Розроблені Держенергоефективності законодавчі зміни для стимулювання енергетичної утилізації сміття в Україні були у центрі уваги наради під головуванням очільника відомства Сергія Савчука з керівництвом Київської міської державної адміністрації, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, представниками бізнесу й експертами.

«В Україні близько 93% побутових відходів вивозять на полігони, а в провідних країнах використовують як ресурс для генерації енергії, — розповів Сергій Савчук. — До прикладу, у Швеції відсортовують 99% сміття, з яких 50% підлягає енергетичній утилізації».

У Великій Британії планують відкрити один з найбільших у Європі заводів для енергетичної утилізації сміття потужністю 60 МВт. Завод перероблятиме близько 600 тисяч тонн сміття на рік і генеруватиме електроенергію, якої буде достатньо для 110 тисяч домогосподарств.

Тож і в нас конче необхідно перетворити енергетичну утилізацію сміття на економічно вигідний проект для інвесторів. На основі вже розробленої Держенергоефективності спільно з КМДА та НКРЕКП концепції запропоновано законодавчі зміни у ключових напрямах, зокрема налагодити чітку систему адміністрування на муніципальному рівні, створити інститут «єдиного оператора» поводження з побутовими відходами, запровадити можливість укладати довгострокові договори на переробку відходів, забезпечити гарантії сміттєпереробним підприємствам щодо завантаженості заводів необхідним обсягом ресурсу.

Ресурси лежать у нас під ногами. Треба лише вміло використати їх для економіки. Фото з сайту timez.com.ua

Слід передбачити  використання RDF/SRF як потенційного джерела енергії, гарантувавши екологічну безпеку і встановивши чіткі правила тарифоутворення для послуг з енергетичної утилізації відходів. Ідеться про запровадження стимулювання для перероблення відходів замість їх вивезення на полігони чи звалища. Нині такої мотивації немає, а вартість захоронення сміття значно нижча за вартість його перероблення. І без контролю за відповідальністю в цій галузі не обійтися, повідомляє прес-служба Держенерго­ефективності.

До слова, паливо, одержуване зі сміття (RDF), виробляють із побутових і господарських відходів, до яких належать біорозкладний матеріал, а також пластмаси. Негорючі матеріали, такі як скло і метали, видаляють, а залишковий матеріал потім подрібнюють. Паливо, одержуване зі сміття, використовують для генерації енергії на об’єктах з використанням відновлюваної енергії. Багато з них у Європі генерують електроенергію й гарячу воду для комунальних систем опалення.

Тверде відновлене паливо (SRF) — високоякісна альтернатива викопним вуглеводням. Його виготовляють переважно з комерційних відходів, зокрема паперу, картону, дерева, текстилю і пластмаси. Тверде відновлене паливо пройшло додаткову обробку для поліпшення якості та енерговіддачі. Воно має вищу тепло­творну здатність, ніж RDF, його використовують, скажімо, в цементних печах.

Відділ новин
«
Урядового кур’єра»