На початку роботи урядовці не змогли оминути увагою перший тур президентських виборів. Україна — це не просто місце на карті, у нас є 45 мільйонів причин любити рідну державу, яка довела всьому світу свою відданість демократичним цінностям. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання уряду, коментуючи підсумки першого туру виборів Президента.

Він зазначив, що секрет успіху України простий: треба любити свою країну, вірити у свої сили і добросовісно робити свою роботу. «Закликаю всіх до цього, — сказав Володимир Гройсман. — Будь-які зміни можемо робити разом — через свою відповідальність і відповідальність мільйонів. Україна — це велика європейська країна з безмежними можливостями».

Сьогодні треба позбутися відчуття меншовартості й побоювання, що щось не вийде. Не слід піддаватися розчаруванням, хоч як би було складно. Будь-який результат дається лише сумлінною працею. Прем’єр зазначив, що в цей історичний момент уряд робить і робитиме все, щоб Україна стала розвиненою і досягла успіху.

Кабінет Міністрів ухвалив рішення про референтне ціноутворення на деякі лікарські засоби й реалізацію державної політики із запобігання їх фальсифікації, повідомляє департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну.

В.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун розповіла, що з 1 липня 2019 року запроваджують державне регулювання цін на деякі міжнародні непатентовані назви препаратів та діючих речовин лікарських засобів, що входять до національного переліку, а також упроваджують граничні відсоткові регресивні націнки на препарати, які входять до нацпереліку залежно від сум вартості препаратів.

Заступник міністра охорони здоров’я Роман Ілик додав, що Національний перелік основних лікарських засобів, за яким першою чергою закуповують лікарні, складається з 427 препаратів з доведеною ефективністю. Близько 60 з них — популярні ліки, якими найчастіше користуються українці. У грошовому вимірі вони становлять близько 80% загального обсягу закупівель у регіонах. Запровадження державного регулювання цін на популярні препарати, за попередніми підрахунками, дасть змогу заощадити близько 214 мільйонів гривень. За ці кошти медзаклади зможуть купити більше потрібних ліків з нацпереліку. Від цього виграють пацієнти — вони отримають ще більше безоплатних ліків під час лікування у стаціонарі.

Регулювання цін відбуватиметься за моделлю референтного ціноутворення. Тобто порівнюються ціни на ліки у п’яти сусідніх країнах (Польщі, Словаччині, Угорщині, Чехії та Латвії) і визначається ціна, яка не перевищує цих показників.

Таке обмеження цін діятиме на закупівлі ліків закладами охорони здоров’я за бюджетні кошти. На першому етапі його застосовуватимуть лише для тих ліків, ціна на які в Україні вища, ніж у референтних країнах, і за якими обсяги продажу за рік становлять понад 5 мільйонів гривень державних коштів (за даними ProZorro).

Референтну ціну розраховують для міжнародних непатентованих назв (МНН). Граничну ціну на ліки з нацпереліку встановлюватимуть на основі середньої ціни трьох найменших значень із п’яти країн, у яких фахівці порівнюватимуть такі ціни.

Для корекції ціни додатково застосовуватимуть понижувальний коефіцієнт 0,8 (згідно з рекомендаціями ВООЗ). Адже рівень доходу й платоспроможності в Україні нижчий, ніж у країнах, які взято для порівняння цін.

Якщо ціна в Україні нижча за ціну в референтних країнах, спрацьовує ринковий механізм регуляції — референтна (гранична) ціна не встановлюється. Її буде встановлено як граничну лише для тих МНН і форм випуску, ціна на які в Україні (за даними ProZorro) вища за референтну.

Перелік МНН, до яких застосовуватимуть реферування, оновлюватимуть раз на рік для застосування впродовж бюджетного року.

Фармацевти не нав’язува­тимуть найдорожчі аналоги

Для роздрібної торгівлі ліками з нацпереліку МОЗ запроваджує цінове регулювання, але через механізм регресивних націнок. Він дасть змогу уникнути ситуацій, коли працівники аптек навмисно переконують придбати найдорожчі ліки з-поміж аналогів. Отже, що вища вартість препарату, то менший відсоток надбавки зможе встановити на нього аптека. Якщо вартість препарату до 100 гривень — максимальна торговельна надбавка може становити 25%, 100—500 гривень — 20%, 500—1000 — 15%, понад 1000 гривень — максимальна торговельна надбавка має не перевищувати 10%.

Було схвалено концепцію реалізації державної політики із запобігання фальсифікації лікарських засобів та затверджено план заходів щодо її реалізації.

«Це впровадження єдиної системи моніторингу обігу лікарських засобів і поступове впровадження маркування контрольними ідентифікаційними знаками упаковок лікарських засобів. Через два декодування зможемо стежити за упаковкою лікарського засобу від моменту його випуску від виробника, якщо це український, або перетину кордону до самого пацієнта», — пояснила Уляна Супрун.

Допомогти онкохворим

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив про необхідність створити механізм захисту людей з онкологічними захворюваннями. «Наше завдання — потурбуватися про фінансові механізми, як лікувати цих людей. Вважаю, що принаймні з 2020 року треба запровадити механізм гарантування людям, якщо трапилася така біда, отримати повністю все фінансування на лікування. Можливо, через механізми державного фінансування», — наголосив Прем’єр.

Очільниця МОЗ зазначила, що для лікування таких захворювань часто потрібні не лише ліки, а й обладнання, проте в Україні дуже застаріла апаратура для лікування хворих на рак. «Можемо створити регіональні центри, щоб закуповувати таке обладнання», — запропонувала вона.

Нерегулярні рейси до країни-агресора заборонено

Кабінет Міністрів ухвалив рішення про заборону на здійснення нерегулярних рейсів-перельотів між Україною та Росією. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков зазначив: «Щодо славно­звісного вояжу нардепа Юрія Бойка до прем’єр-міністра держави-агресора. Ми проаналізували обставини цього перельоту. Пан Бойко скористався шпаринкою в нашому законодавстві, отримав згоду ФСБ РФ на такий прямий переліт».

Отже, уряд ухвалив встановлення заборони на здійснення нерегулярних рейсів-перельотів між Україною та державою-агресором за винятком рейсів-польотів, необхідних для забезпечення дій місії міжнародних організацій — ООН, ОБСЄ та Червоного Хреста.

З приводу ціноутворення на блакитне паливо Прем’єр-міністр висловився так: «Раніше Нафтогаз заявив, що може продавати газ дешевше за 8,55. Я це повністю підтримую. Що дешевше вони продаватимуть, то краще. Настав час припинити встановлювати ціну на газ Нафтогазу. Тому ми ухвалили рішення, яке дозволяє компанії встановлювати нижчі ціни, але в жодному разі не вищі». Тож глава уряду доручив міністру енергетики і вугільної промисловості Ігореві Насалику поінформувати фахівців Нафтогазу про таке рішення уряду.

Наприкінці засідання урядовці схвалили проект указу Президента про призначення стипендій для видатних спортсменів із паралімпійських і дефлімпійських видів спорту та їхніх тренерів і рішення про утворення Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. А також затвердили угоду з урядом Республіки Союз М’янма про військово-технічне співробітництво і схвалили план виконання указу Президента щодо реформування оборонно-промислового комплексу та підвищення прозорості виконання державного оборонного замовлення.

Любов ДМИТРЕНКО
для «Урядового кур’єра»