Одним із давніх атрибутів українського Різдва є дідух — символ доброго врожаю, злагоди в родині, достатку в кожній оселі, сув’яззя поколінь.

В обласному еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді понад 20 років поспіль школярі і педагоги активно демонструють своє вміння творити давній народний оберіг. За словами його директора Івана Герца, задля новорічно-різдвяної атрибутики зорганізовують конкурси, виставки. Останніми роками, зокрема задля збереження хвойних насаджень, оголошують творче змагання «Замість ялинки — зимовий букет». Дідух — основа таких конкурсних виробів. Адже століттями саме він в українських хатах виконував нинішню роль новорічних ялинок. Кращі роботи цього народного мистецького й художнього змагання увійшли в експозицію, яку відкрили в Тернополі в Українському домі «Перемога». Виставка діятиме до Водохреща.

Дідух-тризуб вінчає-відкриває виставку.

Гарячі події 2014 року, звісно, не могли не відобразитися у виготовленні дідухів. Уперше на виставці з’явився дідух-тризуб. Висота його — 1 метр 70 сантиметрів. «Виготовляючи дідуха-тризуба, — каже Іван Герц, — наші вихованці хотіли підкреслити, що Україна — мирна держава. Але він може перетворитися й на грізного сокола-захисника в час, коли сусід-ворог засипає вогнем «градів» українські простори».

Дідуха-берегиню представляє директор обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Іван Герц.

Щоб здолати агресора, українцям потрібно бути згуртованими, виступати єдиним цілим. Один із дідухів, що представлений на виставці, так і називається «Символ єдності». Його створили юні натуралісти з Бучацького району. У їхньому символічному дідусі-дереві стовбур — ознака центру, основи України, а ліве та праве розгалуження відповідно — Лівобережна та Правобережна частини нашої країни. А посеред дідуха — статуетка з кукурудзи-берегині, яка слугує монолітом держави.

У відвідувачів виставки викликає захоплення і «Різдвяне диво». Так назвав свій, напевно, найвищий в Україні (майже вісім метрів) дідух тернополянин Ярослав Осадци. Виплетений він у вигляді календаря. Чотири яруси означають пори року, кожен з яких ще поділено на три місяці, відтак — на чотири тижні. Про дні та години народний умілець теж не забув і надав їм відповідну кількість, використовуючи задля цього колосові. На маківці дідуха — фігурка янгола, який приніс звістку про народження Христа. Трохи нижче — образ «Пресвятої родини», що, власне, відтворює Біблійні перекази про цю подію. Вмонтував автор і павука — символ родини. Три види кубиків на ньому означають діда й бабу, їхніх дітей та внуків.

Різдвяна композиція.

Атмосферу   Різдвяної містерії не можна сповна відчути і без шопки. Тож четвертий рік поспіль міська влада оголошує конкурс на кращий макет Божих стаєнок. Призовий фонд цього творчого змагання — вісім тисяч гривень. Чи не найбільшу кількість ясел-вертепів подали і на конкурс, і на виставку учні Тернополя, хоч є чимало робіт і дорослих. Варто додати, що окремою номінацією конкурсу «Різдвяне диво» стануть ясла-вертепи, які виставлять у храмах. Їх, певна річ, через великі розміри не можна оглянути на виставці. Тож треба прийти-таки Різдвяної пори до церкви, щоб не лише помилуватися шопкою, а й стати учасником відправи святкової Служби Божої, поколядувати разом із сотнями й сотнями українців, помолитися за мир і спокій у нашій державі.

Микола ШОТ, «Урядовий кур’єр» (фото автора)