Карантин нарівні з економікою чи не найбільше завдав клопотів освітній галузі. Добре, що вчителі швидко зорієнтувалися в непростій ситуації й знайшли вихід. Адже в сучасній школі інформаційно-комунікаційні технології набули розвитку. Тепер же діджиталізація всерйоз і надовго оселилася в навчальних закладах. Звісно, у сільській місцевості довелося мати справу з певними труднощами. Коли уряд із 12 березня оголосив карантинні заходи, в колективі відразу ж провели засідання педагогічної ради, де обговорили форми дистанційного навчання. Усі вчителі поставилися до цієї справи серйозно й відповідально. Тішить, що троє наших колег уже мали певний практичний досвід. Щоправда, раніше така форма роботи слугувала їм допоміжним засобом, тепер же це мало стати основним у діяльності для всіх. І якщо свого часу деякі колеги трохи скептично ставилися до комунікаційних реформаторів, то тепер користувалися їхніми лайфхаками.Не забарилися з відповідними директивами й органи управління освітою. Зобов’язали керівництво навчальних закладів оприлюднити управлінські рішення щодо запровадження дистанційного навчання, на інтернет-ресурсах постійно популяризували різноманітні онлайн-платформи та цифрові сервіси. Серед учителів нашої опорної школи найпопулярнішими виявилися Nz.ua, Google Classroom, Classtime, Мій клас, На Урок, Skypе, Viber та інші.Швидко промайнули два місяці напруженої роботи в нових умовах. І це дало змогу зробити певні висновки.

Дітям подобається так навчатися

Адже вдома комфортніші умови, вільний режим занять, можливість краще зосередитися і відпочити. Щоправда, підсумки навчання менш продуктивні саме через брак живого спілкування за схемою учитель-учень. Зворотний онлайн-зв’язок можливий, і він діє. Найефективніша форма дистанційного навчання — в режимі реального часу. Однак далеко не всі учні виявляють ініціативу для такої комунікації. Головна проблема — щонайменше п’ята частина школярів у сільській місцевості не має змоги здобувати знання через цифрові носії.Проте це не стосується наших навчальних закладів. У Миколаївській ОТГ завдяки коштам державної субвенції у всіх восьми школах якісне інтернет-покриття. На жаль, цього не можна сказати про доступ до інтернету в приватних оселях, особливо у віддалених населених пунктах.Та й забезпеченість сучасними засобами комунікації недостатня. Тому в процесі дистанційних занять педагоги шукали найоптимальніші форми й засоби віртуальної взаємодії з учнями: від суперсучасних онлайн-платформ до звичайного телефонного зв’язку.

Нова освітня модель вимальовується

Ось як оцінюють перші підсумки дистанційного навчання педагоги нашої опорної школи.

Володимир ЩЕРБИНА,
директор Миколаївської спеціалізованої школи I—III ступенів
Білопільського району на Сумщині,
для «Урядового кур’єра»

ПРЯМА МОВА

Ірина ТИМЧЕНКО,
         вчителька математики:

— Позитив у дистанційному навчанні — насамперед активізація учнів, котрі під час навчання за класно-урочною формою тяжіли до пасивного відсиджування, а також те, що більшість школярів дізналися багато нового про можливості інтернет-ресурсів. Але й вад чимало. Насамперед школярі-відмінники не використовують усіх можливостей і переваг дистанції, а тим, хто добросовісно виконує всі завдання, доводиться занадто багато часу проводити за комп’ютером, що негативно впливає на їхнє здоров’я.

Крім того, в дітей немає чіткого режиму роботи, чимало батьків перебрали на себе їхню функцію: учні з посереднім рівнем знань надсилають бездоганно виконані роботи, тож учителеві важко оцінити їхні реальні знання. Частина школярів не має доступу до швидкісного інтернету, а через мобільний не всі файли завантажуються.

Наталія БАКЛЯК,
         учителька початкових класів:

— Спочатку дистанційна форма навчання викликала певне обурення батьків. Причини різні: неякісний інтернет, брак сучасних засобів зв’язку, часу, необхідного для допомоги дітям у навчанні. Та згодом усе владналося. Звісно, не всі школярі мають змогу працювати належно. Однак 90% учнів та їхніх батьків зрозуміли, що по-іншому не буде, і стали виконувати й надсилати роботи електронною поштою та на відповідні сайти. Тобто налагодився зворотний зв’язок, без чого успіхи неможливі.

Працюємо за допомогою Viber, NZ, Messenger, а також у телефонному режимі. Добре зарекомендувала себе взаємодія зі школярами на сайтах «Всеосвіта», «На урок», YouTube.

На жаль, у сільській місцевості немає змоги організувати високоефективне дистанційне навчання з технічних причин. Тому для кращого засвоєння надсилаємо дітям відео- та аудіофайли з поясненням. У процесі дистанційних занять у батьків утвердилася думка, що вони не можуть навчати дітей так, як учитель під час уроку, допомогти їм налаштуватися на відповідну хвилю.

Оскільки нинішній науковий прогрес рухається із шаленою швидкістю, нам потрібно встигати за змінами. Діти зростають у цифровому світі, і для них не проблема навчатися онлайн дистанційно, навпаки, це нова цікава пригода для кожного.Однак вважати дистанційне навчання у такому вигляді повноцінною альтернативою класно-урочній системі не можна. Попереду детальний аналіз плюсів і мінусів, на основі чого можна буде вибудувати якісно нову освітню модель.

Ольга ПАНАСОВСЬКА,
         заступник директора з навчально-виховної роботи:

— Хоч дистанційне навчання — найбільш гнучка й доступна форма здобуття знань, воно має переваги й вади. У ситуації з вимушеним карантином це оптимальний варіант освітнього процесу.

Навчаючись на відстані, учень завжди може повернутися до переопрацювання складних завдань, повторно переглянути відеоуроки, перечитати листування з учителем, а вже зрозумілий і відомий матеріал пропустити. Головне для школяра — успішно проходити проміжне та підсумкове оцінювання.

Максимально спрацьовує принцип індивідуального підходу до здобувачів знань, адже під час традиційного навчання вчителеві не завжди вдається надати необхідної уваги всім учням, якщо їх у класі більш як 20. Однак така форма навчання має вади. Майже весь матеріал учень повинен опрацьовувати самостійно. А це потребує великої сили волі, відповідальності, самоорганізації й самоконтролю. Нерідко багатьом школярам навіть із високим і достатнім рівнем знань не вистачає цих якостей.Як показує практика, жодні найсучасніші комп’ютерні технології не замінять живого спілкування учня з учителем.