Великим досягненням останніх тижнів можна вважати довгоочікуване отримання чергового траншу від МВФ. Так, Україна має від цієї поважної фінансової установи 1 мільярд доларів.

Що дасть така допомога нашій державі? Чи буде втримано національну валюту? Чи були якісь вимоги МВФ до нашої країни і чи ставить вона їх надалі для отримання чергових траншів? Деякі ЗМІ розповсюдили інформацію про начебто дуже серйозні вимоги МВФ до нашої держави, які вона має виконувати. 

«УК» намагався розібратися в цьому питанні. Так, начебто Україна не може отримувати гроші, якщо вона не проведе пенсійну реформу. МВФ вимагає начебто, щоб законодавство в цій сфері нарешті стало об’єднаним (нині воно розпорошене у двадцяти різних нормативно-правових актах).

Деякі ЗМІ взагалі повідомляли про те, що МВФ доволі жорстко наполягає на збільшенні пенсійного віку в Україні та   вимог для отримання мінімальної пенсії.

Також начебто МВФ хвилює питання запровадження до початку листопада тимчасового механізму корегування тарифів на газ та опалення за так званим щоквартальним принципом. Це хочуть зробити у  разі,  якщо тарифи відхиляться від повного покриття імпортної вартості газу на 10% і більше.

Інше, що буцімто вимагає МВФ, — це оприлюднення переліку державних підприємств із  зазначенням, які з них буде приватизовано.

МВФ чекає також ухвалення закону про обіг сільськогосподарських земель.

Так начебто чи справді ?

Треба сказати, що більшість таких вимог (якщо вони  є), Україна сама виконує без «подання» МВФ, бо країні треба рухатися далі в питаннях реформ. Це передусім стосується останньої із таких — законопроекту щодо землі. Треба зазначати, що  народні обранці повинні його ухвалити, бо він є одним із першочергових документів, необхідних для початку відкриття вільного ринку землі. Цим законопроектом фактично  започаткують торгівлю землею.

Іноземці, тобто нерезиденти, не матимуть права бути її учасниками. Торгівлю визначено у два етапи: на першому з них, який триватиме два роки, продаватимуть  лише державні та комунальні землі сільгосппризначення. А другий етап, який   розпочнеться не так скоро, відкриє ринок для приватних власників ділянок. Проте експерти одностайні — з 1 січня 2017 року ринок землі не запрацює.

28 вересня на зустрічі міністра торгівлі США Пенні Пріцкер із Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом перша висловилася за те, щоб Україна продовжила реалізацію програми реформ, яку було схвалено МВФ. Пані Пріцкер дала знати, що в цьому разі уряд США продовжив би роботу із  виконання  завдань «дорожньої карти», включаючи податкову систему та митницю. Проте високий представник США натякнула на те, що Україна повинна чимало робити для подолання корупції, імплементації судової реформи, перегляду регуляторного поля та поліпшення державного управління.

Підвищення пенсійного віку не буде

Чи  справді вимоги МВФ та   перспектива надання грошової допомоги від інших донорів є  радикальними. Маємо на увазі  пенсійну реформу та ринок газу.

«Доки ми не бачили офіційного варіанту меморандуму з МВФ. Згідно з тією інформацією, що є, ця інституція не вимагає обов’язково підвищувати пенсійний вік. Головна мета — це зменшення, а краще ліквідація дефіциту Пенсійного фонду (ПФ).  Запропоновано перелік заходів, серед яких збільшення трудового стажу,   жорсткіші вимоги для призначення мінімальної пенсії тощо. Що саме буде використовувати Кабмін для досягнення мети подолання дефіциту ПФ,  вирішувати йому.

Щодо тарифів: є умова про їхній перегляд у разі зміни ціни на газ більш ніж на 10%. Тобто тарифи можуть  знижуватися», — вважає керуючий партнер юридичної фірми Pravovest Гліб Сегида.

Зі своїм колегою згодна і юрист з міжнародного права, адвокат компанії «Центр конфліктології і права» Олена Садовець. Вона зазначає, що між Україною та МВФ свого часу було підписано так званий Меморандум про співпрацю. «Проте ніхто цього документа  не бачив. Про зазначене можна стверджувати, по-перше, виходячи з назви Розпорядження Кабміну «Про схвалення проекту Листа про наміри Уряду України і Національного банку України до Міжнародного валютного фонду та проекту Меморандуму про економічну та фінансову політику», а також із закликів деяких депутатів надати їм для  читання текст цього Меморандуму. Отже, Меморандум є листом уряду України, в якому він бере на себе зобов’язання перед МВФ вчинити певні дії. Ця фінансова інституція зі свого боку оцінює, скільки додаткових коштів з’явиться від запропонованих дій,  та надає Україні свої Рекомендації. Тому стверджувати, що МВФ вимагає збільшення пенсійного віку чи підвищення тарифів, не є коректним, оскільки це — запропонований план розвитку від імені уряду України, а не те, що зазначено в Рекомендаціях», — резюмує юрист.

Зі своїми колегами згодна і головний економіст консалтингової компанії  Dragon Capital Олена Білан.  Вона переконана в тому, що в більш віддаленій перспективі ключовим питанням буде здатність влади дотримуватися подальших домовленостей із МВФ і отримувати фінансування без затримок. «З огляду на коментарі керівника МВФ Крістін Лагард, наша країна повинна ухвалити стійкий бюджет, щоправда, завдяки проведенню пенсійної реформи. Також ми повинні і надалі реформувати банківську систему та боротися із корупцією. А робити перші висновки можна буде під час обговорення проекту Держбюджету-2017 та здатності парламенту ухвалювати так звані непопулярні рішення», — вважає економіст.

Транш не проїли

Деякі експерти вважають вимоги МВФ все-таки надто жорсткими і натякають на те, що країна могла б жити і без них. «Справді, Україна могла б існувати і без цих траншів. Але  це   комплексне питання. По-перше, під транш МВФ підв’язана допомога від ЄС та США — без траншу ми б не отримали коштів від них та Світового банку. Разом — це більше 2 мільярдів доларів. По-друге, це сигнал  світової спільноти та інвесторів, що Україна далі рухається у бік Європи, а не припинила реформи. По-третє, на жаль, саме тиск Заходу є найбільш дієвим засобом для стимулювання України проводити реформи», — вважає Гліб Сегида.

Проте експерти впевнені у тому, що умови МВФ не є чимось неприйнятним. Фонд бачить всі проблеми України, про які знаємо і ми. Хіба нам не треба боротися з корупцією, розв’язувати проблеми Пенсійного фонду (дефіцит якого вже  понад 140 мільярдів гривень) та НАК «Нафтогаз України»? «Звісно, треба, все це і вимагає Фонд. Поки ми вирішили питання тільки з тарифами. Без  розв’язання проблеми ПФ Україна ніколи не зможе розвиватися, адже на 2017 рік дефіцит нашого Пенсійного фонду може становити понад 156 мільярдів гривень, тобто майже чверть всього бюджету», — додає пан Сегида.

Є й такі експерти, які зазначають, що транш МВФ все одно Україна розподіляє бездарно, просто «проїдаючи» його. Проте достовірно відомо, що 100%  цих коштів було скеровано саме на поповнення міжнародних резервів Національного банку України.

«Нехай різні експерти не спекулюють на цьому питанні — чимало з них заявляють, що ці гроші буде «розбазарено». Саме  ними    держава поповнила свої золотовалютні резерви, і це дуже добре. Добре й тому, що такі кошти надійшли в Україну напередодні початку дуже важливої кампанії — опалювального сезону, коли традиційно  зростає імпорт енергоресурсів в країну і починає знижуватися курс гривні. Тепер її коливання будуть зовсім не критичними», — зазначає пані Садовець.

Від редакції. Україна  приречена на тісну співпрацю з МВФ, Світовим банком та іншими фінансовими інституціями. Адже вони надають так звані довгі та дешеві кредити. Їхні вимоги можуть здаватися  жорсткими, проте це «на руку» нашій державі та її громадянам — без їхнього проведення рух країни до процвітання неможливий. Хіба ми не знали, що нам треба боротися із корупцією, реформувати пенсійне законодавство чи банківський ринок?! Звісно, що знали.

З іншого боку — ці гроші є  одним із багатьох інструментів забезпечення стабільності, створення «подушки» безпеки для економіки країни. А вести її правильним курсом, забезпечуючи зростання добробуту народу, — це вже справа державних інституцій та нас з вами також.