Господарство, яке спеціалізується на дослідному поліпшенні зернових культур, відроджує тваринництво. І все це відбувається протягом останніх трьох років під керівництвом нового директора ДП «Дослідне підприємство «Ізвєстія» Сергія Рудського. 

Відчувають  користь  від об’єднання

«Наше підприємство одне з небагатьох в Україні, яке впроваджує високопродуктивні сорти пшениці, озимого ячменю, олійних культур: ріпаку, льону, гірчиці. Цього року вперше висадили посухостійку культуру сорго, яка має показати високі результати, — каже Сергій Володимирович. — Та найбільше пишаємося тим, що стали кращими із соціальної підтримки своїх працівників. За це й отримали нагороду від профспілок за перемогу в обласному конкурсі «Колдоговір, надійний захист трудових прав та соціально-економічних інтересів працівників у 2015 році».

Директор ДП «Дослідне підприємство «Ізвєстія» Сергій Рудський (крайній справа) цікавиться якістю цьогорічного врожаю. Фото надане автором

Як уточнює директор, середня зарплата селян (найбільше їх із сіл Широке та Далеке) — 3,8 тисячі гривень, а під час жнив механізатори отримують 12—15 тисяч. Усього в господарстві постійно працюють 130 фахівців, майже 40 сезонників. У господарстві, де загальна площа земель 7,18 тисячі гектарів (з них орних 5,8 тисячі), розмножують репродуктивні насінницькі сорти зернових та олійних культур, проводять сільськогосподарські дослідження та впроваджують у запорізькій засушливій зоні сухостійні сорти пшениці та ячменю. Цьогоріч висадили сорго на площі 400 гектарів. Мають власну ділянку гібридизації соняшнику, співпрацюють з інститутом генетики Одеси. Продукція господарства у кілька разів дешевша за імпортну, не поступаючись у якості, а то й краща.

Щодо тваринництва, то коли Сергій Рудський очолив господарство, тут залишалося 200 голів свиней, нині — понад 800. Споруджують корпус для збільшення поголів’я свиней до двох тисяч голів. Цього року вже здали на м’ясокомбінат 500 свиней, народилося 700 поросят.

До речі, місцеві селяни чи не першими створили одну з найбільших об’єднаних громад в Україні з п’яти навколишніх населених пунктів. Нині в ній понад 13 тисяч осіб.

«Наші фахівці їздили до Німеччини за державною програмою забезпечення життєдіяльності об’єднаних громад, переймали досвід налагодження пожежної безпеки в селі. Це актуально для нас, бо селяни заготовляють багато кормів для худоби, а сіно та солома сухі, тому й пожежонебезпечні. Німці відвідали наше господарство та обіцяли подарувати нове пожежне авто, збудувати ангар для техніки громади.

За об’єднаними громадами майбутнє. Це розвиток населених пунктів, податки залишаються в громаді, яка ними й розпоряджається. Уже за кошти громади міняють у місцевій школі вікна, ставлять нові, більш ощадні опалювальні котли, займаються освітленням у селі», — каже Сергій Рудський.

Кошти  у розвиток

Щоб ще допомогти селу, на переконання директора, треба на державному рівні повернути відшкодування ПДВ. Торік за такі кошти «Ізвєстія» придбало новий комбайн, а цього року втратило півтора мільйона гривень — це ціна новенького імпортного трактора, конче потрібного господарству.

«А ще ми як держпідприємство раніше сплачували 15% чистого прибутку, нині платимо 75. Раніше платили фіксований сільськогосподарський податок — це становило 50 тисяч гривень на рік, тепер підприємство — платник єдиного податку 4-ї групи і на рік він становить 1,5 мільйона гривень. У таких тяжких умовах підприємству дуже важко розвиватися, купувати нову сучасну сільгосптехніку, поповнювати матеріальну базу на кошти, які залишаються після сплати податків. Наприклад, у 2014 році, коли залишалося 85% прибутку, ми придбали новий імпортний трактор, німецький культиватор, французький оприскувач. Тепер розвитку не буде, а він потрібен, бо люди хочуть працювати. Лише коли вкладаєш у підприємство кошти, то добре буде і людям, і державі», — підкреслює Сергій Рудський.

Він додає, що треба щось робити і з кредитуванням держпідприємств. У період жнив гроші є, а в міжсезоння, коли треба годувати худобу тощо, зазвичай закінчуються. Тому доводиться шукати виходи, укладати форвардні контракти. Тож директор просить уряд посприяти тому, щоб держпідприємства кредитували хоч би державні банки за прийнятними відсотками.