Підніжки для фермера

Фермерам і сільгоспвиробникам тепер не до розмов: весна — і цим усе сказано! Втім, вони змушені не говорити, а кричати так, щоб їх почули в столиці. Бо з такими проблемами, як цієї весни, ще не стикались.

Голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Рівненщини Дмитро Українець, киваючи на рекордні торішні врожаї, каже, що треба насамперед витримати технологію. А це пальне, насіння, добрива, засоби захисту, техніка тощо. «Різке, не обгрунтоване здорожчання матеріально-технічних ресурсів вибиває у фермера землю з-під ніг. Так, про диспаритет цін ми говорили завжди, фермери змушені були наздоганяти їх, віддаючи задешево свою майбутню продукцію. Але тепер, схоже, наздогнати вже не вдасться. Скажімо, аміачна селітра, яку виробляє «Рівнеазот», торік коштувала 4 тисячі гривень за тонну, а нині — 12! А ціна на картоплю якою була, такою й залишилася, навіть упала до 1,5 гривні за кілограм», — констатує він.

За його словами, усі намагання дізнатися механізм ціноутворення від керівництва «Рівнеазоту» розбиваються об суцільне ігнорування — так, наче ці люди їдять не той хліб, який вирощують селяни. «Коли долар злетів до 40 гривень, завод, що належить олігарху Фірташу, підвищив ціну на добрива, і вона не впала ні на йоту. Невже газ для нього теж подорожчав утричі? Чи просто значно вигідніше експортувати селітру й заробляти валюту?» — каже голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Рівненщини.

Про хліб для пенсіонерів і молоко для дітей 

Голова фермерського господарства «Влада» Млинівського району Олександр Романчук зазначає, що хліб випікають із зерна, яке аграрії продали щонайбільше по 1700 гривень за тонну, він коштує 8 гривень. «Так, здорожчало пальне, енергоносії, але ж не основна складова — сировина! То чи не занадто високу ціну платить споживач? Тут треба втрутитись державі. Якщо, звісно, її перші керівники задумуються, чи зможе завтра український пенсіонер купити хоча б хліб. Бо цукерок від «Рошен» він уже точно не скуштує. За попередніми прогнозами, собівартість тонни зерна нового врожаю буде не менш ніж 5 тисяч гривень. От і порахуйте, у скільки тоді обійдеться буханець», — каже він.

А голова фермерського господарства ім. Шевченка Здолбунівського району Віктор Атаманюк додає: виходить, що мораторій на перевірки, проголошений урядом, лише на руку нечесним переробникам, які знімають останню сорочку і з селян, і зі споживача. «Фермери перевірок не бояться: нам просто нічого приховувати, крім власних кайданів, які натягнула на нас держава. Скажімо, собівартість літра молока нині не менше ніж 5 гривень 40 копійок, а мені (за молоко екстра-класу!) переробники платять 4—4,50, а селянам — вдвічі дешевше. Тут іде звичайний монопольний зговір керівників молокопереробних підприємств чотирьох областей», — не розуміє фермер.

Доважок до проблем

Олег Поліщук, голова фермерського господарства «Маленький оазис» Гощанського району, додає про дороге насіння: мовляв, недосіємо, недоглянемо, не додамо добрив — і що зберемо? «Маємо два виходи: або вирізати худобу й припинити існування господарств, або ж перекрити дороги, щоб нас почули! Тільки чим наповнюватимуть внутрішній ринок, що їстимуть городяни — польську картоплю й капусту? Та при нинішньому падінні гривні вони будуть золотими! Чим, врешті-решт, годуватимемо армію?» — не приховує він емоцій.

«Від перших осіб держави чуємо, що аграрний сектор — єдина галузь, яка працює прибутково. Тільки хто має ті прибутки — трейдери, які вивезли зерно та сою за кордон і справді поклали в кишені чималу валютну виручку. А ті, хто працює на внутрішній ринок, залишилися при своїх інтересах. На додачу до перелічених проблем на плечі фермера тепер лягає ще одна, непідйомна, — пенсійне забезпечення пільгових категорій працівників села. Тепер кожен із нас справді і  швець, і жнець, ще й пенсійних законів знавець!» —  зазначає Петро Ягодка, голова ПСП «Розвазьке» Острозького району.

Слід зазначити, йдеться про схвалені 28 грудня зміни в Податковий кодекс, які скасували поняття «платник фіксованого сільгоспподатку». Натомість, на думку керівника господарства, всі підприємства галузі стали платниками єдиного податку четвертої категорії. Водночас у Законі «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» для «єдинників» винятків щодо відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій не передбачено.

«Ось така колізія: не знаю — навмисно чи випадково створена. Але нам від цього не легше: де взяти ці кошти? Скажімо, багатодітна жінка пропрацювала в  господарстві місяць чи два на жнивах, а тепер я маю виплачувати їй пільгову пенсію — аж до досягнення пенсійного віку. Це нонсенс, але ж суди, на жаль, не чекають. Фермери вже отримали позови до Феміди за несплату коштів у Пенсійний фонд для пільгових категорій сільських пенсіонерів. Далі виконавча служба заблокує наші рахунки — от вам і буде посівна!» — бідкається голова ПСП «Розвазьке».

Щоправда, за інформацією директора департаменту агропромислового розвитку ОДА Надії Приходько, профільне міністерство вже підготувало згадані зміни до законів, які знімають пенсійне навантаження із сільгоспвиробника й повертають його державі. «У Законі «Про пенсійне забезпечення» пропонують передбачити, що право на пільгову пенсію мають жінки, які виховали 5 і більше дітей, пропрацювали в сільськогосподарському виробництві не менше 5 (7) років і продовжують працювати в цій галузі», — пояснює посадовець.

Є надія, що парламент їх ухвалить, а Президент підпише. От тільки бажано прописати ще й те, що вони набирають чинності з 1 січня цього року. Інакше, як кажуть, за простій доведеться платити фермерам. А нині ціна питання для Рівненщини — 1,2 мільйона гривень щомісяця: це пенсії для 1241 пенсіонера. 

І ще одне. Якщо в нашому законодавстві не передбачать відповідальності за незаконні дії (наприклад, безпідставне підвищення цін переробниками, а саме з молоком ситуація найбільш кричуща), результату не буде.