Рада Європи збирається пробачити Росії анексію Криму, війну на Донбасі, забути про українських політичних в’язнів за ґратами російських тюрем і повернути делегацію Держдуми РФ у ПАРЄ. Таке рішення ухвалили міністри закордонних справ країн-членів РЄ під час ювілейного засідання Комітету міністрів Ради Європи, яке відбулося наприкінці минулого тижня. І хоч про Росію в цьому рішенні не згадано жодним словом, його формулювання не залишають сумнівів щодо того, під кого це рішення писано. У ньому йдеться про те, що участь країн у роботі двох статутних органів РЄ — ПАРЄ та КМРЄ — не опція, а обов’язок країни, тому організація має синхронізувати роботу цих органів.

Якщо вміти читати між рядків дипломатичних текстів, то зміст вийде приблизно такий. Хоч Росія, яка на знак протесту проти санкцій, що їх було накладено на неї через анексію Криму та війну на Донбасі, оголосила бойкот ПАРЄ і вирішила не брати участі в її роботі, все-таки працює у Комітеті міністрів. Росія не виконала жодного з пунктів санкційних резолюцій і ось уже два роки не платить своєї частки внеску до бюджету РЄ. Тому ми, Комітет міністрів РЄ, налякані перспективою виключення Росії з лав Ради Європи і втратою її внеску в розмірі щорічних 30 мільйонів, вирішили забути про порушення Росією норм міжнародного права, прав людини та головних принципів демократії й просто повернути російських депутатів у ПАРЄ, забувши про невиконані резолюції та пробачивши Москві ганебний шантаж.

Рішення Комітету міністрів РЄ принципове, але суто політичне. Для Москви дуже важливо повернутися в ПАРЄ у червні, адже саме наприкінці цього місяця завершується дворічний термін несплати Росією внеску до бюджету РЄ, після чого, згідно зі статутом, країну-неплатника має бути виключено з лав організації. Крім цього, на червневій сесії ПАРЄ депутати голосуватимуть за кандидатуру нового генсека РЄ. І якщо росіяни не братимуть участі в цьому голосуванні, це означатиме, що вони фактично не визнають і повноважень органів РЄ.

Щоб політичне рішення КМРЄ запрацювало, провідним комітетам ПАРЄ треба вдатися до кардинальних змін регламенту асамблеї. Одна з головних перепон — те, що повноваження національних делегацій в асамблеї підтверджуються раз на рік — у січні. Росія у січні 2019-го свою делегацію на сесію не направила, отже формально її в ПАРЄ не існує. Проте лобісти Москви, серед яких Німеччина, Франція та Нідерланди, хочуть змінити регламент так, щоб повноваження національних делегацій підтверджувалися на початку кожної сесії.

І хоч російські ЗМІ вже переможно підхопили заголовок про те, що РЄ нібито повернула Росії голос у ПАРЄ, це не так. Голос делегації може повернути тільки той, хто його забирав. За запровадження санкцій проти російської делегації у 2015 році голосували депутати асамблеї, й тільки вони можуть ці санкції скасувати. Тому останнє слово за ними. Проте загроза, що саме з Ради Європи почне розсипатися європейська єдність щодо антиросійських санкцій, на сьогодні дуже значна.