Перший етап дуже важливої реформи — децентралізації, який був доволі непростим, можна вважати завершеним і успішним. Про це на засіданні уряду заявив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Отже, в межах посилення можливостей місцевого самоврядування Кабінет Міністрів  ініціює перехід до нового етапу реформи з децентралізації, який передбачає закріплення вже набутих успіхів і формування спроможних громад, зміну територіального устрою, чітке розмежування повноважень і функцій контролю різних рівнів управління, а також активний розвиток форм місцевої демократії, коли жителі можуть висловити власну думку з різних питань не від виборів до виборів, а повсякчас. Про це сказав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, представляючи новий план дій щодо реформи з децентралізації на період до 2020 року.

Глава уряду наголосив, що більшість змін необхідно закріпити в Конституції і зробити це швидко, щоб провести місцеві вибори 2020 року вже на новій законодавчій та територіальній основі, повідомляє департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну.

Над угодою про зону вільної торгівлі з Ізраїлем сторони працювали не один рік. Утім, вона того варта. Фото Миколи ЛАЗАРЕНКА

Повноваження, землі й кошти — на місцевий рівень

«Реформу з децентралізації визнано однією з найуспішніших. До 2014 року більшість урядів виступали за централізацію влади. І не з чуток знаю, як було важко розвивати міста, будувати дороги. Систему державної влади було занадто централізовано. Повноваження й кошти забирали від людей і концентрували у центрі, — сказав Володимир Гройсман. — Тож важливо було розпочати системні кроки, які б дали змогу віддати на місця повноваження і кошти».

Як зазначив глава уряду, за п’ять років — з 2014-го по 2019-й — уряду спільно з парламентом і Президентом вдалося реалізувати перший етап реформи. В Україні сформовано 876 спроможних громад, в яких нині живуть близько 68% українців. Місцеві бюджети зросли на порядок — до майже 234 мільярдів гривень. У власність громад передано 1,5 мільйона гектарів земель сільськогосподарського призначення. Близько 75% податків залишаються в громадах, їх використовують на місцеві потреби. А метою 2020 року Прем’єр назвав формування 100% ефективних, самодостатніх спроможних територіальних громад.

«Є необхідність закріпити те, що маємо, і почати новий етап — на нових рішеннях забезпечити незворотність реформи», — сказав Прем’єр-міністр.

Він пояснив, що серед нових завдань — затвердити нову територіальну основу країни — 100 спроможних районів і 1600—1800 спроможних громад, закріпити фінансову самодостатність місцевого самоврядування, сформувати ефективну систему управління, впорядкувати систему державного контролю, а також уникнути дублювання функцій.

Зміни закріплять у Конституції

«Потрібно розвивати форми прямого народовладдя — вдосконалити виборче законодавство й вибудувати механізми проведення місцевих референдумів, щоб громадяни мали змогу висловити свою позицію й ухвалювати рішення не від виборів до виборів, а у процесі життя. Люди мають сказати своє остаточне слово з різних питань: яку дорогу слід ремонтувати першочергово, де збудувати новий дитсадок чи ФАП, на які першочергові й пріоритетні для громади програми спрямувати кошти тощо», — наголосив Прем’єр-міністр.

Він зазначив, що урядове бачення подальшої децентралізації буде сформульовано у пропозиціях змін до Конституції України. Обговорити і схвалити їх слід без зайвих затягувань, адже часу небагато. «Зміни має бути закріплено в Конституції. Інакше систему можна буде зруйнувати. А конституційний процес надасть гарантії розвитку місцевого самоврядування», — переконаний Володимир Гройсман.

Прем’єр зауважив, що повноцінний розвиток громад неможливий без сильної та стабільної економіки. Український продукт має займати достойне місце на ринках світу, і формування режимів вільної торгівлі всіляко цьому сприяють. Тож важливим кроком до її зміцнення і розвитку стало підписання 21 січня 2019 року угоди про зону вільної торгівлі з Ізраїлем. «У нас є ринок ЄС, відрито ринок Канади, ми сформували якісну угоду між Україною і Ізраїлем. У понеділок було підписано угоду, її тепер треба впроваджувати, — сказав Володимир Гройсман. — Проведено величезну роботу».

46 угод про ЗВТ, на часі — 47-ма

Перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів поінформував, що перемовини тривали кілька років, відбулося сім раундів переговорів, і в підсумку Держава Ізраїль стала 46-ю країною, з якою Україна має тісні торговельні зв’язки на рівні ЗВТ. Тепер угоду мають ратифікувати Верховна Рада України та Кнесет Держави Ізраїль. Повну її імплементацію планують протягом трьох — семи років.

«Це дасть змогу бізнесу підготуватися й максимально використати можливості вільної торгівлі. Одразу після ратифікації угоди Ізраїль скасує ввізні мита для 9% сільськогосподарських товарів і 80% виробів промислової продукції українського виробництва. Ця країна одразу відкриє свій ринок для українських лікарських засобів, добрив, паперової продукції, будівельних матеріалів, електронних пристроїв і апаратів, які є інноваційними», — сказав урядовець. Україна ж у відповідь одразу скасує ввізні мита для 7% сільськогосподарських товарів і 70% виробів промислової продукції ізраїльського виробництва.

Перший віце-прем’єр наголосив, що поки що угода стосується тільки товарної продукції, але в ній прописано і початок переговорів щодо лібералізації торгівлі послугами між двома країнами.

Глава уряду подякував усій переговорній команді й доручив першому віце-прем’єр-міністру сформувати групи фахівців, які в регіонах України проведуть зустрічі з бізнесом, щоб повноцінно поінформувати на місцях про нові експортні можливості.

Після засідання уряду на тематичному брифінгу радник міністра економічного розвитку і торгівлі Роксолана Підласа додала: «Ми розраховуємо, що експорт в Ізраїль зросте щонайменше на 63,5 мільйона доларів на рік, це більш як 10% експорту 2017 року».

Ще одне доручення — активно долучитися до перемовин із Туреччиною, з якою також готують угоду про ЗВТ. «Нове завдання — завершити перемовини з Туреччиною, які вже перебувають на фінальній стадії. Політична домовленість є. Технічно треба допрацювати це питання», — сказав Прем’єр-міністр, висловивши сподівання, що цю угоду буде підписано до кінця 2019 року.

Степан Кубів уточнив, що «на сьогодні сторони погодили понад 21 тисячу позицій за угодою, залишилося обробити ще 1,2 тисячі позицій. Це дуже чутливий ринок, пріоритетний для експортної стратегії України».

Наприкінці засідання уряд ухвалив рішення про припинення для України чинності трьох угод щодо економічної співпраці, укладених у межах Співдружності Незалежних Держав (СНД), схвалив  Концепцію реформування системи забезпечення населення культурними послугами та проект закону «Про приєднання України до Конвенції про Європейський інститут лісу», рішення про підвищення посадових окладів науково-педагогічних працівників, а також затвердив порядок забезпечення підручниками та посібниками здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогів.