Критика російського впливу на Захід, що дедалі зростає; окупація українського Криму, що триває; продовження війни на Донбасі — геть не ці теми посіли перші рядки протоколів Мюнхенської безпекової конференції. Україна з її геостратегічними й геополітичними проблемами, спричиненими розпочатою гібридною війною Росії, опинилася на задвірках світових негараздів.

Утома від постійних нагадувань про війну, бажання ситої Європи відгородитися від неї за ширмою налагодження цивілізованих відносин із країною-агресором, прагнення згладити гострі кути в політиці й набути балів в економіці — такі нині континентальні реалії. Саме їх було відображено у заяві, розміщеній на сайті цього поважного заходу ще фактично до його початку. У документі не йшлося про агресію Росії проти України та окупацію українських територій. А навпаки — про вірогідність поступового скасування санкцій проти Росії за умови покрокового виконання мінських угод і започаткування всеосяжного діалогу в Україні про національну ідентичність, який враховував би позиції Росії, Угорщини й Польщі.

Цей сюр — «12 кроків завершення війни в Україні» — якнайкраще відображає саме позицію та мрії Кремля щодо нашої країни. Заяву згодом прибрали із сайту, та невдовзі вона знову з’явилася. І хоч вона не має жодного офіційного статусу, спроби зондування політичного ґрунту й громадської думки (на кшталт «проковтнуть чи ні?») приховати неможливо. Голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер так прокоментував появу документа: «Так, я приватно підписав цей документ, так само, як це зробив і Карл Більд. Але немає причини так обурюватися. Ми робимо багато різних пропозицій, і сподіваюся, що час від часу робимо розумні пропозиції. Але все це не треба сприймати так жахливо серйозно».

Окрім подиву, чого заява спричинила таку негативну реакцію, голова конференції висловився за зближення з Росією, посилення діалогу з нею, навіть попри агресивні дії у Грузії, Україні та Сирії.

Без миру неможливі жодні ініціативи

Усе це нагадує бажання говорити про Україну без України, нав’язувати так само без України не прийнятні їй варіанти врегулювання розпочатого Росією воєнного конфлікту. Саме тому присутність нашої делегації в Мюнхені має визначальне для національної безпеки значення. Адже хто, як не Президент, нагадає Європі: попри домовленості в нормандському форматі, досі немає надійного, безпечного цілодобового доступу СММ ОБСЄ на всій тимчасово не підконтрольній уряду території України.

Це ставить під сумнів мирні ініціативи Володимира Зеленського «щодо розведення за так званим секторальним принципом. Відповідно до нього лінія розмежування розбивається на сектори й здійснюється поступове розведення сил і засобів». Бо перехід від одного сектору до наступного можливий лише після фіксації СММ ОБСЄ, що в секторі немає будь-яких незаконних збройних формувань, озброєнь та військової техніки.

Так само без створення безпекових і політичних вимог, дотримання міжнародних демократичних стандартів, а саме без виведення російських військ із території України та передачі ЗСУ контролю над ділянкою українсько-російського кордону на Донеччині й Луганщині не можна всерйоз говорити про проведення місцевих виборів у ОРДЛО. Хоч нинішня влада хоче провести місцеві вибори на всій території України у жовтні 2020 року.

«Людям на Донбасі потрібні вибори, які Україна, весь світ визнають легітимними. І вони не можуть бути такими, якщо пройдуть не за українським законодавством, під звуки пострілів та без контролю нашого кордону», — наголосив Президент у виступі на конференції, додавши, що російська сторона відкрито інформує світ про видачу торік на тимчасово не підконтрольних частинах Донбасу 125 тисяч російських паспортів. Знову глухий кут, вихід із якого можливий лише за дотримання агресором законних українських вимог. Біда лише в тому, що віддавати Україні ключі від миру на Донбасі Кремль не має жодного бажання.

Одним із кроків до діалогу глава держави вбачає в створенні громадської платформи «Мир Донбасу», до якої слід залучати жителів тимчасово окупованих територій і тих, хто був змушений залишити власні домівки через незгоду з ідеями «рускава міра». Проте не може бути й натяку на діалог з тими, кого не визнано з точки зору міжнародного права, отже вони не можуть представляти місцеве населення, повідомляє Офіс Президента.

Тим більше, що після грудня 2019 року на Донбасі не настало повне припинення вогню. Обстрілів з боку окупантів не поменшало, а навпаки, побільшало. Так само, як і загиблих українських воїнів. За два останні місяці українські позиції було обстріляно понад 400 разів. Президент нагадав, що війна в Україні та анексія Криму тривають шостий рік, а це стільки, скільки тривала Друга світова війна. І тому він застеріг Європу від звикання до цього.

Бізнесу потрібні стабільність і безпека

Глава держави звернув увагу, що в цьогорічному традиційному аналітичному звіті Munich Security Report лише вісім згадок про Україну, і це найнижчий показник від початку війни на сході та анексії Криму. «У зв’язку з цим у мене як Президента України, яка шостий рік поспіль захищає свій суверенітет і територіальну цілісність, виникає справедливе запитання: а чи не зарано всі почали заспокоюватися? Це, скажу відверто, небезпечна тенденція», — наголосив він.

«Вважаю, що без повної та сталої тиші неможливо рухатися до вирішення будь-яких політичних питань на цих територіях. Наполягаю: на українських територіях, — підкреслив Президент. — Про стабілізацію безпеки в європейському регіоні можна буде говорити лише тоді, коли на Донбасі пануватиме всеосяжний мир і Україна відновить свої території в межах міжнародно визнаних кордонів».

Лише за таких умов заклики долучитися до реалізації інфраструктурних і соціальних проєктів у Донецькій та Луганській областях, які постраждали від російської агресії, можуть достукатися до міжнародних партнерів України і представників бізнесу.

Під час Українського ланчу в Мюнхені Президент нагадав про фонд світового рівня для відновлення інфраструктури Донбасу. «Він поєднує два вікна. Перше — для міжнародних партнерів, організацій та фундацій. Друге — для українського фонду, який залучатиме кошти приватного сектору та індивідуальних донорів», — сказав Володимир Зеленський.

До пріоритетів фонду належать великі інфраструктурні проєкти, робота з місцевим бізнесом та його доступне кредитування, турбота про найменш захищені верстви населення, подолання наслідків війни з фокусом на молодь, жінок, дітей і ветеранів. Уперше такий фонд адмініструють спільно Світовий банк, Офіс Президента й уряд України.

Не менш важливі замітки на полях

У Мюнхені Володимир Зеленський провів кілька важливих зустрічей. У розмові з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом ішлося про реформи, які наближають Україну до стандартів Альянсу, продовження виконання відповідних річних національних програм під егідою Комісії Україна — НАТО як ефективний інструмент системних перетворень у країні. Було порушено питання надання Альянсом Україні статусу партнера з розширеними можливостями. Єнс Столтенберг зазначив, що очікує додаткової допомоги України в міжнародних місіях, і наголосив, що бачить прогрес у досягненні миру завдяки відновленню нормандського формату.

Під час зустрічі з делегацією Конгресу США на чолі із сенатором Джеймсом Інхофом Президент підкреслив велике значення військової та безпекової допомоги, яку Україна отримує від США, висловивши сподівання на збільшення її обсягів. Ішлося й про реформування сектору безпеки та оборони, перебіг переговорного процесу з мирного врегулювання на Донбасі, можливі американські інвестиції.

Відбулися зустрічі Володимира Зеленського з директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою та прем’єр-міністром Баварії Маркусом Зьодером.

Міністри закордонних справ України, Грузії та Молдови підписали спільне звернення до членів Європейської комісії про важливість належної фінансової підтримки регіону «Східного партнерства» в межах наступної «Багаторічної фінансової перспективи» ЄС на 2021—2027 роки, формування якої триває в інституціях Євросоюзу. Вони закликали ЄС під час стратегічного бюджетного планування на наступні сім років врахувати масштаби й амбітність реформ, що здійснюють та заплановані в Україні, Грузії і Молдові у процесі європейської інтеграції, повідомляє пресслужба МЗС.

Спільне звернення міністрів — чергове свідчення єдності підходів України, Грузії та Молдови до питання майбутнього розвитку «Східного партнерства» на основі принципу диференціації та ідеї поглиблення діалогу у форматі «ЄС+три асоційовані партнери».

Відділ новин
«Урядового кур’єра»