Чергове засідання уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розпочав з оприлюднення актуальної інформації про вакцинацію проти коронавірусу. «Вакцинальна кампанія триває в нормальному темпі. В Україні вже щеплено майже 14 мільйонів осіб, з яких понад 12 мільйонів громадян повністю імунізовано двома дозами вакцини. Загалом проведено майже 26 мільйонів щеплень. Три регіони перетнули позначку в 50% вакцинованих дорослих українців принаймні однією дозою», — зазначив Прем’єр, закликавши області активніше наближатися до позначки 70% вакцинованого дорослого населення задля формування колективного імунітету.  

Фото надала пресслужба Кабінету Міністрів України

Аби підтримати тих, хто розуміє важливість і необхідність вакцинації проти коронавірусу, ініційовано нову програму підтримки людей і бізнесу. Йдеться про виплату тисячі гривень повністю вакцинованим українцям. На першому етапі програму реалізовуватимуть із 19 грудня цього року через застосунок «Дія». З наступного тижня Мінцифри запустить бета-тест послуги. Для її отримання українці зможуть оформити віртуальні картки, розроблені спеціально для виплат, — картки е-підтримки. Оформлення цієї картки безкоштовне і без жодної плати за обслуговування. Витратити тисячу гривень можна поки що на такі послуги: креативна, транспортна й спортивна галузі. 

Уряд затвердив порядок надання відповідних виплат громадянам. Щоб устигнути отримати виплату в першому етапі, потрібно подати заявку в «Дії» з 19 по 29 грудня цього року. 

Транспортні проєкти

Прем’єр неодноразово наголошував, що веде перелік умовних економічних злочинів проти Української держави. Йдеться про важливі проєкти й реформи, які не було реалізовано за попередні 30 років, але без яких важко уявити цивілізовану країну.

«Серед злочинів: відсутність концесійних автодоріг і накопичувальної пенсійної системи. Уже наступного року цю ситуацію виправлятимемо. Так,  2022-го заплановано реалізацію проєкту першого концесійного автобану», — зазначив Денис Шмигаль. 

Кабмін ухвалив і передав до парламенту законопроєкт, покликаний зняти перепони в реалізації таких інфраструктурних проєктів. 

«Документ пропонує вдосконалити механізм регулювання питання відведення земельних ділянок для будівництва об’єктів транспортної інфраструктури, які мають надважливе значення для держави», — прокоментував Прем’єр.

Концесійні автобани — не лише поліпшення якості доріг. Це насамперед збереження вже відремонтованих і новозбудованих трас. Вантажівки, які найбільше руйнують дороги, зможуть користуватися якісними й швидкими автобанами. Це дасть змогу розвантажити звичайні автомагістралі, зберегти їх якість якнайдовше, а також підвищить безпеку на дорогах.

Уся країна знає про страшну дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 7 грудня. Внаслідок зіткнення мікроавтобуса з фурою трагічно загинуло 13 людей, шестеро травмовано. Очільник уряду анонсував, що за результатами розгляду трагедії Кабмін ухвалюватиме рішення з підвищення безпеки на дорогах та експлуатації маршрутного транспорту.  

Денис Шмигаль вкотре наголосив, що Україна має значний транспортний потенціал, але іноді на заваді стають пункти пропуску на українських кордонах, де вантажівки можуть стояти в чергах до двох тижнів. 

«Цього року ухвалено план модернізації пунктів пропуску, в межах якого відбудеться модернізація 20 пунктів та будівництво 12 нових. Загальний обсяг програми — майже 10 мільярдів гривень на три роки», — уточнив глава уряду. 

Аби вже зараз збільшити швидкість пропуску транспорту на кордоні, Кабмін започаткував експериментальний проєкт «Електронна черга перетину кордону». Проєкт дасть змогу швидко проходити оформлення на кордоні, а транспортним засобам — не простоювати по кілька днів, що скоротить видатки бізнесу. Ідея черги доволі проста: бронювання часу, коли можна перетнути кордон. Буде створено й комфортні зони очікування. Запровадження електронної черги має поліпшити імідж нашої держави та інвестиційний клімат.

Про виплати та освіту

Уряд започаткував ще один експериментальний проєкт — програму додаткового соцзахисту працівників підприємств, що підпадають під велику приватизацію. Інвестор, який купуватиме такий державний об’єкт, протягом двох років після приватизації сплачуватиме внески в недержавні пенсійні фонди для більш ніж половини працівників підприємства. 

«Тобто запроваджується накопичувальна пенсійна система для працівників підприємств великої приватизації. Внески становитимуть не менш як 4% платні. Це стане одним із перших кроків до повноцінного запровадження накопичувальної пенсійної системи для всіх», — прокоментував Прем’єр.

Кабмін залучатиме приватних партнерів як для будівництва концесійних доріг, так і розвитку професійно-технічної освіти. «Модернізація профтехосвіти неможлива без підтримки бізнесу, і ми активно залучатимемо підприємців до оновлення навчального простору», — підкреслив Денис Шмигаль.

Уряд затвердив концепцію державної програми розвитку профтехосвіти на наступні п’ять років. Осучаснення, партнерство й популяризація — це три ключові елементи нової стратегії. 70% підприємств, які наймали випускників таких закладів, зазначають, що вони не володіють необхідними практичними навичками. Тому бізнес не менш ніж держава зацікавлений у такій реформі. 

Кабмін ухвалив рішення про залучення коштів Європейського інвестиційного банку для реформи профтехосвіти в Україні. Йдеться про понад 1,7 мільярда гривень, або 58 мільйонів євро. Разом із коштами держави, бізнесу й місцевої влади планується повністю змінити структуру професійно-технічної освіти.

Уряд має намір коригувати систему управління державним боргом, аби зменшити його. У 2024-му він не має перевищувати 47% ВВП, а на кінець цього року він очікувано становитиме 57%. Планується також змінити структуру держборгу на користь внутрішніх запозичень у національній валюті. Держава співпрацюватиме й з міжнародними фінансовими інституціями задля залучення довгострокового пільгового фінансування. 

Питання національної безпеки

Схвалено два законопроєкти. Ідеться про посилення відповідальності публічних осіб за заперечення збройної агресії Росії проти України. Документи передбачають зміни до адміністративного кодексу щодо відповідальності за публічне заперечення агресії РФ проти України, за спроби легітимізувати окупацію українських територій.

«Усі наші та іноземні політики, які розповідають про нібито громадянську війну в Україні, про «неукраїнський» Крим, мають нести за це відповідальність. І це точно не про свободу слова, а про сприяння агресору. На жаль, навіть на восьмому році війни в Україні є політики, які цього не розуміють», — заявив Прем’єр.

Уряд з допомогою депутатів хоче запобігти й зменшити кількість випадків суспільно небезпечної чи провокативної поведінки публічних діячів, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, політично значущих осіб в умовах міжнародного збройного конфлікту.