У Полтаві готують документи на демонтаж пам’ятників радянським генералам олексієві зигіну та миколі ватутіну. Перший увійшов в історію як визволитель Полтави. Насправді ж загинув на шляху до неї, але саме місто не визволяв. Другого Український інститут національної пам’яті ще 2014-го вніс до списку осіб, причетних до боротьби проти незалежності України, організації Голодоморів та політичних репресій.

Восени експертна рада при Міністерстві культури та інформаційної політики України рекомендувала Полтавській обласній військовій адміністрації та Полтавській міськраді демонтувати монумент слави на Круглій площі у вигляді колони з орлом. Це пам’ятники на місці відпочинку царя петра I й комендантові фортеці олексієві келіну.

Експертна рада при Міністерстві культури та інформаційної політики України рекомендувала ПОВА та Полтавській міськраді демонтувати й монумент слави. Фото з uk.yonik.me

Не все однозначно і швидко

У департаменті культури Полтавської міської ради повідомили, що демонтаж має відбуватись у правовому полі. Треба виготовити технічну документацію на комплекс історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви», в який входять 20 об’єктів, і додати історичну довідку та обґрунтування. Після рішення Мінкульту про вилучення пам’ятників зі списку пам’яток національного значення можна проводити демонтаж.

Полтавська міська рада поки що не замовляла технічну документацію, бо на це потрібен не один мільйон гривень.

«Можливо ми підемо десь не за процедурою — просто візьмемо їх і демонтуємо», — зазначив перший заступник Полтавського міського голови Валерій Пархоменко.

Демонтувати пам’ятники генералам ватутіну й зигіну простіше, тут потрібна значно менша кількість документів. У пам’ятника пушкіну статусу зовсім немає, і його можна демонтувати. Нині чекають зняття статусу з генеральських пам’ятників, далі виготовлення документації і демонтаж.

Складніше з монументом слави, бо він у центрі Круглої площі, замикає перспективу восьми вулиць міста. Унікальний і комплекс пам’ятників Полтавської битви. Саме тому Національна спілка архітекторів України запропонувала взяти ці пам’ятники під захист ЮНЕСКО.

Топонімічна реформа відбувається і в області. Днями у Кременчуці комісія з найменувань об’єктів топоніміки, увічнення пам’яті видатних діячів і подій погодила демонтаж меморіальної дошки радянському письменникові Андрієві Головку на будівлі Кременчуцького льотного коледжу.

Депутати Чорнухинської селищної ради одностайно ухвалили демонтувати пам’ятник максимові горькому в селі Загребелля. Це доручили комунальному підприємству «Чорнухи благоустрій». Контроль за виконанням рішення поклали на постійну депутатську комісію.

Увічнити українських героїв

«Дякую депутатам за конструктивне рішення. російський письменник горький — ворог української державності. У 1926—1927 роках він був одним зі співтворців наклепницької кампанії проти голови Директорії УНР Симона Петлюри. Він не визнавав української мови», — прокоментував рішення сесії регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар. 

У селі Веселий Поділ Семенівської громади Кременчуцького району демонтували пам’ятник-погруддя російському біологу іванові мічуріну працівники КП «Комунальник» Семенівської селищної ради. Розпіарений у сталінські часи садівник злетів з постаменту заслужено. Олег Пустовгар наголосив: «Уродженець рязанської губернії росії ніяк не пов’язаний із Семенівською громадою. У період сталінських репресій за критику «мічурінської науки» постраждало чимало біологів і генетиків, серед них професор діяч УНР Володимир Симиренко».

29-та сесія VІІІ скликання Краснолуцької сільської ради Миргородського району ухвалила перейменувати у селах громади 22 об’єкти топоніміки, які донедавна звеличували росію. Рішення підписали Краснолуцький сільський голова Віктор Романенко та секретар сільської ради Тамара Тюжина.

Услід за російським кораблем послали депутати Краснолуцької громади назви, що звеличували льотчика чкалова, військового злочинця миколу ватутіна, учасника військової операції більшовицької росії з окупації у 1919—1920 роках Бухарського емірату павла корзуна, комуністичного військовика володимира овсяннікова, олега кошового.

У селі Римарівка прибрали топонімічні імперські маркери, які прославляли російську диверсантку зою космодем’янську та мічуріна, й повернули цим вулицям історичні назви Залужанська і Загребельська. У селі Сватки з’явилася вулиця Козацька.

Юрій Гагарін — радянський космонавт, уродженець росії, ніяк не пов’язаний із Краснолуцькою громадою, тож вулицю на його честь перейменували у Сватках на Молодіжну, у Ціпках — на Садову. Вулицю і провулок Першотравневі в селі Красна Лука перейменовано на честь Героя російсько-української війни старшого солдата гранатометника Віталія Потапенка. На мапі села Бірки замість вулиці космонавта германа титова з’явилася вулиця родини Онацьких: уродженця Бірок історика, географа, краєзнавця, педагога Дометія Онацького та його сина борця за незалежність у XX столітті Євгена, учасника Української революції 1917—1921 років, науковця, громадського діяча, журналіста, енциклопедиста. 

У селі Римарівка вулицю комсомолки лялі убийвовк перейменували на честь вихідця із цього села письменника, літературного оглядача, мовознавця, педагога Петра Одарченка. Тут з’явилися вулиці отця Леоніда Василенка та Свято-Покровська. У селі Хитці тепер є вулиця Свято-Троїцька.

Торік у квітні депутати Гадяцької міської ради перейменували понад 30 площ, вулиць, провулків Гадяча. Тепер у їхніх назвах прізвища гетьманів, козацьких полковників та літописців.