За останніми даними, нині в Україні — приблизно 1,5 мільйона ветеранів війни. Дві третини — учасники війни. Слід зазначити, що самих учасників бойових дій нині лишилося приблизно 60 тисяч. Їх майже утричі менше, ніж ветеранів-інтернаціоналістів. Тож суспільство зобов’язане приділяти більше уваги ветеранам війни.

— Ми бачимо посилення соціальних стандартів, — зазначив на брифінгу в Кабінеті Міністрів перший заступник голови Державної служби з питань інвалідів та ветеранів Володимир Сіроштан. — Попри те, що країна перебуває на черговому етапі світової економічної кризи, жоден соціальний стандарт, як кажуть, «не поплив». Звісно, є статистика щодо справедливості розподілу соціальних благ, яку не можна ігнорувати. Лише 2% найбідніших верств нашого населення користуються приблизно 10% пільг. Натомість 10% найзаможніших отримують приблизно 22% пільг. Це той анахронізм, з яким потрібно боротися. Хочу наголосити, що добре в цьому питанні ми співпрацюємо з Міністерством соціальної політики.

Вперше за незалежної України відпрацьовуємо концепцію соціального розвитку на найближче десятиріччя. Її вже дослідили науковці, прийшов час адаптації того, що в ній закладено, це питання вирішуємо за допомогою громадськості.

— Сподіваюся, що до кінця цього року вже матимемо програму дій, — зауважив Володимир Сіроштан.

Щодо основних складових соціального захисту або тих пріоритетів, які держава, зокрема центральна виконавча влада, забезпечує, то насамперед ідеться про пенсії. Ці виплати зростають для всіх без винятку категорій ветеранів війни. Наприклад, інваліди 2—3 групи і всі учасники бойових дій з 1 січня 2013 року прирівняні до першої групи інвалідності. Вони отримують найбільші пенсії для цієї категорії.

Є зростання пенсій і в учасників війни, сімей померлих учасників бойових дій. Також маємо значне підвищення одноразових грошових виплат, які здійснюються до Дня Перемоги. Якщо в 2009 році це було 540 гривень для інвалідів війни першої групи, то в цьому році сума зросла до 2145 гривень. Різниця відчутна. Це ще раз закріплює тезу, що соціальні стандарти зростають. І це попри економічні кризові явища, які супроводжують ці процеси.

Щодо путівок, автомобілів, житла для інвалідів та ветеранів, то в Україні соціальні стандарти в жодному з цих напрямів не зменшені.

— З путівками ми можемо вирішувати питання без особливої напруги. Наприклад, Мінсоцполітики має у своєму підпорядкуванні шість санаторіїв, у яких відпочивають і лікуються наші ветерани, в першу чергу ветерани війни. Також є відповідні субсидії від місцевих бюджетів. Тож практично всі звернення ветеранів війни до влади щодо санаторно-курортного обслуговування вирішуються, а не просто декларативно гарантуються, — розповідає Володимир Сіроштан. — Щодо спецавтомобілів, то тут є серйозні проблеми. У черзі тих, хто має законодавче право претендувати на отримання такого автомобіля, налічується 82 тисячі, а для розв’язання цієї проблеми потрібна значна сума. Тому зараз розглядається кілька варіантів щодо вирішення цього питання — компенсації, можливість ввезення авто з-за кордону із застосуванням відповідних пільг, окрема ваучеризація — за бажанням черговиків. Питання активно вивчають і ми шукаємо шляхи їх вирішення.

Що ж до житлового питання, то для інвалідів Великої Вітчизняної війни воно майже вирішене. Останніх 300 квартир роздано. Стосовно категорії ветеранів-інтернаціоналістів, які є послідовниками цього бойового братерства, для вирішення житлової проблеми в цьому році виділено понад 95 мільйонів гривень.

— Ми посилили свою співпрацю з громадськими об’єднаннями, яких нараховується 23 (ідеться про структуровані та багаточисельні). Всі вони нами підтримуються, — зауважує Володимир Сіроштан. — Ветерани повинні бути максимально задіяні в  громадсько-політичному житті країни.