СТАНОВЛЕННЯ

Курсанти Харківського університету Повітряних сил політали самостійно

Цьогорічна льотна практика майбутніх пілотів, як поінформував представник регіонального медіа-центру Міністерства оборони України в Харкові Дмитро Горбунов, традиційно проходить на  аеродромі 203-ї навчально-авіаційної бригади в Чугуєві. У ній задіяні  20 курсантів четвертого, випускного, курсу.  Самостійні польоти на літаках Л-39 «Альбатрос», транспортному Ан-26 та вертольоті Мі-8МТ майбутні льотчики, за словами Д. Горбунова, виконували вперше в житті, освоївши попередньо вивізну програму та склавши необхідний мінімум польотних завдань. Лише після цього їх допустили до керування літаком без сторонньої допомоги.

За ходом становлення майбутніх льотчиків стежили офіцери командування Повітряних сил ЗС України, командування ХУПС і журналісти.

— Все необхідне для проведення льотної практики у нинішньому році ми отримали, — зазначив т. в. о. начальника ХУПС, військовий льотчик І класу генерал-майор Олексій Котов. — Два місяці активних польотів значно збільшили час практики та надали підгрунтя для успішного навчання льотній справі на  останньому курсі. Продовження польотів випускниками  буде у квітні наступного року.

Останні інструкції отримано. Фото Дмитра ГОРБУНОВА.

Після першого випробування небом, яке прийнято в авіаторів називати посвяченням у льотчики, курсантів-випускників прискіпливо оцінять та закріплять за  певними військовими спеціалізаціями.  Братимуться до уваги  їхні моральні, ділові якості  та рівень підготовленості за різними льотними показниками. Більшість  з них  поглиблено вивчатиме літаки винищувальної, бомбардувальної, штурмової та розвідувальної авіації, на яких і нестимуть у майбутньому нелегку офіцерську службу в авіаційних з’єднаннях Повітряних сил. Решті ж  доведеться служити в частинах військово-транспортної авіації. Але всі хлопці однаково щасливі, адже їхня мрія літати збувається.

   До того, щоб залишитися наодинці з небом,  я йшов довгих шість років —  ще з восьмого класу школи, коли й народилася моя мрія літати, — поділився враженнями від свого першого польоту  відмінник навчання курсант Станіслав Соломко.—  Словами передати все те, що я відчув у небі, просто не можна. До мого польотного завдання входило: зліт, політ по колу, прохід над «стартом» на висоті 600 метрів зі швидкістю 350 км/год та безпосередньо сама посадка. Я радий, що успішно впорався із завданням, адже це означає, що я став справжнім льотчиком.