», щоб врегулювати всі питання, які виникли після підписання договору між нашими країнами про закупівлю газу від 2009 року.

Нагадаємо, що згідно з цим договором, Україна мала імпортувати великі обсяги газу — до 55 мільярдів кубометрів на рік за правилом «бери або сплачуй».

Україна має дуже великі розвідані поклади газу, тому може в недалекому майбутньому сама забезпечувати себе цим паливом. Фото Володимира ЗAЇКИ

Усе-таки є чесний суд!

31 травня 2017 року Стокгольмський арбітраж задовольнив головні вимоги НАК «Нафтогаз України», знявши цю кабальну вимогу. Цей суд скасував заборону на реекспорт газу (до речі, Польща та Словаччина також свого часу боролися у європейських судах за скасування цього правила). Було переглянуто формулу ціни на газ, встановлену 2014 року.

І ось перед самим новим роком «Нафтогаз України» заявив про остаточну перемогу над «Газпромом» і про те, що обов’язкові річні обсяги відбору газу (якщо Україна поновить купівлю його в РФ) знижено майже вдесятеро. Стокгольмський арбітраж ухвалив рішення, що «Нафтогаз України» не повинен платити за газ, який «Газпром» начебто постачав до окупованого Донбасу. Нагадаємо, що свого часу саме цим і лякала Росія нашу країну.

Щоправда, у «Газпромі» поки що вважають це рішення неостаточним. У Росії натякають, що   суд зобов’язав «Нафтогаз України» виплатити суму простроченої заборгованості обсягом 2 мільярди доларів і відсотки за прострочення (0,03% за кожен день із 22 грудня 2017 року).

Усі основні вимоги РФ визнала. Це велика перемога України. Андрій Коболєв, заявив, що остаточна сума розрахунків між Нафтогазом і «Газпромом» стане відомою лише 28 лютого 2018 року, коли у Стокгольмі буде вирішено питання транзиту російського газу територією України.

За ціною не постоїмо

Нещодавно заступник міністра юстиції Сергій Шкляр повідомив, що його відомство має наміри залучити радника для стягнення з «Газпрому» штрафу, накладеного Антимонопольним комітетом України, в сумі 172 мільярди гривень за рахунок його закордонних активів. Як відомо, в січні 2016 року АМКУ оштрафував «Газпром» на 85,9 мільярда  гривень за зловживання монопольним становищем на ринку транзиту природного газу, який з часом виріс до цифри 172 мільярди гривень (за рахунок пені). Отже, перемоги наші у справах боротьби із засиллям російського газового монополіста вагомі.

Якою може бути ціна на російський газ? Як заявив «УК» енергетичний експерт Дмитро Марунич, з огляду на те, що ціни на блакитне паливо на так званому німецькому хабі на 10% нижчі за ті, які в нас є за реверсним напрямком, можна сподіватися, що саме на цей показник вони і будуть нижчими за нинішні.

Такої самої думки дотримується і комерційний директор «Нафтогазу України» Юрій Вітренко. Він переконаний, що доходи, які отримуватиме українська сторона за транзит російського газу своєю територією в Європу, будуть у 2—3 рази більшими за ті, які матиме «Газпром» від продажу енергоресурсу Нафтогазу.

Чи буде таке здешевлення позитивним? Чи стануть нижчими ціни на блакитне паливо для наших великих споживачів, приміром для хімічної промисловості, й чи буде нижчою собівартість продукції?

Для хіміків нічого не зміниться

Як зазначив «Урядовому кур'єру» експерт науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев, ще не відомо, якою буде ціна на газ від «Газ­прому» в 2018 році: «Звісно, логічно вона має бути нижчою на різницю між ціною так званого німецького чи австрійського хабу і тією, яку їм виставляє «Газпром». Проте може бути й таке, що вона у підсумку буде вищою, ніж 2017 року. Що стосується можливого здешевлення газу для наших виробників у 2018 році, приміром для хімічної промисловості, то скажу так: вже не можна відродити цю галузь у такому стані, в якому вона була раніше, адже частка експорту азотних добрив нашої країни на сьогодні становить не менш як 1%, а колись ця цифра була дуже високою. Тож підприємства їх ви­робляють набагато менше».

За словами експерта з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень Єгора Кияна, стверджувати, що ціна на хімічну продукцію знизиться, не можна: «Це залежатиме і від політики Нафтогазу, і від політики виробників хімічної продукції. Іншими словами, ціна залежатиме від еластичності попиту, обсягів виробництва, підписаних контрактів, бажання знижувати її й так зменшувати маржу». Експерт переконаний, що закупівля газу за нижчою ціною в разі необхідності дасть виробникам хімічної й інших галузей простір для маневру для досягнення конкурентоспроможності на внутрішньому й зовнішньому ринках, дасть змогу їм успішно конкурувати за ціною з імпортованою продукцією.

Проте у президента Союзу хіміків України Олексія Голубова не такі райдужні очікування. Він зауважив «УК», що останніми роками у зв’язку з дорожнечею газу виробники добрив перейшли на технологію їх виробництва не з газу, а з аміаку. І це набагато дешевше, ніж їх виробляти навіть за умови істотного зниження цін на газ.

Пан Голубов певен, що навіть якщо газ на кожній тисячі кубометрів стане дешевшим на 40 доларів, то наша хімічна промисловість не стане конкурентоспроможною порівняно з іншими країнами, насамперед з Росією. «Щоб такого досягти, ціна на газ в Україні для промислових підприємств має бути не вищою ніж 120 доларів за тисячу кубометрів. Тоді ми зможемо на повну завантажувати наші потужності. Чи можна досягти такої ціни? Так. Маючи власного видобутку на рівні 20—21 мільярд кубометрів і закуповуючи за імпортом ще 4—5 мільярдів кубометрів, можемо сформувати таку ціну. І від цього виграють усі: і держава, і виробники, і споживачі. Маємо найбільші запаси природного газу в Європі (не беручи до уваги Росію) і цілком можемо вкладати кошти у збільшення його видобутку», — зазначив головний хімік України. 

Від редакції. Хай там як, а Україна отримала вагомі козирі для боротьби з «Газпромом» і може диктувати свої вимоги. Це дуже важливо нині, адже, за розрахунками експертів, у 2017 році наша країна збільшила імпорт природного газу на 27%. За таких умов покриття частини імпорту за рахунок дешевшого газу позитивно позначиться на економічному розвиткові країни.