ПАМ’ЯТЬ

Усвідомлення подвигу воєнного покоління міцнішає разом із загальнолюдськими цінностями, за якими живуть цивілізовані країни

Приглушене освітлення, квадратне полотно екрана, на якому знову й знову спливають кадри фронтової кінохроніки, воєнні пісні та марші — такою атмосферою вчора зустрічав ветеранів Клуб Кабінету Міністрів. За круглим столом розмістилися не лише ті, хто здобував славу на полях Великої Вітчизняної. Думками і враженнями жваво обмінювалися ветерани радянської епохи різних поколінь і часів незалежності, зокрема воїни-інтернаціоналісти й учасники миротворчих операцій. Адже всі вони вважають День Перемоги особистим святом.

За орденськими планками і нагородами важко було приховати яскравий блиск двох зірок Героя Радянського Союзу. Одна з них — ще часів Великої Вітчизняної — належала генерал-майорові в синьому мундирі з виправкою справжнього вояка. Друга контрастувала з лацканом темного цивільного піджака людини знач но молодшого покоління. Втім, цінність цих нагород не залежить від часу їх отримання.

Йому також не підвладні й пісні про війну. Здається, їх знаєш напам’ять, але за перших акордів щоразу завмирає кожна клітина єства, кожен нерв. Особливо в оточенні тих, про кого ці пісні, власне, і складено.

Музичний фон у залі припинився з появою Прем’єр-міністра Миколи Азарова. Проте атмосфера від того не стала менш святковою. З ветеранами спілкувався не лише глава уряду, а передусім людина, яка шанує їхній подвиг і схиляється перед героїзмом тих, хто захистив свою Батьківщину і весь світ від фашистського поневолення.

Тому применшувати значення Великої Перемоги нікому не дано права, наголосив Прем’єр. Як і переоцінювати її та хід історії. Важко навіть уявити, що було б у разі протилежного розвитку подій, адже така вірогідність у 1941 році була надзвичайно високою, вважає Микола Азаров. На щастя, цього не сталося, і травень асоціюється у нас не лише із цвітінням бузку, а й і з цим величним святом.

Микола Азаров не став обтяжувати людей масивом цифр різноманітних підвищень, доплат чи компенсацій. Хоча цього року вони справді зросли, і отримають їх напередодні свята ветерани Великої Вітчизняної, колишні миротворці та афганці.

Ветеранам було набагато цікавіше дізнатися про плани уряду щодо впорядкування Парку Слави, зокрема створення Алеї героїв з бюстами славетних українців. Початок їй було покладено із встановленням пам’ятника нашому землякові, тричі Герою Радянського Союзу Іванові Кожедубу.

Учасники зустрічі презентували главі уряду проекти такої алеї з іменами героїв. Розглянуто його буде найближчим часом, пообіцяв Микола Азаров після побіжного ознайомлення з документами. Загалом говорив він мало. Більше слухав і робив помітки. Проблем-бо ж вистачає у всіх, і ветеранські організації — не виняток.

Висновок було зроблено простий і однозначний: урядовцям і особисто Прем’єр-міністру слід частіше зустрічатися з ветеранами, принаймні двічі на рік. Користь від цього буде обопільною.

ВІТАННЯ

Дорогі ветерани,   шановні співвітчизники!

Щиро вітаю Вас з Днем Перемоги у Великій Вітчизняній війні!

67 років минуло  від дня перемоги над фашизмом, але відлуння війни, яка забрала життя 10 мільйонів наших співвітчизників,  ми чуємо і сьогодні.

Ми завжди пам’ятатимемо, якою дорогою ціною  було здобуто мир в нашій країні. І в цей  світлий  травневий  день доземно   вклоняємося визволителям, завдяки яким маємо можливість жити, працювати, плекати дітей.

Дякуємо всім, хто у важкі повоєнні роки підіймав Вітчизну з руїн, відроджував міста й села. І наш обов’язок  – бути гідними героїчних батьків і дідів.

Бажаю Вам міцного здоров’я, миру, злагоди, натхнення для втілення в життя задумів і сподівань.

Хочу запевнити, що Уряд і надалі докладатиме усіх зусиль для задоволення потреб та захисту інтересів ветеранів, вшанування пам’яті загиблих і збереження надбань Великої Перемоги.

Вічна пам’ять всім, хто поліг у боях! Честь і слава живим героям!

 З повагою

 Прем’єр-міністр України Микола АЗАРОВ