Понад тисячу кущів півоній з усіх куточків області протягом двох днів висадили місцеві жителі та гості на одному з мальовничих схилів села Мельники в Холодному Яру на Черкащині. Ініціатори акції прагнуть навіть у воєнний час зберегти й підтримати новітні національні традиції, які вже п’ятий рік плекають, влаштовуючи тут фестивалі, акції, ярмарки, майстер-класи, пленери митців. Саме цими днями, якби не війна, за кількасот метрів від півоній мав би гриміти звуками й барвами, розвагами й емоціями черговий фестиваль «Крутий заміс». Але поки що не до веселощів, хоч і не віддячити тим, хто цього року зібрався підтримати квіткову ініціативу, організатори теж не могли. Тож улаштували розіграш призів, музичне вітання та смачну кашу.

Фестиваль «Крутий заміс» започатковано 2018 року. Основна його мета — збереження мистецької спадщини, відродження ремесел і традицій Холодного Яру. Для цього тут влаштовували глиняну толоку, школу гончарства, уроки лозоплетіння. Незмінні складові фестивалю — традиційні етноперегони, кулінарні конкурси та холодноярський ярмарок.

Від казкових богатирів до сучасних захисників

Площа майбутньої квітучої плантації — пів гектара. Сюди, в тернові зарості, за словами організатора Юрія Романчі, раніше скидали сміття. Та виникла ідея влаштувати в цій місцині затишок: сміття прибрали, і вже кілька років напередодні проведення фестивалю садять півонії. Цьогоріч через соцмережі запросили людей із сусідніх громад, і вони відгукнулися. А ще кілька років тому тут побудували козацьку дерев’яну сторожову вежу. Прикметний і час: за переказами місцевих старожилів, півонію варто пересаджувати саме в пору церковного свята Марії Магдалини, тоді кущ цвістиме вже наступного року. Кажуть старі люди, що й назву півоніям дали меткі на слово козаки. В українських господах майже в кожному дворі походжали колоритні красені-півні. Їхнє пір’я вигравало на сонці всіма барвами веселки. Ніде у світі не було таких гарних півнів, як в Україні. Кажуть, саме тому українські козаки й назвали ці чарівні квіти півоніями, бо вони чимось нагадували півнів. А ще навіювали кожному з козаків спогад про рідну домівку.

Фестивальне дійство йшло своїм звичаєм, ні на мить не зупинялося — від квітника люди підійшли до майдану. І вже за кілька хвилин у затишному куточку біля облаштованої під горою сцени письменник-казкар Сашко Лірник емоційно й натхненно розповідав гурту малечі цікаві історії. Серед традиційних для українського фольклору казкових образів були порівняння із сучасними українськими воїнами, згадував казкар і про підступність та жорстокість росіян, і про те, що в житті, як і в казці, зло обов’язково покарають.

Зі сцени лунала щира молитва за наших захисників, тих, хто наближає перемогу над рашистами. Потім як заслужена подяка всім, хто брав участь у висаджуванні квітів, відбувся розіграш лотереї. Найбільше призів дісталося гурту дівчат, які, за словами організаторів, виплекали понад дві сотні пі­воній. Планшет, брендова продукція, книжки, гончарні вироби, грошові призи та багато іншого було розіграно зі сцени за таким принципом: кожен, хто приніс і посадив саджанець півонії, отримав лотерейний квиток і шанс виграти приз.

Уроки народних ремесел і патріотизму

Натхненник і організатор фестивалю Юрій Романча поінформував, як в умовах війни працює музей народних ремесел, створений тут, у Мельниках.

«Ми насамперед подбали про безпеку: за кілька десятків метрів облаштовано надійне укриття, — розповів Юрій Романча. — У цей складний час невеликими групами підвозили сюди дітей з Канівщини та інших куточків області на відпочинок, оздоровлення й розваги. Усього за останні два з половиною місяці тут побувало більш як 500 дітлахів. У садибі «Крутий заміс» у червні та липні цього року проходили дні екскурсійно-психологічного дозвілля дітей, допомогла в цьому агрофірма «Урожай». Поставили собі за мету зробити відпочинок малечі емоційно насиченим, тож були екскурсії, зустрічі з цікавими людьми, майстер-класи з гончарства, ліплення, хлібопекарства, виготовлення ляльок-мотанок. А рольові казки ще довго бентежитимуть їхню уяву.

Багатьом запам’яталося замішування тіста й випікання власних хлібців. Їх згодом діти апетитно смакували за безплатним обідом із сільських страв, що їм приготувала команда садиби «Крутий заміс». Та й протягом усього року ми навчали всіх охочих тонкощів народних ремесел. Школа гончарства в Мельниках активно працює. Краєзнавці вміло вплітають у процес навчання розповіді про історичні події, славних прадідів. Усе це перетворює дні перебування в Холодному Яру на незабутнє свято, підкреслює унікальну атмосферу нашого історичного краю.

Голови територіальних громад, які зібралися на фестивалі, висловили вдячність організаторам оздоровчих програм для дітей і всім, хто доклав зусиль для їхнього корисного, змістовного відпочинку.

Незмінна протягом останніх п’яти років ведуча дійства Ольга Касьянова так підсумувала цьогорічний захід: «Це найтихіший із фестивалів у моєму житті. «Крутий заміс» завжди збирав тисячі людей з усієї України, мало бути гучно. Ми мали знову влаштовувати глиняну толоку, варити десятки видів борщу, жбурлятися соломою, стрибати під сценою, слухати бандуру Віктора Пашника. Але цього року учасники зібрання тихо молилися за Україну, говорили, обіймалися. Усім рашистам і смертям на зло саджали півонії. І вкладали трохи інший зміст, ніж раніше, у слова гурту «Крутий заміс»:

Друзі мої, друзі, де ж ви

забарились?

Мов квітки по лузі, всі ви

розгубились...

Тримаймося. Перемога не за горами. А добрі народні традиції обов’язково проростуть навіть через роки, наповнять Холодний Яр і всю Україну п’янким ароматом біло-рожевої симфонії квітів. І будуть у нас заміси ще крутіші, а фестивалі — гучніші.

Текстівка

Наступного року півонії мають розквітнути. Фото автора