Україна, самотужки не завжди справляючись із підступною російською агресією, з надією заручитися підтримкою всіма можливими засобами намагається донести до цивілізованого світу факти злочинних дій Кремля на своїй території. І зусилля керівництва нашої держави дають результат зокрема у вигляді міжнародних санкцій. Авторитетні правозахисні організації роблять свій внесок в інформування світової спільноти.

Співавторки книжки Олена Халімон (на знімку ліворуч) та Анна Андрієвська розповіли світові про той період життя кримчан, коли російські окупанти почали проти них масові репресії. Фото Володимира ЗАЇКИ

«Так, організації щороку на різних міжнародних заходах наводять статистику численних обшуків, незаконних затримань громадян України у Криму. Але треба пам’ятати, що за кожним цим фактом — конкретна історія, доля, трагедія. І якщо партнери нашої держави знатимуть про це докладніше, це дасть їм змогу краще зрозуміти, що відбувається на території України в сірих зонах.

Звісно, не всі кримчани, що постраждали від російської агресії, можуть поїхати в Європу чи Америку, щоб розповісти про пережите. Саме тому виникла ідея видати англомовну версію книжки про російську анексію Криму 2014 року «Люди сірої зони», український варіант якої побачив світ у червні цього року», — зазначила під час презентації англомовного варіанта співавторка книжки кримська журналістка Анна Андрієвська. Вона також пережила обшуки та приниження.

«Люди сірої зони» — збірка свідчень про ту частину історії «кримської весни», яку замовчує або навмисно спотворює російська пропаганда. Понад півсотні оповідей спростовують міфи, нібито анексія півострова відбулася без жодного пострілу, безкровно, і кримчани не намагалися чинити опір, а добровільно обрали Росію.

Чим обернувся контроль РФ над Кримом для його жителів? Які методи застосовують російські спецслужби й силовики щодо мирних громадян на півострові? Відповіді на ці та інші запитання дають кримчани, що стали свідками й жертвами російського військового захоплення півострова навесні 2014 року, які, не маючи владних повноважень, виступили проти російської армії. Для них «приєднання» півострова до Росії стало початком життя в сірій зоні — території, де не чинні закони цивілізованого світу. Серед авторів розповідей — тодішні школярі, вчителі, лікарі тощо, нинішні в’язні Кремля — Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух.

Як зауважила співавторка книжки співробітниця Українського інституту національної пам’яті Олена Халімон, англомовна версія — це приклад доброї співпраці інституту та Міністерства інформаційної політики.

«Книжка буде затребуваною, адже є запити на неї з Польщі (де багато переселенців), а також Литви, Америки. Люди хочуть знати правду. До речі, 1000 віддрукованих примірників української версії вже майже розійшлися. Вони мали попит, коли книжку презентували в регіонах України. На презентаціях завжди був аншлаг — українці хочуть знати правду. Заплановано видрукувати ще 2000 примірників. Ці книжки вже читають в Україні, Польщі й навіть Росії», — каже Олена Халімон.

Як уточнила перший заступник міністра інформаційної політики Еміне Джапарова, книжки надруковано за бюджетні кошти, тому їх не можна побачити в продажу. Є онлайн-версія. Щодо англомовного варіанта, то наклад передадуть посольствам у дружніх країнах, і дипломати презентуватимуть під час різних зустрічей.

«Можливо, книжка з’явиться й у відеоформаті. Потрібно всіма способами розказувати світу про репресії у Криму, що тривають досі», — резюмувала Еміне Джапарова.