Нам необхідно залучити в країну від 120 до 200 мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій на накопичення до 2036 року, щоб досягти такого рівня економіки, як у Колумбії та Польщі.

Це залежатиме від швидкості зростання ВВП щорічно (на 6,5—9 %). Про це на прес-брифінгу «Національна рада реформи: прогрес реформи дерегуляції» повідомив заступник голови АПУ, секретар Національної ради реформ Дмитро Шимків.

За його словами, інвестиції — важливий компонент у структурі ВВП (53—55%) . У Польщі цей показник становить 54%, у Чехії досягає 70% ВВП.  

Для залучення інвестицій потрібно мати потужну структуру, яка працюватиме з інвесторами, обговорюватиме конкретні інвестиційні проекти і супроводжуватиме інвестиції. «Але інвестор не може отримувати належну інформацію про Україну. Подивившись на виконання одного з указів Президента щодо ведення англійськомовної версії офіційних веб-сайтів органів державної влади, робимо висновок про складну ситуацію», — зазначив Дмитро Шимків. 

Говорити однією мовою

Лише 11 із 17 міністерств мають англійськомовні сайти (65%).

Серед тих, хто не створив веб-сторінок, — МОН, Мінрегіонбуд, МОЗ, Мінсоцполітики, Міненерговугілля, Мінінфраструктури (сайт на реконструкції). Саме роботою  цих інституцій найбільше цікавляться  інвестори, які хочуть знати інформацію про останні події в нашій країні. Серед центральних органів виконавчої влади лише  30 (59%) мають англійськомовні версії сайтів. Лише шість обласних державних адміністрацій мають англійськомовні веб-сторінки.

Найбільше робочих місць в Україні створюють енергетика, газовидобування, газотранспортна система, Укрзалізниця, інфраструктура автошляхів, військово-промисловий комплекс, аерокосмічна галузь, IT. Саме в цих напрямах маємо змогу залучити інвестиції й створити додаткові робочі місця.

Фондовий арсенал 

Важливо продовжувати дерегуляцію, спрощувати ведення бізнесу та залучати  інвесторів в Україну, а для цього необхідний і ефективний фондовий ринок. Про це нещодавно на засіданні Національної ради реформ наголошував Президент Петро Порошенко.

«Фондовий ринок — один з інструментів залучення коштів для розвитку бізнесу. Але, на жаль, в Україні його обсяг незначний. У Верховній Раді на розгляді перебувають законопроекти, серед яких про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регульованих ринків та деривативів дуже важливий», — каже  Дмитро Шимків.

«Нині фондовий ринок перебуває в настільки жахливому стані, що його потрібно лікувати протягом багатьох років. Жодної допомоги в залученні інвестицій у найближчій перспективі (два-три роки) він не дасть. Але лікувати все одно потрібно, бо нестача ефективного  ринку цінних паперів у країні й надалі заважатиме швидкому розвитку її економіки», — сказав «УК»  президент інвестиційної групи «УНІВЕР» Тарас Козак.

Негатив полягатиме у зменшенні інвестицій в основний та борговий капітал українських компаній, додаткові складнощі в залученні кредитів та заниженні вартості українських емітентів. На сьогодні важливіше провести швидку валютну лібералізацію й покращити регулювання економіки. На фондовому ринку слід посилити захист міноритарних інвесторів в акції та облігації, ухвалити законопроект про похідні фінансові інструменти. А також нарешті запровадити повноцінну трирівневу пенсійну систему, ввівши у практику другий накопичувальний рівень. 

КОМПЕТЕНТНО

«Надрегуляція» не сприяє ефективному обігу капіталу

Дмитро ЛЕОНОВ, голова ради Української асоціації інвестиційного бізнесу:

— Інвестор висуває до фондового ринку три основні вимоги: інвестиційно  привабливі фінансові інструменти з належним їх правовим регулюванням, ефективна ринкова інфраструктура, яка забезпечує вільний обіг інвестиційного капіталу та належну фіксацію прав власності на придбані фінансові інструменти, система захисту прав інвесторів. Вітчизняний фондовий ринок задовольняє ці вимоги лише формально.

На жаль, запровадження нових фінансових інструментів, зокрема товарних деривативів, гальмують в Україні вже понад десятиріччя. Наявні фінансові інструменти обмежуються в обігу зокрема внаслідок завищених (інколи в сотні разів порівняно із країнами ЄС) державних регуляторних вимог, наприклад щодо допуску в лістинг фондових бірж. Це вже призвело до виходу з публічної форми багатьох потужних інвестиційно привабливих вітчизняних акціонерних товариств реального сектору економіки.

Зрозуміло, така «надрегуляція» не сприяє ні наявності інвестиційно привабливих фінансових інструментів, ні розвитку біржової інфраструктури фондового ринку та забезпеченню прозорого й ефективного обігу інвестиційного капіталу.

Що стосується захисту прав інвесторів, то про правовий нігілізм вітчизняного бізнесу, державних органів і судової системи вже достатньо сказано та написано.